• Посилання скопійовано

Чи обов'язково встановлювати надбавку за роз'їзний характер роботи?

У приватного підприємця працюють водії, робота яких має роз'їзний характер, про що зазначено у трудовому договорі. Відрядження не оформлюються, добові не виплачуються, шляхові листи не складаються. Форма оплати праці — погодинна ставка. Чи обов'язково встановлювати надбавку за роз'їзний характер роботи?

Роз'їзною вважають роботу, за якою працівник виконує свої посадові обов'язки поза розташуванням організації, через що змушений виїжджати та повертатися до місця роботи в неробочий час, що становить не менше двох-трьох годин на день. В Україні немає законодавчого визначення поняття «роз'їзний (пересувний) характер робіт». У цій частині традиційно керуються постановою Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 01.06.89 р. №169/10-87, що продовжує діяти в Україні відповідно до постанови ВРУ від 12.09.91 р. №1545-XII.

Службові поїздки працівників, робота яких має роз'їзний характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством. Проте в будь-якому разі останнє слово тут за підприємством. Це підтверджує Мінпраці в листі від 17.11.2006 р. №307/13/133-06. Тобто якщо роботодавець не визначить роботи як роз'їзні, він може вважати їх відрядженнями.

Дні поїздок працівників до інших населених пунктів табелюють як звичайні робочі дні, нараховуючи за них заробітну плату. Крім того, роботодавець може (але не зобов'язаний) установити надбавки до тарифних ставок (окладів) працівників, робота яких має роз'їзний характер.

Мінсоцполітики у листі від 13.09.2006 р. №905/13/84-06 зазначає: «Підприємство самостійно вирішує доцільність встановлення та розмір надбавок (польового забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер робіт».

Отже, якщо підприємство вирішить робити доплати, то розмір таких доплат — кому і скільки — слід зазначити в колективному договорі в розділі «Оплата праці» (або іншому локальному нормативному акті роботодавця).

Установлюючи розмір надбавок, слід керуватися Постановою №4901. У цьому документі розмір надбавок прив'язаний до граничного розміру добових, установлених КМУ для відряджень (див. п. 1 Постанови №490). А його Кабмін затвердив тільки для бюджетників. Небюджетникам можна використовувати суму добових, установлену пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ для відряджених працівників.

1 Постанова КМУ від 31.03.99 р. №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер».

Як передбачено ст. 31 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці», доплати за роз'їзний характер робіт не враховуються під час обчислення зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Тобто такі надбавки виплачують понад мінімальний розмір зарплати.

Для потреб оподаткування ПДФО зазначені надбавки в розмірах, передбачених трудовим (колективним) договором, слід розглядати як зарплату (див. ЗIР, підкатегорія 103.02). А отже, суму надбавки за роз'їзний характер праці:

— оподатковують ПДФО за ставкою 18%, а також утримують військовий збір за ставкою 1,5%;

— враховують для визначення граничного розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу;

— відображають у розд. I форми №1ДФ у складі зарплати з ознакою доходу «101», а також у розд. II форми №1ДФ — суму надбавки та утриманого ВЗ.

Що ж до ЄСВ, то суми надбавок за роз'їзний характер робіт у розмірах, що не перевищують граничних, включено до видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ (п. 10 розд. I Переліку №11701). Тому нараховувати ЄСВ та відображати у звітності з ЄСВ їх не потрібно.

1 Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.

Таким чином, роботодавець, застосовуючи роз'їзний характер робіт, може встановлювати надбавки до тарифних ставок, проте не зобов'язаний цього робити.

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру