До індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 р. №2077/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Маємо чергову IПК, яка на підставі судового рішення скасовує висновки іншої IПК.
Нагадаємо, що скасована IПК ДФСУ від 23.10.2017 р. №2339/6/99-99-15-02-02-15/IПК не була єдиною, де ДФСУ висловлювала фіскальну позицію щодо неврахування у складі фінрезультату до оподаткування платника податку на прибуток, утвореного внаслідок злиття, приєднання або перетворення, від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обліковувалось у податковій декларації у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації. Аналогічна позиція була висловлена, наприклад, в IПК ДФСУ від 17.08.2017 р. №1637/6/99-99-15-02-02-15/IПК1.
Мало того, це вже й не перше судове рішення, яке зобов'язує фіскальний орган скасувати IПК, що містить такі висновки. Так, у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 р. у справі №804/410/172 зазначено: «Поточна редакція Податкового кодексу України не містить заборони на врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результаті реорганізації». Відповідно, суд визнав протиправною і зобов'язав ДФСУ скасувати IПК від 23.10.2017 р. №2339/6/99-99-15-02-02-15/IПК3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 р.4 цю постанову було залишено без змін.
На постанову, яка стала причиною видання коментованої IПК, ДФСУ теж подавала апеляцію — і так само безрезультатно, щоправда, у цьому випадку Житомирський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу з формальних підстав5.
1 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72442.html.
2 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64454963.
3 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72635.html.
Які з цього всього можна зробити висновки?
По-перше, хоча ДФСУ і вважає інакше, правонаступник підприємства, припиненого внаслідок злиття, приєднання або перетворення, має право на врахування у своєму обліку збитків попередника. ПКУ у чинній редакції не містить на це заборони. I хоча ПКУ не містить і норм, які би прямо передбачали таке право, суд зазначив, що ПКУ встановлена можливість використання положень інших нормативно-правових актів для потреб оподаткування, якщо вони не суперечать ПКУ. А ЦКУ передбачає, що при реорганізації до правонаступника переходять як права, так і зобов'язання, як прибутки, так і збитки. I хоча ДФСУ воліла «забути» про принцип презумпції правомірності дій платника податку згідно з пп. 4.1.4 ПКУ, суди про нього пам'ятають і застосовують.
По-друге, як бачимо, ДФСУ вперто дотримується фіскальної точки зору, скасовуючи IПК, які суперечать законодавству, лише в разі прямої судової вимоги, а тим часом видає інші IПК з тими самими приписами, які вже неодноразово були визнані судами протиправними. З чого випливає, що вочевидь протиправні IПК слід рішуче оскаржувати до суду відповідно до п. 53.2 ПКУ.
Зауважимо також, що в змальованій ситуації, коли є щонайменше два судові рішення про скасування IПК з одного й того самого питання (що свідчить про неоднозначність окремих норм податкового законодавства), ДФСУ згідно з п. 52.6 ПКУ мала би видати узагальнюючу податкову консультацію. Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій, затверджений наказом Мінфіну від 27.09.2017 р. №811, встановлює квартальну періодичність їх видання. Кінець кварталу вже ось-ось. Чекаємо.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор