Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Також надала листок з тимчасової непрацездатності по вагітності та пологах на 126 к. д. Чи можна не оплачувати такий лікарняний? Чи буде штраф у разі неоформлення лікарняного?
Листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, а не просто підстава для виплати лікарняних та декретних. Він є документом, що підтверджує поважну причину відсутності на роботі, а також саму непрацездатність, яка має тривалий характер. Отже, просто відмахнутися від цього документа роботодавець не може, вже не говорячи про те, що це протизаконно.
Причини, чому роботодавець відмовляється від отримання листка непрацездатності, різні. Хтось не бажає витрачатися на оплату перших п'яти днів тимчасової втрати працездатності. А хтось — оформлювати заявку-розрахунок та відкривати додатковий рахунок для отримання фінансування (а ще й звітувати до ФСС про отримані та використані кошти та проходити відповідні перевірки). Для таких роботодавців листок непрацездатності — зайвий головний біль, якого вони намагаються уникнути.
ФСС у листі від 20.03.2018 р. №5.2-28-922 (див. «ДК» №28/2018) говорить, що порядку, як змусити роботодавця прийняти від працівника листок непрацездатності, в чинному законодавстві немає. Але покарання за порушення трудового і соціального законодавства є. Тож Фонд порадив працівникові, чиї права було порушено, одразу звертатися до територіального відділення Держпраці.
Порада слушна, адже у лікарняних і декретних, на відміну від зарплати, є строк давності щодо призначення (нарахування). За ч. 5 ст. 32 Закону №1105, матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні. А у випадку із працівниками, які мають отримувати лікарняні й декретні за місцем праці, зверненням є надання листка непрацездатності роботодавцеві. Тож якщо роботодавець відмовився прийняти такий листок, довести, що звернення відбулося, буде важко.
Ще один момент, який роботодавцеві (та й працівникові) варто врахувати, — це те, що наразі листки непрацездатності оформлюються в паперовій формі. Але на сайті ПФУ вже є електронний реєстр листків непрацездатності. Звісно, певний час паперові та електронні листки непрацездатності існуватимуть паралельно. Але вже із запровадженням Єдиного реєстру проконтролювати їх видачу та рух зможе кожен, хто матиме до нього доступ. Тож із впровадженням інформаційних технологій ФСС незабаром контролюватиме не лише те, кому було видано листок непрацездатності, але й те, чи був він проведений роботодавцем.
Отже, функції щодо примусового приймання роботодавцем від застрахованої особи листка непрацездатності законом не передбачено, але ФСС може контролювати оплату лікарняних через електронний портал ПФУ. Також працівниця може звернутися для захисту своїх прав до Держпраці, а ті, своєю чергою, відреагують, прийдуть на інспекційну перевірку та випишуть припис. У разі невиконання припису на роботодавця буде накладено штраф у розмірі 1 МЗП (ст. 265 КЗпП).
Також працівниця для захисту своїх прав може звернутися до суду.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»