На якому рахунку відображають операції щодо придбання корпоративних прав у нерезидента-юрособи та на яких рахунках обліку відображати курсові різниці на дату оплати та на дату балансу?
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГКУ та пп. 14.1.90 ПКУ, корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої згідно із законом, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з п. 4 П(С)БО 13, фінансові інвестиції — це активи, що їх підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.
Тобто придбані корпоративні права належать до фінансових інвестицій.
Відповідно до п. 4 П(С)БО 12 фінансові інвестиції (у тому числі й корпоративні права) первісно оцінюють і відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням фінансової інвестиції.
Облік фінансових інвестицій ведуть за правилами П(С)БО 12. Так, за п. 8 П(С)БО 12 фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображають за справедливою вартістю.
А відповідно до п. 4 П(С)БО 13 у бухгалтерському обліку корпоративні права класифікують також як фінансові інвестиції, адже це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.
Тож з огляду на зазначене вище та керуючись п. 2.12 Методрекомендацій №4331, придбані корпоративні права їх власник відображає як фінансову інвестицію на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», за умови якщо корпоративні права придбаває для утримання строком понад 1 рік, а саме на субрахунку 143 «Iнвестиції непов'язаним сторонам».
1 Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433.
Що ж до курсових різниць, то відповідно до п. 7 та п. 8 П(С)БО 21 їх нараховують лише за монетарними статтями. До монетарних відносять статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі коштів чи їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21).
Тобто на заборгованість перед продавцем в іноземній валюті курсові різниці треба обчислювати, позаяк вона має монетарний характер, у разі якщо до покупця спочатку перейде право власності на корпоративні права, а оплатить він пізніше.
При цьому курсові різниці за такою заборгованістю є неопераційними і відображатимуться у складі інших доходів і витрат (п. 8 П(С)БО 21): додатні курсові різниці — на субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці», а від'ємні — на субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць».
Якщо ж покупець спочатку перерахує оплату за корпоративні права і лише після цього отримає їх, то курсові різниці із заборгованості нерезидента не розраховуватимуться, позаяк ця заборгованість буде немонетарна.
Курсову різницю від зміни курсу валют визначають на кожну дату балансу і дату проведення господарської операції.
У ПКУ не передбачено жодних коригувань фінансового результату за операціями з придбання корпоративних прав. Тож усі платники податку на прибуток показують їх в обліку за бухгалтерськими правилами.
Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.54 ПКУ дохід від відчуження корпоративних прав є для нерезидента доходом з джерелом походження з України. Згідно з оновленим пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ (слід взяти до уваги визначення вартості корпоративних прав) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються за ставкою 15% їх суми та за їх рахунок. Якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, податок підлягає нарахуванню та сплаті із застосуванням коефіцієнта, який визначається за формулою у пп. 141.4.2 ПКУ. Для визначення бази оподаткування податком слід взяти до уваги останній абзац пп. 141.4.2 ПКУ. Тобто резидент, який виплачує доходи нерезиденту від проданих корпоративних прав, зобов'язаний утримати податок на доходи нерезидента. Також нерезидент може бути звільнений від оподаткування, якщо надасть довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ПКУ).
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»