До листа Міністерства юстиції України від 23.01.2018 р. №1028/8.4.3/Iн-18
Як на сьогодні відбувається реєстрація фізосіб підприємцями? Згідно із Законом про держреєстрацію1, фізособа, яка має намір стати підприємцем, обов'язково подає заяву про державну реєстрацію підприємцем та пред'являє паспорт або інший документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (зокрема, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця тощо).
I якщо адреса, зазначена у заяві, не збігається з місцем проживання, яке зазначено у паспорті чи іншому документі, до якого вносяться відомості про місце проживання, як правило, держреєстратор відмовляє у реєстрації.
На практиці, окрім заяви про держреєстрацію, особа, як приймає документи від фізособи (так звані ЦНАПи, які приймають документи на держреєстрацію та передають їх держреєстраторам), сканує паспорт та довідку про присвоєння IПН. Жодних інших документів не потрібно.
Але питання в тому, що не всі особи бажають реєструватися підприємцем, скажімо, безпосередньо за адресою проживання. Як бути в цьому разі? Чи має право особа, яка хоче стати підприємцем, зазначити інше місце проживання для реєстрації та взяття на облік в органах статистики та ДФС?
Очевидно, саме таке запитання постало перед фізособами та держреєстраторами, які звернулися із запитами до Мін'юсту.
Мін'юст, своєю чергою, особливих проблем не бачить у виборі місця реєстрації (місцезнаходження). Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону про держреєстрацію, до Єдиного державного реєстру вносяться, зокрема, такі відомості про фізичну особу — підприємця, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізособою-підприємцем).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію, інші терміни вживаються у значеннях, наведених у ГКУ, ЦКУ та інших законодавчих актах. Але ні ЦКУ, ні ГКУ не оперують терміном «місцезнаходження». Натомість місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 1, 6 ст. 29 ЦКУ).
Відповідно до ч. 10 статті 6 Закону про свободу пересування1, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
1 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
2 Закон України від 11.12.2003 р. №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Тому Мін'юст слушно зауважує, що у заяві про держреєстрацію підприємцем фізособа може зазначити місце проживання або іншу адресу, за якою здійснюється зв'язок із фізособою-підприємцем. «Iнша адреса» може бути підтверджена, наприклад, таким документом, як договір найму будівлі або іншої капітальної споруди, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на об'єкт нерухомого майна.
Якщо йдеться про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи підприємцем (переважно це особи із зони АТО або Криму), то її місце проживання підтверджується довідкою про взяття такої особи на облік. Проте у будь-якому разі, якщо внутрішньо переміщена особа офіційно орендує чи придбала майно на території України, що підтверджується договором оренди або інформацією з Держреєстру речових прав, то, на нашу думку, вона має право обрати місцем реєстрації адресу орендованої1 або придбаної квартири (будинку) тощо.
1 Також див. статтю «Реєстрація ФОП за місцем оренди — неправомірно?» у «ДК» №6/2018.
Таким чином, на сьогодні Мін'юст доволі широко тлумачить термін «місцезнаходження» з метою держреєстрації фізособи як суб'єкта підприємницької діяльності. Щоправда, при цьому, всупереч вимогам Закону про держреєстрацію, пропонується подавати/пред'являти підтвердні документи при поданні заяви державному реєстратору (працівнику ЦНАПу).
Вирішувати, чи надавати такі документи, чи все ж таки йти простішим шляхом — пред'являти паспорт (інший документ), — доведеться фізособі, яка виявила намір стати підприємцем.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»