У попередній статті (див. «ДК» №21/2018) ми розглянули проходження стажування на підприємстві учнями ПТНЗ та студентами ВНЗ. Сьогодні обговоримо питання, пов'язані з виробничою практикою цих осіб.
Практикант — це студент ВНЗ або учень ПТНЗ, який проходить практику в процесі навчання. Але порядок проходження такої практики для учнів та студентів є різним, тож розглянемо їх окремо.
Практикант — учень ПТНЗ
Проходження практики учнями ПТНЗ регулюється статтею 29 Закону про профтехосвіту та Порядком №992.
Переліки підприємств, що надають учням, слухачам робочі місця або навчально-виробничі дільниці для проходження виробничого навчання чи виробничої практики, формуються ПТНЗ з урахуванням пропозицій підприємств — замовників підготовки кваліфікованих робітників, організацій роботодавців, місцевих органів виконавчої влади (п. 2 Порядку №992).
Але учні, слухачі можуть обирати місце практики самостійно, з дозволу керівництва ПТНЗ.
Договір про проходження практики
А ось тут починається найцікавіше.
Мінсоцполітики вважає, що договір про проходження практики, навіть якщо під час неї практикант виконуватиме певні роботи й отримуватиме за це оплату, не є трудовим. Укладати на період такої практики трудовий договір не потрібно, про це зазначається у листі Мінсоцполітики від 20.08.2012 р. №107/021/150-12. Основний аргумент при цьому такий: учні, слухачі ПТНЗ на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються (абзац перший п. 7 Порядку №992).
Якщо йти за цим Порядком, то договір про проходження укладається між ПТНЗ та базою практики, а не зі самим практикантом (п. 8 Порядку №992). Звісно, що такий договір теж не є трудовим.
Але не все так однозначно. Адже, як і у випадку зі стажуванням (його ми розглядали в «ДК» №21/2018), є кілька моментів, які свідчать про те, що насправді практикант буде найманим працівником. Це і зарплата, яка виплачуватиметься практикантові (згідно зі ст. 50 Закону про профтехосвіту), і можливість розподілу практикантів з ПТНЗ на робочі місця, і поширення на них під час виробничої практики законодавства про охорону праці, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, за відповідними професіями, спеціальностями і рівнями кваліфікації робітників та службовців.
Також, як передбачено п. 10 Порядку №992, учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства. А цього, згідно з поточною редакцією Закону про ЄСВ, без укладання договору безпосередньо з практикантом не досягнути.
I податківці можуть розглядати таку ситуацію інакше, ніж Мінсоцполітики. Зокрема, у листі ДФСУ від 13.10.2015 р. №21700/6/99-99-17-03-03-15 зазначається, що згідно з частиною третьою ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. А штрафи за неоформлення трудових відносин наразі дуже великі (варто згадати хоч один із них, установлений ст. 265 КЗпП, — це 30 мінімальних зарплат за кожного неоформленого працівника — 111690 грн у 2018 році).
Отже, на думку автора, в цій ситуації, так само як і в ситуації зі стажуванням, практикант і підприємство, де він проходитиме виробничу практику, самостійно вирішують, як оформити відносини між ними. Зокрема, і шляхом укладання строкового трудового договору.
Та якщо такий варіант вам здається недоцільним, можете дослухатися до роз'яснення Мінсоцполітики й укладати договори про навчальну практику згідно з Порядком №992.
За ним між ПТНЗ та базою практики не пізніше ніж за два тижні до початку практики має бути укладено договір про надання робочих місць або навчально-виробничих дільниць для практики (п. 8 Порядку №992).
Договір укладається на основі типового договору, наведеного у додатку до Порядку №992, й повинен містити основні положення такого типового договору.
Оформлення практиканта на виробничу практику
Згідно з п. 9 Порядку №992, перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства:
— видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів ПТНЗ на робочі місця або навчально-виробничі дільниці виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає відповідно до змісту робочих навчальних програм види робіт;
— призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог;
— установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) та укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику.
Знов нагадаємо, що учні, слухачі ПТНЗ, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства (п. 7 Порядку №992). На думку Мінсоцполітики, це означає, що складати наказ про прийняття таких практикантів на роботу не потрібно.
Повідомлення ДФС про прийнятого практиканта
Неважко здогадатися, що якщо між місцем проходження практики і практикантом не укладено трудового договору, то і повідомляти ДФС про розподіл на робочі місця таких практикантів окремо не потрібно. Принаймні таке роз'яснення наведено у листі Держпраці від 19.05.2017 р. №5783/4.1/4.1-ДП-17.
Якщо ж укладається строковий трудовий договір, то, звісно, повідомлення про прийняття слід подавати до ДФС перед допуском практиканта до роботи.
Оплата керівникові практики
Наразі законодавством не передбачено спеціальних норм щодо оплати за керівництво практики учнів, слухачів ПТНЗ. Отже, це питання мають узгоджувати сам такий відповідальний працівник та його роботодавець, де проводиться практика. Звісно, що доплата за таке керівництво передбачатиметься лише у разі, якщо воно не входить до трудових обов'язків працівника.
Оплата учням за практику
Учні ПТНЗ під час практики отримують зарплату за фактично виконаний обсяг робіт згідно з виробничим завданням (п. 17 Порядку №992). Зарплата нараховується згідно з установленою на підприємстві системою оплати праці — за нормами, розцінками, ставками (окладами), з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Як порахувати виконаний практикантом обсяг робіт?
Так само, як рахується обсяг робіт, виконаний звичайним працівником. Зокрема, у листі Мінсоцполітики від 01.06.2005 р. №36-211 зазначалося, що табель обліку використання робочого часу застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати тощо. I хоча цей лист досить давній, на думку автора, ідея, наведена в ньому, є актуальною й на сьогодні.
Якщо навіть підприємство застосовує працю практикантів без укладання з ними трудових договорів, відпрацьований практикантами час має фіксуватися у табелі обліку використання робочого часу.
Виплата нарахованого практикантові заробітку повинна відбуватися (п. 17 Порядку №992):
— або через навчальний заклад (гроші перераховуються на поточний рахунок ПТНЗ);
— або безпосередньо на базі практики (не пізніше 5 днів після виплати зарплати працівникам підприємства).
Але який би шлях виплати зарплати не був зазначений у договорі із ПТНЗ, треба пам'ятати, що 50% зарплати практиканта підприємство перераховує на рахунок ПТНЗ (ст. 50 Закону про профтехосвіту).
Хоча п. 18 Порядку №992 пом'якшує цю вимогу і говорить, що питання, перераховувати 50% зарплати практиканта ПТНЗ чи ні, у кожному конкретному випадку вирішується окремо і в договорі формулюється як додаткові зобов'язання підприємства (п. 18 Порядку №992).
Звісно, якщо частину зарплати перераховувати ПТНЗ, практикант отримуватиме менше, ніж заробив. Утім, статтею 25 Закону про оплату праці забороняється будь-яким способом обмежувати працівника у вільному розпоряджанні своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. Позаяк фінансування ПТНЗ за рахунок зарплати учнів-практикантів передбачено Законом про профтехосвіту, відрахування 50% заробітної плати ПТНЗ не є порушенням.
Лишилося визначити, від якої суми розраховуватимуться 50%, які будуть перераховуватися ПТНЗ, — від нарахованої зарплати чи зарплати після оподаткування? Хоча сам п. 18 Порядку №992 говорить про суму нарахованої зарплати, радимо узгодити це питання у відповідному договорі.
Записи в трудову книжку
Що стосується саме виробничої практики, то Iнструкція №58 передбачає два варіанти.
Якщо перед вступом до ПТНЗ учень уже мав трудову книжку, то згідно з п. 2.16 Iнструкції №58 запис про роботу під час практики робить ПТНЗ на підставі довідки з місця проходження практики. У такій довідці зазначаються спеціальність, кваліфікація, посада та час роботи учня.
Якщо ж таких трудових книжок не було, то, згідно з п. 2.18 Iнструкції №58, запис про роботу під час практики учням на підставі зазначеної довідки робить підприємство, на якому вони далі працюватимуть.
Разом з тим, якщо на час практики з учнем ПТНЗ укладається трудовий строковий трудовий договір, про це слід зробити записи у трудову книжку у звичайному порядку.
Оподатковуємо зарплату практиканта
За трудовим договором учням ПТНЗ — практикантам виплачується заробітна плата, яка є базою для оподаткування ПДФО, військовим збором та нарахування ЄСВ на загальних підставах. Але до заробітної плати, нарахованої практикантові, не застосовується податкова соціальна пільга відповідно до пп. 169.2.3 ПКУ, якщо він одночасно із зарплатою отримує стипендію з бюджету.
Раніше вважалось, що до заробітної плати практиканта не застосовується вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування ЄСВ не нижче від мінімального страхового внеску, якщо це місце роботи не є для нього основним (основним місцем роботи учнів та студентів вважався навчальний заклад). Наприклад, у листі ДФСУ від 13.10.2015 р. №21700/6/99-99-17-03-03-15 говорилося: для учнів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику на підприємстві, сума ЄСВ розраховується (нараховується та утримується) з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Та ось в IПК від 13.05.2017 р. №168/6/99-99-13-02-03-15/IПК податківці дають уже протилежну консультацію. Вони вважають, що у разі нарахування зарплати нижче від мінімальної за відпрацьований час учням ПТНЗ під час проходження виробничої практики сума ЄСВ має розраховуватися як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску.
Тож радимо обережним роботодавцям нараховувати ЄСВ на зарплату практикантів не нижче від мінімального страхового внеску. Єдиний виняток з цього правила — випадок, коли учень ПТНЗ є інвалідом і до його зарплати застосовується ЄСВ за ставкою 8,41%. Тоді базою для нарахування ЄСВ буде фактично нарахована такому учню зарплата (в межах максимальної величини нарахування ЄСВ).
При цьому зазначені особи відображаються у таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку з кодом категорії застрахованих осіб «1» (лист ДФСУ від 13.10.2015 р. №21700/6/99-99-17-03-03-15).
У податковому розрахунку форми №1ДФ зарплата практикантів відображається під кодом ознаки доходу «101».
Практикант — студент ВНЗ
Проходження практики студентами ВНЗ регулюється ст. 51 Закону про вищу освіту і Положенням №93.
Як і у випадку з практикантами з ПТНЗ, для бази практики може бути обрано підприємство будь-якої форми власності. Обрати базу практики може як ВНЗ, так і сам студент, за дозволом відповідної кафедри або предметної комісії ВНЗ (п. 2.3 Положення №93).
Укладення договору про проходження практики
Між ВНЗ і базою практики укладається договір на проведення практики студентів вишів за формою, установленою Положенням №93 (додаток 1). ВНЗ, що скеровує студента на практику, надає підприємству не пізніше ніж:
— за два місяці до початку практики — програму практики і теми дипломних завдань для узгодження;
— за тиждень до початку практики — списки студентів-практикантів і викладачів — керівників практики.
Зверніть увагу!
До речі, за п. 5.2 Положення №93, оплата праці керівника практики — це одна зі складових витрат на її проходження, які мають відшкодовуватися ВНЗ. А ось джерело фінансування таких виплат для ВНЗ визначатиметься формою замовлення на спеціалістів. Це можуть бути як кошти державного або регіональних бюджетів, кошти підприємств, організацій, установ усіх форм власності, закордонних замовників-спеціалістів або кошти фізичних осіб. Зокрема, це означатиме, що якщо студент проходитиме практику на тому підприємстві, що оплачує його навчання, то витрати на оплату праці керівника такої практики нестиме саме підприємство — замовник навчання.
Проходження студентами виробничої практики на підприємстві оформляється наказом, у якому наводяться дати початку і закінчення практики.
Відповідно до пп. 3.3 Положення №93, керівник практики від вищого навчального закладу:
— перед початком практики контролює підготовленість баз практики та вважає за потребу до прибуття студентів-практикантів проведення відповідних заходів;
— забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від'їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студентам-практикантам необхідних документів (скерування, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання, тема курсового і дипломного проекту (роботи), методичні рекомендації чи інші), перелік яких встановлює навчальний заклад;
— повідомляє студентів про систему звітності з практики, прийняту на кафедрі або предметною (цикловою) комісією, а саме: подання письмового звіту, виконання кваліфікаційної роботи, вигляд оформлення виконаного індивідуального завдання, підготовка доповіді, повідомлення, виступу тощо;
— у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;
— контролює забезпечення нормальних умов праці і побуту студентів та проведення з ними обов'язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;
— контролює виконання студентами-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку, веде або організовує ведення табеля відвідування студентами бази практики;
— у складі комісії приймає заліки з практики;
— подає завідувачу кафедри (заступнику директора з практичного навчання) письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями і пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.
Які відносини виникають із практикантом та як їх оформити
У чинному законодавстві немає однозначної відповіді на це питання. Водночас немає і норми, яка, на думку Мінсоцполітики, заважає укладати зі студентами-практикантами трудові договори. Вони можуть бути зараховані на штатні посади (п. 3.7 Положення №93).
Отже, хоча форма договору на проведення практики викладена в додатку 1 до зазначеного Положення, на думку автора, неоформлення на час практики трудових відносин зі студентом-практикантом на сьогодні є допустимим лише у випадках, коли студенти не виконують жодної роботи на підприємстві.
А якщо практика передбачає виконання роботи, підприємство має прийняти студента-практиканта за трудовим договором. Тобто це не просто прийняття на роботу на будь-яку посаду, а прийняття на ту посаду, трудові обов'язки згідно з якою практикант виконуватиме!
Повідомлення ДФС
Якщо студент оформляється на вакантну посаду за трудовим договором, слід подавати повідомлення до ДФС. I зробити це треба до допуску студента до роботи.
Нагадаємо, що допуск до роботи без оформлення трудового договору на сьогодні тягне відповідальність у вигляді значних штрафів за ст. 265 КЗпП та ст. 41 КУпАП.
Якщо ж студент не виконуватиме під час практики будь-яких трудових обов'язків згідно з графіком, то укладати з ним новий трудовий договір підстав немає.
Записи в трудовій книжці
Правила здійснення записів до трудової книжки студентів-практикантів такі самі, як і для практикантів із ПТНЗ. Вони регулюються п. 2.16, 2.18 Iнструкції №58 (див. «ДК» №27/2018).
Оплата праці
Законодавчими нормами не передбачено обов'язкової оплати праці студентів ВНЗ. Але зрозуміло, що за виконану роботу він має право на отримання зарплати. Тож, у разі допуску студента під час практики до роботи, підприємство не лише укладає з ним трудовий договір, а й нараховує йому зарплату відповідно до вимог чинного законодавства.
А згідно з п. 5.6 Положення №93, під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами (учнями) зберігається право на одержання стипендії.
Заробітна плата практиканта в такому випадку оподатковується за загальними нормами чинного законодавства, а саме: ПДФО — 18%, ВЗ — 1,5% та нараховується ЄСВ за ставкою 22% (8,41% — якщо практикант має інвалідність).
Але якщо практикант не має інвалідності і ЄСВ нараховується за ставкою 22%, слід, відповідно до ч. 5. ст. 8 Закону про ЄСВ, нараховувати ЄСВ в розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.
Можна до зарплати такого студента застосовувати і податкову соцпільгу (на підставі заяви від працівника), але тільки у разі, якщо він не отримує стипендії з бюджету (пп. 169.2.3 ПКУ).
Практиканти-студенти теж відображаються у таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку з кодом категорії застрахованих осіб «1».
У податковому розрахунку форми №1ДФ зарплата практикантів фігурує під кодом ознаки доходу «101».
Нормативна база
- Закон про профтехосвіту — Закон України від 10.02.98 р. №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту».
- Порядок №992 — Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99 р. №992.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»