Мінфін затвердив оновлені форми заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу, а також нарешті встановив форми запиту про отримання витягу з реєстру платників ЄП та витягу з Реєстру платників ЄП. Що чекати платникам ЄП?
Як ми вже повідомляли («ДК» №42/2019), Мінфін наказом від 16.07.2019 р. №308 затвердив низку форм у сфері застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:
— заяву про застосування спрощеної системи оподаткування;
— запит про отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку;
— витяг із Реєстру платників єдиного податку.
Попередні форми свідоцтва платника єдиного податку, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, були затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675. До нього ні разу не вносилися зміни, оскільки його норми та форми документів вже віддавна не відповідали положенням чинного ПКУ. На підставі коментованого Наказу №308 Наказ №1675 втратить чинність.
На відміну від свого попередника, Наказ №308 не містить роз'яснень щодо порядку подання заяви та розрахунку. Втім, вважаємо, що це й не потрібно, адже все уточнено у самому ПКУ.
Наказ №308 офіційно опублікований в «Офіційному віснику України» 22.10.2019 р., тож саме з цієї дати він набрав чинності.
А наразі окремо розглянемо оновлені форми у сфері застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява + розрахунок
1. Загалом зміни косметичні (про них трохи далі). Єдине, що варте уваги, це те, що при заповненні заяви, а саме рядка «Місце провадження господарської діяльності» (наразі це рядок 6), окрім того, що слід зазначити індекс, найменування населеного пункту й адресу місця провадження госпдіяльності, слід буде ще й навести код за КОАТУУ за кожним місцем.
У самій оновленій формі заяви уточнюється, що код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Держстату від 31.10.97 р. №659. Він розміщений на офіційному веб-сайті Держстату.
КОАТУУ складається з кодів та назв усіх адміністративно-територіальних об'єктів України, які згруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей.
Об'єктами класифікації у КОАТУУ є одиниці адміністративно-територіального устрою України: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища міського типу, сільради, селища, села.
Наприклад:
— якщо діяльність здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 5, то позаяк це Голосіївський район м. Києва, то знаходимо спочатку м. Київ, а потім відповідний район. Код за КОАТУУ буде такий: 8036100000;
— якщо діяльність здійснюється за адресою: с. Банчени Чернівецької області, вул. Сірка, 1, то спочатку знаходимо область — Чернівецька, потім Герцаївський район, потім Горбівську сільську раду, а потім і саме село Банчени. Код за КОАТУУ буде такий: 7320781302.
Виникає запитання: що тепер зазначати, якщо йдеться, приміром, про послуги, які надаватимуться в ще не визначених місцях?
Наразі податківці у ЗIР стосовно послуг рекомендували чинити так: зазначати «Надання послуг на території України» або конкретну територію (місто або область), на якій такий платник ЄП надаватиме послуги1. З огляду на це вважаємо, що за новими правилами слід буде або просто зазначити код за КОАТУУ міста чи області (наприклад, код за КОАТУУ м. Києва — 8000000000, а Київської області загалом — 3200000000), або, якщо йдеться про всю територію України, як варіант, перелічити через кому всі коди за КОАТУУ областей України. Або, можливо, у таких випадках можна буде зазначати якийсь уніфікований код за КООАТУУ — чи взагалі його не зазначати. У ручному режимі ще можна перелічити всі області (хоч це непрактично), а от чи можна так зробити в електронному форматі, — невідомо. Сподіваємося, податківці невдовзі після набрання чинності Наказом №308 дадуть роз'яснення щодо цього.
Щодо торгівлі на ринках та виставках України, то податківці пропонували2 зазначати: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше. Тож тут, вважаємо, слід вчиняти за аналогією з послу-гами.
Для перевезень податківці говорили зазначати3: «Перевезення по Україні» та/або «Міжнародні перевезення». Тут, звичайно ж, ще більше питань, а особливо — що зазначати при міжнародних перевезеннях. Без роз'яснень податківців не обійтися.
А ось зі здійсненням діяльності зі здавання в оренду нерухомості все просто. Оскільки податківці просять4 зазначати всі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду, то й відповідні коди за КОАТУУ таких адрес слід навести.
1 Запитання: «Що зазначається у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо ФОП — платник ЄП здійснює діяльність з надання послуг у заздалегідь не визначених місцях?».
2 Запитання: «Що зазначається у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо ФОП — платник ЄП здійснює діяльність у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо)?».
3 Запитання: «Як зазначити у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування місце здійснення діяльності, якщо ФОП здійснює перевезення пасажирів або вантажів по території України (міжнародні перевезення)?».
4 Запитання: «Чи необхідно ФОП платнику ЄП, яка здає в оренду власне нерухоме майно, зазначати у графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи адреси майна, яке буде здаватися в оренду?».
2. Також в оновленій формі заяви передбачено інформацію щодо обрання чи анулювання статусу платника ПДВ.
Так, з'явився новий рядок 5.3 «Відомості про реєстрацію платника ПДВ», у якому слід зазначити (а точніше, поставити позначку у відповідній клітинці):
— або прохання зареєструвати СГ платником ПДВ з першого числа календарного кварталу, в якому застосовуватиметься ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ. При цьому в заяві уточнено, що в такому разі до заяви має бути подана реєстраційна заява платника ПДВ;
— або прохання анулювати реєстрацію платником ПДВ останнім днем звітного періоду, що передує переходу на застосування ставки єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ. При цьому в дужках уточнено, що заяву про анулювання реєстрації платником ПДВ подавати не треба.
Ці нововведення дадуть змогу податківцям виконати норми п. 5.4 розд. V Положення №1130. Згідно з ними ДПС вилучає СГ з Реєстру без подання таким суб'єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування такий суб'єкт зробив відповідну позначку. Раніше таку позначку не було де поставити.
3. Решта змін косметичні:
— забрано рядок про дані (номер, дата) витягу з ЄДР як із форми заяви, так із форми розрахунку доходу. Його зазначати буде не потрібно;
— рядок 8 став рядком 5.1.1 — йдеться про обрану ставку ЄП. Звичайно ж, доречніше, аби така інформація містилася у загальному рядку 5 «Підстави подання заяви», а не окремо десь в кінці заяви;
— підкориговано форму заяви з огляду на те, що наразі платниками ЄП 4-ї групи стали сільгосппідприємства й у них особливі правила оподаткування (тимчасом як на дату затвердження Наказу №1675 ще діяло 4 групи платників ЄП й «працював» окремо ФСП);
— вилучено згадку про вимоги до організаційно-правової форми господарювання. Її наразі немає — платниками ЄП 3-ї групи можуть бути юрособи будь-якої організаційно-правової форми згідно з пп. 3 пп. 291.4 ПКУ);
— забрано рядок 10.1 «У разі здійснення виробництва (з пункту 10)» — в ньому справді не було потреби;
— збільшено місце для зазначення КВЕДів (тепер два стовпчики);
— забрано відмітку М.П. — тобто не зазначається, де саме слід ставити печатку. Вважаємо, якщо СГ все-таки має печатку, то її краще зазначити у документах.
Коли застосовувати нові форми заяви та розрахунку?
Переподавати заяву та розрахунок за оновленими формами у зв'язку з їх запровадженням не потрібно. Адже заява подається лише у чотирьох випадках:
1) при обранні або переході на спрощену систему оподаткування (із заявою подається також розрахунок);
2) при зміні ставки та групи;
3) при внесенні змін до Реєстру платників єдиного податку;
4) при відмові від спрощеної системи оподаткування.
Тож лише якщо вже після набрання чинності Наказом №308 виникне одна з вищевказаних ситуацій, слід подавати заяву (та додатково розрахунок, якщо йдеться про обрання ЄП) за оновленою формою.
Запит про отримання витягу + витяг з Реєстру платників ЄП
Нагадаємо, що відповідно до п. 299.9 ПКУ за бажанням зареєстрований платник ЄП може безоплатно та безумовно отримати витяг з Реєстру платників ЄП. Строк надання витягу не повинен перевищувати 1 робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до Реєстру.
У ЗIР, підкатегорії 107.081, сказано, що наразі форма запиту про отримання витягу та витягу з Реєстру не встановлена. До затвердження відповідних форм запиту та самого витягу подається запит про отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку в довільній формі, на підставі якого видається тимчасовий витяг з Реєстру платників єдиного податку.
1 Запитання: «Чи має право ФОП — платник ЄП подати до контролюючого органу запит про отримання витягу з реєстру платників ЄП в електронній формі?».
Чи треба отримувати новий витяг з Реєстру платників ЄП?
Вважаємо, що з дати набрання чинності коментованим наказом доречніше тимчасовий витяг замінити на «постійний». Але, можливо, податківці дозволять користуватися ним аж до виникнення змін у даних, внесених до Реєстру платників ЄП. Адже якщо такі зміни є, то слід отримати новий витяг з оновленими даними (п. 299.8 ПКУ). Чекаємо на роз'яснення від ДПС.
Що наводиться у витязі
У новозатвердженій формі витягу наводиться така інформація:
— найменування СГ або П. I. Б. ФОПа та код ЄДРПОУ для юросіб чи IПН для фізосіб;
— податкова адреса (місцезнаходження/місце проживання) СГ;
— місце провадження господарської діяльності (невідомо, чи тут також відображатимуться не лише адреси, а й коди за КОАТУУ);
— дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
— дата застосування ставки та групи та відповідно група та ставка платника єдиного податку;
— перелік видів господарської діяльності;
— дата формування витягу;
— найменування контролюючого органу, що видав витяг;
— дата видачі витягу;
— а також примітка, в якій зазначено, що витяг є чинним до внесення змін до Реєстру платників єдиного податку. Якщо до Реєстру платників ЄП внесено зміни щодо відомостей, наведених у витягу, витяг втрачає чинність.
Щодо заповнення запиту на отримання витягу, то нічого складного у цьому немає. Слід заповнити три рядки:
1) найменування ДПС, до якої поданий запит;
2) інформація про платника податку (код ЄДРПОУ для юросіб чи IПН для фізосіб, а також найменування чи П. I. Б. відповідно);
3) місце перебування чи місце проживання відповідно.
У відповідній клітинці треба зазначити бажаний спосіб отримання витягу: безпосередньо в ДПС чи в електронному вигляді.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»