Лист Міністерства юстиції України від 23.01.2018 р. №1028/8.4.3/Iн-18
Щодо місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв'язок із фізичною особою — підприємцем)
Суттєво. Мін'юст нагадав, що вважається місцем перебування внутрішньо переміщеної особи для потреб держреєстрації такої особи як підприємця та як підтвердити таке місце перебування.
! Фізособам-підприємцям
На адресу Міністерства юстиції України надходять численні звернення щодо місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою — підприємцем).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб — підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі — Закон про реєстрацію).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою — підприємцем) фізичної особи — підприємця.
У цьому випадку термін «місцезнаходження» для фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, є загальним та включає відомості про місце проживання фізичної особи або іншу адресу, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою.
Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі — Закон) відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні.
Відповідно до статті 3 Закону вільний вибір місця проживання чи перебування — право громадян України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати або перебувати.
Місце перебування — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Абзацом восьмим статті 3 Закону встановлено, що довідка про реєстрацію місця проживання — документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, — паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев'ятий статті 3 Закону).
Документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, — довідка про звернення за захистом в Україні (абзац десятий статті 3 Закону).
Відповідно до статті 6 Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Додатково зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» установлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка зі збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі — Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509 (зі змінами).
Додатком до Порядку передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи пред'являється разом з паспортом громадянина України або іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтвом про народження дитини.
Крім того, повідомляємо, що інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою — підприємцем, може бути підтверджена іншим документом (наприклад, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на об'єкт нерухомого майна).
Просимо довести цей лист до відома суб'єктів державної реєстрації, нотаріусів.
Перший заступник міністра Н. БЕРНАЦЬКА