Як списати з бухобліку витрати на проведення корпоративу? Які наслідки з ПДВ, податку на прибуток, акцизу та ПДФО?
Бухоблік
У бухобліку витрати на новорічний корпоратив краще відносити до складу інших операційних витрат — субрахунок 949 «Iнші витрати операційної діяльності».
Утім, дехто може спробувати визнати адміністративні витрати, але для цього потрібно довести зв'язок проведення корпоративу з витратами на організацію та управління підприємством. Звісно, річні збори засновників або трудового колективу у нічному клубі під танцювальну програму не проведеш, але якщо ми говоримо про власне приміщення (наприклад, конференц-зал або навіть банкетний зал) і не про нічний час, можливо все.
Однак витрати на корпоратив є витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16).
Звісно, для визнання витрат в обліку потрібні підтвердні документи.
Документальне оформлення
Такими документами будуть:
1. Наказ (розпорядження) керівника підприємства про проведення корпоративу. У ньому слід зазначити мету, привід для свята та відповідальних за його організацію (наприклад, підтримання корпоративного духу компанії; нагородження кращих працівників і мотивація для решти персоналу).
2. План (програма) проведення свята. У ньому зазначають, які заходи буде проведено, хто відповідє за їх проведення.
3. Первинні документи, що підтверджують понесені витрати. Це можуть бути акти наданих послуг у разі оренди приміщення, наприклад ресторану, для проведення свята або залучення до проведення свята організацій чи підприємців, для яких це є основним видом діяльності, товарні чеки на придбання подарунків для працівників тощо. Якщо гроші на ці витрати видавалися працівникам під звіт, то, крім первинних документів, що підтвердять понесені витрати, має бути й авансовий звіт.
Усі первинні документи мають містити обов'язкові реквізити, які наведено у ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.
Обов'язкові реквізити первинних документів
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
— назву документа (форми);
— дату складання;
— назву підприємства, від імені якого складено документ;
— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру госпоперації;
— посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення;
— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.
Наголосимо на важливості правильного оформлення акта наданих послуг щодо організації та проведення новорічного корпоративу. Він має містити конкретну інформацію про зміст наданих послуг і бути максимально наближеним до визначення операції, яку наведено в договорі між контрагентами.
Якщо у договорі зазначено розгорнуту суть операції, то її також слід зазначити у первинних документах (або ж домовитися про скорочену назву цих послуг із посиланням на документ, де вони докладно розшифровуються).
А ще там, де свято, там, як правило, і алкогольні напої. I це потребує окремого розгляду.
Купити алкоголь повнолітнім в Україні не проблема. Але от як провести в обліку його використання? Чи не прирівняють це до продажу алкоголю? Чи не знадобиться на це ліцензія (ще й дуже дорога)?
Ліцензія на алкоголь
Податківці в ЗIР (підкатегорія 113.03) зазначають, що, якщо юрособа придбаває алкогольні напої для власного споживання, а не для подальшої їх реалізації (тобто є кінцевим споживачем), отримувати ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями не потрібно.
Це роз'яснення працює й у разі проведення корпоративних заходів для працівників та/або партнерів. Але факт проведення корпоративних заходів повинен мати документальне підтвердження та відображення у первинних документах.
Тобто використання алкоголю на самому святі (за призначенням) податківці реалізацією не вважають (хоча варто було б отримати на це IПК, бо роз'яснення в ЗIР, звісно, не має сили нормативного документа і може змінитись).
А от якщо підприємство даруватиме алкоголь працівникам чи партнерам, то податківці наполягають: слід придбати ліцензію на роздрібну торгівлю!
Акцизний податок і алкоголь
Податківці в ЗIР (підкатегорія 114.02) зазначають: якщо суб'єкт господарювання безоплатно розповсюджує підакцизні товари (алкогольні напої) під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то податкове зобов'язання з акцизного податку не нараховується.
Проте такий суб'єкт господарювання повинен мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Отже, пити (і списувати на витрати) алкоголь під час святкування можна і без акцизу та ліцензії. А от дарувати працівникам або партнерам, — лише отримавши ліцензію та зареєструвавшись платником акцизного податку.
Податок на прибуток
Розділом III ПКУ не встановлено окремих податкових різниць щодо новорічних корпоративів. Це означає, що за наявності правильно оформлених первинних документів підприємства мають право визнавати витрати та не збільшувати потім на їх суму свій фінрезультат у разі застосування податкових різниць.
Якщо під час новорічного корпоративу даруватимуть подарунки, то треба пам'ятати таке. У випадку надання подарунків особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб) та платникам податку за ставкою 0% пп. 140.5.10 ПКУ вимагає збільшувати фінрезультат на суму таких безоплатно наданих товарів. Але якщо це подарунки фізособам, як бачимо, різниця не виникатиме!
Податок на додану вартість
Обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, не в господарській діяльності такого платника податку незалежно від того, чи при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ включалися до складу податкового кредиту, чи ні (за винятком товарів/послуг, придбаних до 1 липня 2015 року).
Але у разі проведення новорічного корпоративу, як ми говорили вище, довести зв'язок із госпдіяльністю можна лише в окремих випадках. Тож у багатьох випадках у разі визнання негосподарських витрат (за дебетом субрахунку 949) доведеться нараховувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Якщо під час корпоративу передбачається дарувати подарунки партнерам та працівникам, то наслідки з ПДВ виникатимуть вже за іншими нормами ПКУ.
Дарування належить до безоплатної передачі товарів іншій особі. Своєю чергою, така операція, відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ, є постачанням товарів. А от постачання товарів (звісно, на митній території України) згідно з п. 185.1 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ. Але базою для нарахування ПДВ за абз. 1 п. 188.1 ПКУ є договірна вартість, і в цьому випадку така вартість є нульовою. Проте за абз. 2 п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ не може бути нижчою від ціни придбання. Отже, дарувальнику доведеться складати дві податкові накладні:
— одну на обдаровуваного із нульовою ціною;
— другу на себе (з типом причини 15) на суму перевищення ціни придбання над ціною постачання.
Зверніть увагу!
Податківці роз'яснюють, що за дотримання певних умов на етапі безоплатної передачі товарів податкові зобов'язання не нараховуються. Це стосується ситуації, коли вартість безоплатно переданих товарів включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ. У такому випадку передача не розглядається як окрема операція з постачання, яка підлягає оподаткуванню ПДВ. Цю проблему та її документальне оформлення ми розглядали в коментарі до IПК ДПСУ від 24.10.2019 р. №970/IПК/10-36-04-01 у «ДК» №47/2019, сама IПК — тут. Якщо вам такий варіант сподобається, можна скористатися цими роз'ясненнями.
ПДФО, військовий збір, ЄСВ
Податківці в ЗIР (підкатегорія 103.02) зазначають: оподаткування доходів фізосіб, у т. ч. одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку. Тому вартість корпоративу, який працедавець проводить для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.
Наслідки з ПДФО у випадку роздавання подарунків під час корпоративу можуть бути лише у разі персоніфікації осіб, яким надано подарунки. Доказом такої персоніфікації може бути відомість для їх видачі (якщо ті, хто отримав, поставлять у ній свій підпис). Тож підприємству доведеться визнати дохід запрошених фізосіб з урахуванням обмежень, встановлених пп. 165.1.39 ПКУ.
З 2019 р. до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включається вартість негрошових дарунків у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у 2019 р. — 1043,25 грн). Як оподатковуваний, так і неоподатковуваний подарунок слід зазначати у ф. №1ДФ за ознаками доходів «126» (у разі оподаткування) та/або «160» (якщо дохід не оподатковується) відповідно.
Базу оподаткування ПДФО слід визначати шляхом множення суми перевищення на коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).
А для утримання військового збору цього збільшення робити не потрібно, адже за нормами п. 16.1-2 підр. 10 р. ХХ ПКУ об'єктами оподаткування ним є доходи, які оподатковуються ПДФО.
ЄСВ на вартість корпоративу та наданих подарунків не нараховується, але з різних причин.
Вартість корпоративу не є персоніфікованим доходом, тож порахувати базу нарахування ЄСВ неможливо. Натомість подарунки, навіть у разі документального оформлення, хто саме і які отримав, входять до бази нарахування ЄСВ лише для працівників.
Адже ця база нарахування ЄСВ у вигляді зарплати визначається відповідно до Iнструкції №5. А в ній одноразові заохочення працівників підприємства, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової зарплати (пп. 2.3.2 Iнструкції №5).
Натомість на вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників ЄСВ не нараховується (п. 8 розділу II Переліку №1170).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»