Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 31.12.2020 р. №5306/IПК/99-00-21-02-02-06
Щодо визнання безнадійною заборгованості, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин)
Суттєво. Єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажору на території проведення АТО як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, є сертифікат ТПП України.
! СГ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання безнадійною заборгованості, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), та порядку їх підтвердження та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, на балансі ДП обліковується дебіторська заборгованість контрагентів, які знаходяться на тимчасово окупованій території України (АР Крим), щодо якої прийняті відповідні судові рішення про стягнення заборгованості та видані виконавчі документи, які не можуть бути виконані через те, що питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень на тимчасово окупованій території України (АР Крим), є неврегульованим чинним законодавством України.
У підприємства виникли питання:
Питання 1. Яким чином та яким документом підприємство має підтвердити наявність обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), які унеможливлюють стягнення заборгованості у зв'язку з тим, що боржник підприємства перебуває на тимчасово окупованій території України.
Питання 2. Яку саме норму пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підприємство може застосувати для визнання безнадійною дебіторської заборгованості контрагентів, які знаходяться на тимчасово окупованій території України (АР Крим), у разі неможливості підтвердження підприємством дії обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), що стали причиною неможливості стягнення такої заборгованості.
Щодо питання 1.
Згідно з п. 1 ст. 14-1 Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі — Закон №1669) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 р. №44(5) (далі — Регламент), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Суб'єкти господарювання для отримання Сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин за зобов'язаннями (обов'язками), передбаченими законодавчими та іншими нормативними актами, надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені цією формою заяви (Додаток №4 до Регламенту) (пп. 6.4.3 п. 6.4 Регламенту).
Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на Заявника (п. 6.5 Регламенту).
Згідно з п. 6.9 Регламенту надані Заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про:
— надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);
— непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов'язання або до настання відповідного обов'язку);
— невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків);
— причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав видається Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.10 Регламенту).
Згідно зі ст. 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Отже, єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Щодо питання 2.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) визначено нормами ст. 139 Кодексу.
Згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Безнадійна заборгованість — заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці: заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством (пп. «ж» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Як зазначено у Вашому листі, боржник перебуває на тимчасово окупованій території України (АР Крим).
Таким чином, заборгованість такого боржника підпадає під визначення безнадійної, оскільки стягнення її стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), за умови отримання сертифіката Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.
Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), що відповідає ознакам, визначеним п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.