Коментар

До листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.06.2020 р. №3512-06/38822-07

Як оформити скорочення діяльності

Встановлення карантину на всій території України у 2020 році відбулося вперше. Тож у роботодавців одразу виникли запитання, що робити в цей період із працівниками та як їх оформлювати. Порад щодо цього було чимало. I ось з'явилася ще одна, зовсім інша — від Мінекономіки¹.

Звідки взявся термін «зупинення (скорочення) діяльності підприємства»?

У КЗпП його немає. Хоча в Законі про зайнятість він був і до карантину — в статті 47. Проте великої практики застосування норм цієї статті доти не було. Тож роботодавці оформлювали цей період по-різному: хтось видавав наказ із застосуванням цього терміна, хтось оформлював простій (але не оплачував його), хтось запроваджував неповний робочий час, хтось «надавав» (з власної ініціативи) працівникам безоплатні відпустки. I все це — до першої перевірки від Держпраці або від Фонду безробіття, який перевіряв правильність надання працівникам допомоги по частковому безробіттю.

¹ Лист Мінекономіки від 23.06.2020 р. №3512-06/38822-07 див. «ДК» №32/2020.

I ось тепер у ст. 47-1 Закону про зайнятість зазначається про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином.

Тобто йдеться про новий різновид допомоги по частковому безробіттю, запроваджений у зв'язку з карантином. Надання цієї допомоги регулюється Порядком №306, прийнятим 22 квітня 2020 року.

Роботодавці можуть отримати допомогу по частковому безробіттю на своїх працівників, якщо зупинили чи скоротили діяльність через карантинні обмеження. Ключовою умовою є «вимушене скорочення тривалості робочого часу». Якщо ж не буде дотримано цих умов, тоді роботодавець або не зможе отримати допомогу, або ж доведеться повернути кошти назад. А от що це за «вимушене скорочення тривалості робочого часу», законодавство не роз'яснює.

Що говорить Порядок №306

На сьогодні у п. 3 Порядку №306 зазначається, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається працівникам, з якими роботодавець має оформлені трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію, у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності.

Ця допомога тепер надається і тим працівникам, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після його завершення:

— отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП. Але крім періоду освоєння нового виробництва;

— перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки.

Але це на сьогодні! Така редакція п. 3 Порядку №306 діє з 16.07.2020 р., про що ми писали в «ДК» №30/2020. Доти працівники, які перебували у простої або в безоплатній відпустці, права на допомогу не мали.

Як треба було оформити працівників на час карантину таким чином, щоб вони отримали допомогу до 16.07.2020 р.?

Зверніть увагу!

До ВРУ внесено проєкт закону, яким пропонується скоротити строк надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. А саме: надавати її роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва, у тому числі ФОПам, які є застрахованими особами, на строк зупинення (скорочення) діяльності до 31.08.2020 р. (зараз — протягом 30 к. д. після завершення карантину).

Якщо закон приймуть, то роботодавець або ФОП, який є застрахованою особою, зможе звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 к. д. з дня зупинення (скорочення) виробництва, але не пізніше 31.08.2020 р.

Що каже Держпраці?

За відсутності чіткого визначення у законодавстві доводиться вивчати роз'яснення контролерів. Фонд безробіття, який надає допомогу, щодо цього мовчить. Натомість були численні та різноманітні роз'яснення від Держпраці.

Наприклад, Держпраці в Кіровоградській області зазначила¹, що чинним законодавством про працю не визначено процедури зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню СОVID-19, передбачених карантином, установленим КМУ. Але не вважала це за проблему роботодавця. Навпаки, для роботодавця це навіть краще.

¹ Iнформаційне повідомлення Управління Держпраці в Кіровоградській області від 14.05.2020 р. «Нагадуємо про підстави для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину».

Держпраці пояснювала, що до цієї процедури не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП. Тобто попереджати працівників про зупинення/скорочення діяльності та про скорочення у них через це робочих годин за 2 місяці не обов'язково!

Крім того, на думку Держпраці, зупинення (скорочення) діяльності суб'єктів господарювання, передбачене Постановою №211, не є простоєм, визначеним ст. 34 КЗпП.

А ми, аналізуючи Порядок №306 в «ДК» №18-19/2020, зазначали: якщо на час карантину роботодавець оголосив простій не з вини працівників, то оплачувати його в розмірі 2/3 окладу доведеться самому роботодавцю, тобто допомоги не буде. Не матимуть працівники права на допомогу і в разі надання їм відпустки (оплачуваної чи ні). I це було правильно до 16.07.2020 р., тобто до внесення змін до Порядку №306 (про що ми зазначили вище).

Отже, до 16.07.2020 р. ми радили оформити наказ саме про зупинення (скорочення) діяльності на час карантину і скорочення тривалості робочого часу (з визначенням посад працівників, для яких це скорочення встановлюється). I щоб отримати таку допомогу, скорочені робочі години не повинні оплачуватися роботодавцем. Адже допомога, по суті, має бути компенсацією втрати зарплати, а не додатковою виплатою до неї.

У Мінекономіки — власна думка!

Минав четвертий місяць карантину. I ось Мінекономіки у коментованому листі вирішило навести власну позицію щодо оформлення працівників під час карантину.

До речі, питання, розглянуті в цьому листі, з'являлися і в нас, і в наших читачів. Зокрема: як можна зменшити робочий час у працівників і не попередити їх про це за 2 місяці? КЗпП не передбачає такої можливості для роботодавця, навіть під час карантину. Проте, як ми зазначили вище, органи Держпраці вважали, що порушення в цьому немає. Це було зручно і для роботодавців, і, зрештою, для працівників. Роботодавці могли оформити наказ, зменшити робочий час, а працівники — зразу отримувати допомогу по частковому безробіттю. Тобто і роботодавці витрат не несуть, і працівники отримують хоч якісь кошти, не чекаючи 2 місяці.

А от фахівці Мінекономіки зазначили дещо інше. I у своєму роз'ясненні пішли суто за КЗпП, який наразі зі ст. 47 та 47-1 Закону про зайнятість не узгоджений.

По-перше, вони чітко розмежували такі поняття, як скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП) та неповна зайнятість (ст. 56 КЗпП). Нагадаємо різницю між ними докладно у таблиці.

Таблиця

Різниця між скороченою тривалістю робочого часу і неповною зайнятістю

Про цю різницю Мінекономіки згадало через те, що допомога по частковому безробіттю надається працівникам унаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу. Ось це скорочення у відомості, яка надається роботодавцем центру зайнятості, називається ще «кількість годин часткового безробіття на місяць». Але й такого терміна в КЗпП немає.

То як оформлювати зменшення робочого часу в працівників під час карантину?

Мінекономіки пропонує лише такі варіанти:

1) запровадження неповного робочого часу;

2) запровадження дистанційної праці;

3) простій;

4) надання оплачуваних відпусток;

5) надання відпусток без збереження зарплати.

А ще вони наголошують на двомісячному строку попередження перед запровадженням неповного робочого часу з ініціативи роботодавця. Адже це зміна істотних умов праці (ст. 32 КЗпП).

Отже, з листа випливає висновок, що в наказі про зупинення/скорочення діяльності не можна використовувати термін «скорочення» робочого часу, якщо ви бажаєте платити зарплату пропорційно до відпрацьованого часу.

I все було б гаразд, якби цей лист не був виданий так пізно та не суперечив роз'ясненням, які до цього надавала Держпраці. Як, власне, і терміновому порядку, в якому запроваджувалося надання такої допомоги — наприкінці квітня ніхто не попереджав, що на неї треба буде чекати 2 місяці з початку зупинення/скорочення діяльності, і не пояснював, що ці 2 місяці робити з працівниками, як зберігати їм колишні умови роботи під час карантину. Фонд безробіття теж не надавав чітких роз'яснень, як має бути складено наказ про зупинення/скорочення діяльності, і в допомозі не відмовляв.

Але такий лист є. Він, звісно, не має сили нормативного документа (лише роз'яснює норми законодавства) і може бути відкликаний. Але роботодавцям, які оформлювали допомогу по частковому безробіттю на своїх працівників, уже зараз треба бути готовими, що перевірка Держпраці періоду її надання буде непростою.

Нормативна база

• КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
• Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
• Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення».
• Порядок №306 — Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. №306.
• Постанова №211 — Постанова КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»