Постачальник зареєстрував податкову накладну, у якій значення графи 10 (обсяг постачання) на 0,03 грн відрізняється від видаткової накладної. Чи має покупець право на податковий кредит за такою податковою накладною?
Питання правомірності віднесення суми ПДВ до ПК покупця за податковою накладною, у якій є різниця вартісних показників у співвідношенні з первинними документами, ДФС розглядала у IПК від 14.09.2018 р. №4044/6/99-99-15-03-02-15/IПК.
У ній податківці зазначали, що для отримувача товарів (послуг) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкові накладні (за допомогою яких можливо ідентифікувати здійснену операцію), отримані з ЄРПН і сформовані на підставі первинних бухгалтерських документів.
При цьому покупець не має права на ПК у разі, якщо у ПН допущено помилку в обов'язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної не лозволяють ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН.
Тобто чіткої відповіді, можна чи ні, податківці у цій консультації, на жаль, не надали.
Натомість в інших роз'ясненнях вони зазначали, що вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми. А от для кількісних показників такого обмеження немає. Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.
Тобто можна дійти висновку: щоб вийти на правильні суми у ПН (зокрема, у разі часткової оплати), коригувати краще не вартісні, а кількісні показники.
Водночас на сьогодні ДФС реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних, у графі 7 яких зазначено ціну постачання одиниці товару (послуги) з більше ніж двома знаками після коми. I якщо цим скористатися, то податківці, які і далі наполягають, що вартісні показники слід зазначати із двома знаками після коми, не позбавлятимуть права на податковий кредит.
Але якщо ціну у ПН було зазначено правильно, а неправильно зазначено обсяг постачання (більше на 3 копійки) і постачальник не має наміру робити розрахунок коригування до ПН, можна скористатися іншою консультацією. А саме: в IПК ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.07.2017 р. №1095/IПК/10/04-36-12-01-16 (див. «ДК» №31/2017, коментар «ДК») податківці зазначали, що розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, за яким кількість знаків після коми перевищує 2, то вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю). Тобто якщо йдеться про одиницю у графі 10, то йдеться про 1,00 грн.
Тобто якщо внаслідок множення показників граф 6 і 7 податкової накладної виходить погрішність в обсязі постачання (графа 10 податкової накладної) на 1 гривню і більше, то податкова накладна вважається складеною неправильно.
Отже, зважаючи на зазначені вище роз'яснення податківців, можна дійти висновку, що коли внаслідок округлення показників граф 6 та 7 ПН показник у графі 10 відрізняється від суми, зазначеної у первинному документі не більше ніж на 1 гривню, така податкова накладна не вважається помилковою. Відповідно, покупець має право на ПК з ПДВ, зазначений у такій податковій накладній.
Проте звертаємо увагу, що консультації податківців є індивідуальними для платника, який безпосередньо їх отримав. А законодавчі документи (зокрема, ПКУ та Положення №13071) не містять критеріїв, за якими можна визначити, чи заважає помилка ідентифікувати здійснену операцію, чи ні. Тож радимо з цього питання отримати у податківців власну IПК і діяти за нею.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»