Громадська організація надає послуги державній установі. Надходження коштів постійно затримується. Державна установа порушує законодавство. Як може себе захистити громадська організація у випадку порушення строків виплати відпусткових, зарплати (коштів немає)?
На працівників громадських організацій поширюється законодавство про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування та соціальне забезпечення. Це встановлено Законом України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Право на отримання зарплати встановлено цілою низкою законодавчих актів. Першим із них є найголовніший документ в Україні — Конституція. Стаття 43 Конституції України наголошує: «Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом», і недарма. Стаття 15 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» встановлює: «Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці».
На законодавчому рівні врегульовано не тільки обов'язок виплачувати зарплату, а й джерело фінансування таких виплат.
Стаття 4 Закону про оплату праці говорить:
— джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх госпдіяльності;
— для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, — це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок госпдіяльності та з інших джерел;
— об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників із коштів, які формуються згідно з їхніми статутами.
У разі укладання трудового договору з працівником на власника підприємства або на виконавчий орган покладається обов'язок щодо виплати йому заробітної плати. Це встановлено ст. 21 КЗпП. Також ст. 115 цього Кодексу встановлено правила виплати заробітної плати. Так, заробітна плата має виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Таким чином, якщо неприбуткова організація не має коштів на поточному рахунку або в касі для своєчасної виплати зарплати, юридично це не є підставою таку зарплату не платити. Це означає, що виправдати невиплату зарплати неотриманням коштів від держустанови неможливо.
Аби все-таки виплатити заробітну плату й не порушити законодавство про оплату праці, як варіант, можна отримати поворотну фіндопомогу.
Крім того, ГО може розглянути варіанти скорочення працівників або пошуку інших суб'єктів, які вчасно розраховуватимуться за надані їм послуги.
Про наслідки порушення строків виплати зарплати читайте у статті «Коли виплата зарплати затримується» в «ДК» №45/2017.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»