У липні 2018 року підприємство надало послуги фізособі, за які вона не розрахувалася. У IV кварталі 2020 року стало відомо, що оплата не здійснюватиметься. Чи можна наприкінці 2020 року створити на цю суму резерв сумнівних боргів, а у липні 2021-го списати її? Як вести бухоблік та оподаткування?
Обов'язок створення резерву сумнівних боргів випливає з положень п. 7 П(С)БО 10, згідно з якими поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Своєю чергою, сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є невпевненість у її погашенні боржником.
Тобто створення резерву сумнівних боргів, а також списання дебіторської безнадійної заборгованості безпосередньо залежать від впевненості, що борг не буде повернуто. I якщо підприємство має сумнівну дебіторську заборгованість, воно мусить створити відповідний резерв.
Таким чином, якщо на дату балансу наприкінці 2020 року підприємство має сумніви щодо погашення фізособою заборгованості, воно може створити щодо такої заборгованості резерв сумнівних боргів. При цьому в періоді створення резерву сумнівних боргів щодо такої заборгованості фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на його формування — у тих платників, які коригують фінрезультат (пп. 139.2.1 ПКУ). У декларації з прибутку таку різницю відображають у рядку 2.1.2 додатка РI.
Після цього у періоді закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю і списання її за рахунок резерву сумнівних боргів підприємство зменшує фінрезультат до оподаткування на суму списання такої заборгованості (бо вона відповідає ознаці, наведеній у пп. 14.1.11 ПКУ) — пп. 139.2.2 ПКУ. У декларації таку різницю відображають у рядку 2.2.3 додатка РI.
У бухгалтерському обліку створення резерву безнадійної заборгованості під такий борг показують записом Д-т 944 К-т 38. Водночас саму заборгованість і далі обліковують на субрахунку 361. Безпосередньо її списання після закінчення позовної давності відображають записом Д-т 38 К-т 361 — за рахунок раніше створеного резерву.
ПДФО
Відповідно до пп. 164.2.7 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума його заборгованості за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізособа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.
Проте підприємство у періоді списання такої заборгованості внаслідок закінчення строку позовної давності має відобразити її суму в розрахунку ф. №1ДФ з ознакою доходу «107».
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»