• Посилання скопійовано

Фіктивні замовники — безнадійна дебіторська заборгованість

Підприємство (платник податку на прибуток і ПДВ) надало послуги з міжнародного перевезення вантажу. Понесли витрати, виписали і зареєстрували ПН зі ставкою 0%. Але замовник документів не підписав, і знайти його немає можливості. Подали заяву до поліції. Як бути з доходами, витратами?

У такому разі можна застосувати один із двох варіантів обліку.

Варіант 1. Безоплатне постачання послуг

Відповідно до п. 10 П(С)БО 15 «Дохід» дохід від надання послуг визнається, якщо виконано кілька умов, серед яких імовірність надходження економічних вигід від надання послуг.

Якщо у зв'язку з описаною ситуацією підприємство вирішить, що ймовірності надходження коштів від наданих послуг немає, підстав відображати дохід також немає. Наприклад, керівник підприємства може видати наказ, де зазначити, що позаяк дохід від наданих послуг, імовірно, отримано не буде, слід списати витрати, понесені на надані послуги.

На підставі такого наказу витрати, понесені на надані послуги, спишуть на субрахунок 949.

Поряд з цим належну до сплати фіктивним замовником заборгованість доречно списати на позабалансовий субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість», де обліковувати протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі, якщо боржника знайдуть.

З позиції обліку ця операція вважатиметься безоплатно наданими послугами. I на порядок оподаткування ПДВ це не повинно вплинути. Адже незалежно від того, за плату чи безоплатно виконується відповідне перевезення, застосовується пільга з пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ — ставка ПДВ 0%.

У податковому обліку податку на прибуток об'єкт оподаткування визначається як фінрезультат до оподаткування за даними фінзвітності, скоригований на податкові різниці (див. пп. 134.1.1 ПКУ), які застосовують ті, у кого дохід понад 40 млн грн на рік або хто добровільно прийняв таке рішення.

В описаній ситуації понесені витрати зменшують фінрезультат до оподаткування і, як наслідок, об'єкт оподаткування податком на прибуток. I податкових різниць немає.

Варіант 2. Безнадійна дебіторська заборгованість

Згідно з цим варіантом підприємство в загальному порядку відображає дохід за наданими послугами (Д-т 36 К-т 703), собівартість послуг (Д-т 903 К-т 23). Адже послуги фактично надано і договором передбачено їх оплату.

Але позаяк виявилося, що замовник є фіктивним, зазначену заборгованість можна списати через резерв сумнівних боргів, коли дебіторська заборгованість стане сумнівною, або якщо резерв не створювався чи його не вистачає на витрати як безнадійну: Д-т 944 К-т 361.

Підстава — норми П(С)БО 10.

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10). Відповідно до п. 11 П(С)БО 10 вилучають безнадійну дебіторську заборгованості з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списують з активів на інші операційні витрати.

Заборгованість списують на підставі наказу керівника підприємства.

I в разі списання безнадійної дебіторської заборгованості в бухобліку коригувати раніше нарахований ПДВ немає підстав.

У податковому обліку податку на прибуток вартість списаної заборгованості зменшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо при цьому підприємство коригує фінрезультат на податкові різниці, потрібно застосовувати різниці, встановлені п. 139.2 ПКУ.

На суму списаної заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, як і на суму витрат на формування резерву (Д-т 38 К-т 944), фінрезультат до оподаткування збільшується. А зменшення фінрезультату буде лише тоді, коли списана заборгованість вважатиметься безнадійною за пп. 14.1.11 ПКУ. Одна з ознак такої безнадійності, яку наведено у зазначеному підпункті, — закінчення строку позовної давності.

Очевидно, що в цій ситуації строк позовної давності ще не минув. Тому зменшення фінрезультату на суму списаної заборгованості не буде.

Який з наведених варіантів обліку обрати?

Аргументи є на користь обох варіантів. З нашого погляду, все ж таки більше підстав для другого варіанта, який більше відповідає реальній ситуації, але рішення має прийняти підприємство самостійно.

Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру