• Посилання скопійовано

Щодо порядку нарахування дистриб’ютором податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання ТМЦ у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання), якщо вартість таких списаних ТМЦ у подальшому компенсується їх постачальником

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 21.01.2020 р. №218/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Щодо порядку нарахування дистриб’ютором податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання ТМЦ у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання), якщо вартість таких списаних ТМЦ у подальшому компенсується їх постачальником

Суттєво. У разі списання ТМЦ слід не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається списання, нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ.

! Платникам ПДВ

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку нарахування дистриб’ютором податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ) у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання), якщо вартість таких списаних ТМЦ у подальшому компенсується їх постачальником, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є дистриб’ютором, який імпортує ТМЦ для подальшої їх реалізації на митній території України. Договором передбачено, що у разі списання таких ТМЦ у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання) постачальник компенсує дистриб’ютору вартість таких ТМЦ.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

— придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

— ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:

— придбаними для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;

— придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи викладене, оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання ТМЦ (у тому числі тих, що не можуть бути реалізовані у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання)), то такі ТМЦ у подальшому не можуть бути використані в господарських операціях такого платника податку. У цьому випадку платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, передбачених пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ (в розглянутій у зверненні ситуації — виходячи з митної вартості таких ТМЦ).

У разі подальшої компенсації платнику податку (дистриб’ютору) вартості таких списаних ТМЦ їх постачальником податкові зобов’язання з ПДВ на суму такої компенсації не нараховуються.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До змісту номеру