До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 09.02.2018 р. №537/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Коментована IПК, по суті, не відкриває нам нічого нового. Для нас вона має значення передусім як чергове підтвердження фіскальної позиції ДФСУ з питання безоплатного харчування працівників, висловленої в IПК від 02.11.2017 р. №2478/6/99-99-13-02-03-15/IПК, з якою ми полемізували в «ДК» №46/2017. Податківці й далі наполягають, що безоплатне харчування є додатковим благом працівника, а отже, оподатковується ПДФО та військовим збором. А також зазначають, що вартість наданого працівникам безоплатного харчування є базою нарахування ЄСВ. Проте нова IПК у деяких пунктах істотно відрізняється від старої. Фіскали доклали деяких зусиль, щоб їхня позиція мала більш аргументований вигляд. Вони навіть почали з визначення доходу за пп. 14.1.54 ПКУ. З переліку доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за п. 164.2 ПКУ, навели аж дві позиції, а не одну, — тепер ще додали заробітну плату. I цього разу таки згадали, що до додаткових благ, отриманих у негрошовій формі, має застосовуватися коефіцієнт згідно з п. 164.5 ПКУ.
А от як може додаткове благо надаватися невизначеному і необмеженому колу працівників підприємства, — не сказали.
У частині, де йдеться про ЄСВ, цього разу фіскали додатково послалися на п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, а також на пп. 2.3.4 розд. 2 Iнструкції №5. Але знову-таки не пояснили, як нараховувати ЄСВ, який за своєю суттю є персоніфікованим страховим внеском, на вартість знеособленого блага. Цікаво, до речі, що цього разу фіскали не сказали прямо, як в IПК №2478/6/99-99-13-02-03-15/IПК, що «вартість наданого працівникам безоплатного харчування є базою нарахування єдиного внеску», а дали адресату самому дійти такого висновку на підставі написаного.
I ще одна істотна відмінність нової IПК від раніше коментованої — те, що в ній розглянуто питання обліку податку на прибуток. Тут жодних відкриттів не зроблено: різниці не виникають, операції з надання працівникам безоплатного харчування відображаються згідно з правилами бухобліку, як саме — запитуйте в Мінфіну.
Нагадаємо, що у спорах з податківцями з цього питання можна використовувати лист ДФСУ від 23.11.2016 р. №25311/6/99-99-13-02-03-15, в якому ДФСУ визнала: «Якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об'єкт оподаткування». Також у пригоді має стати пп. 4.1.4 ПКУ. У запитах до органів ДФС на цю тему слід зазначати, що харчування надається знеособлено, підприємство не має змоги вести облік працівників, які отримали харчування, та спожитого кожним.
Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора