Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 17.07.2018 р. №3150/6/99-99-14-05-01-15/IПК
Про надання індивідуальної податкової консультації
Суттєво. ДФСУ вважає, що операція з розповсюдження електронних грошей є розрахунковою операцією у розумінні Закону про РРО як операція з надання послуг, тому має проводитися через РРО з роздрукуванням фіскального чека.
! СГ
Державна фіскальна служба України розглянула лист ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації та у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про скасування індивідуальної податкової консультації ДФС надає нову індивідуальну податкову консультацію.
Відповідно до запиту ТОВ здійснює діяльність із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО).
Чи є операція з розповсюдження електронних грошей розрахунковою операцією і чи потрібно таку операцію проводити через РРО?
Згідно зі ст. 2 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі — Закон №2121) банк — юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Враховуючи викладене, ТОВ не є банком.
У листі ТОВ зазначено: «Окрім здійснення основного виду діяльності, ТОВ розглядає можливість участі у спільному проекті з ПАТ «банк», що пов'язаний з випуском, обігом та використанням електронних грошей, емітентом яких є ПАТ «банк». Правила використання електронних грошей узгоджені Національним банком України, про що емітента — ТОВ «банк» повідомлено листом.
За договором з емітентом ТОВ планує здійснювати діяльність комерційного агента банку, а саме: агента з розповсюдження електронних грошей. Згідно з Правилами використання електронних грошей, емісію яких здійснює ПАТ «банк», розповсюдження електронних грошей може здійснюватися в обмін на готівкові чи безготівкові кошти (гривні) у співвідношенні 1 гривня дорівнює 1 електронній грошовій одиниці».
Статтею 15 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон №2346) визначено, що електронні гроші — одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов'язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.
Випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти.
Порядок здійснення операцій з електронними грошима та максимальна сума електронних грошей на електронному пристрої, що перебуває в розпорядженні користувача, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Комерційні агенти мають право здійснювати, зокрема, надання електронних грошей користувачам без зобов'язання щодо їх погашення (розповсюдження електронних грошей) (комерційний агент з розповсюдження).
Як зазначено у запиті ТОВ, електронні гроші, відповідно до положень статей 1 та 15 Закону №2346, належать до електронних платіжних інструментів.
Згідно з пунктом 4 Постанови Правління Національного банку України від 24 липня 2015 року №481 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з електронними грошима» (далі — Постанова №481) рішення про належність окремих видів операцій, що здійснюються на ринку фінансових послуг, до послуг з електронними грошима приймається шляхом прийняття окремої постанови Правління Національного банку України.
Положення про електронні гроші в Україні затверджено Постановою №481.
Відповідно до статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
ДФС вважає, що під словом «тощо» слід розуміти й електронні гроші.
Враховуючи викладене, операція з розповсюдження електронних грошей є наданням послуг, а саме для банку емітента надаються послуги з розповсюдження, а для покупця електронних грошей це послуги з придбання електронних грошей.
Отже, операція з розповсюдження електронних грошей є розрахунковою операцією у розумінні Закону №265, оскільки для банку емітента надаються послуги з розповсюдження електронних грошей, а для користувача електронних грошей це послуги з придбання електронних грошей.
Щодо проведення операцій з розповсюдження електронних грошей через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Згідно з пунктами 1 і 2 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону №265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Враховуючи, що згідно з пунктом 4 Постанови №481 рішення про належність до послуг з електронними грошима окремих видів операцій, що здійснюються на ринку фінансових послуг, приймається шляхом прийняття постанови Правління Національного банку України, операції з розповсюдження електронних грошей належать до фінансових послуг.
Отже, комерційні агенти з розповсюдження при здійсненні розповсюдження користувачам електронних грошей мають проводити зазначені операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.