На підприємстві є два працівники, які працюють лише вночі. Чи можна, щоби вони працювали за графіком дві ночі через дві. Чи можна за таку роботу надавати додаткові дні відпустки?
При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ст. 54 КЗпП).
Забороняється залучення до роботи в нічний час:
— вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
— осіб, молодших вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП);
— інших категорій працівників, передбачених законодавством.
Робота жінок у нічний час не допускається за винятком випадків, передбачених ст. 175 КЗпП. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55 і 172 КЗпП).
У листі Мінсоцполітики від 18.06.2013 р. №512/13/155-13 зазначено, що при роботі у нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто в одну ніч тривалість роботи може бути скорочено на одну годину, а через кілька днів на цей же час має бути продовжено тривалість роботи у денний час. Тому скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться в межах встановленого працівникові режиму робочого часу. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня.
Тривалість роботи не скорочується у разі, якщо працівника прийнято для роботи лише у нічні зміни. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при 6-денному робочому тижні з одним вихідним днем.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489. У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні тощо.
За роботу у нічний час працівники отримують підвищену оплату. Підвищена оплата за роботу у нічний час належить до державних норм з оплати праці, які є обов'язковими для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та фізичними особами, що використовують найману працю.
Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (з 22 год. до 6 год. ранку) оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною (галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Тож з огляду на зазначене вище, на нашу думку, можна складати графік 2 ночі через 2 ночі.
Щодо компенсації до відпустки
Статтею 4 Закону про відпустки1 визначено види відпусток, які надаються працівникам. Частиною 2 ст. 4 Закону про відпустки передбачено, що колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток. Тобто колективним чи трудовим договором можуть встановлюватися лише інші види відпусток, які не визначено у ст. 4 Закону про відпустки.
1 Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
Норма ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, оскільки такий вид відпусток визначено Законом та встановлено конкретну тривалість цих відпусток.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону про відпустки оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізособи, в якої працівники працюють за трудовим договором. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.
Отже, інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, мають бути оплачені. Встановлення інших видів неоплачуваних відпусток є порушенням законодавства про працю (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. №243/13/116-16, див. «ДК» №24/2016, коментар «ДК»). Отже, трудовим договором можна встановити додаткові дні відпустки.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»