Чи можна у трудовому договорі встановити щорічну відпустку тривалістю 30 к. д. за угодою сторін без законодавчих підстав?
Статтею 4 Закону про відпустки1 визначено види відпусток, які надаються працівникам.
1 Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
Частиною 2 ст. 4 Закону про відпустки передбачено, що колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток. Тобто колективним чи трудовим договором можуть встановлюватися лише інші види відпусток, які не визначено у ст. 4 Закону про відпустки.
Норма ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, позаяк такий вид відпусток визначено законом та встановлено конкретну тривалість цих відпусток.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону про відпустки оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізособи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.
Отже, інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, має бути оплачено. Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. №243/13/116-16, див. «ДК» №24/2016, коментар «ДК»).
Трудовим договором можна встановити 30 календарних днів. щорічної оплачуваної відпустки. Тривалість відпусток для різних категорій працівників встановлено статтями 6 та 10 Закону про відпустки. У загальному випадку щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону про відпустки).
Отже, тривалість такої відпустки може бути більше 24 к. д. Далі, згідно зі ст. 10 Закону про відпустки, загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.
Разом з тим треба мати на увазі, що деякі категорії працівників мають особливості щодо тривалості та порядку надання відпусток -див. ст. 6 та ст. 10 Закону про відпустки, а також інші норми цього закону.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»