ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ, ПЕРЕРАХУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ
Затверджений постановою правління ФСС НВВ від 27.04.2007 р. №24
Зареєстрований у Мін'юсті 22.06.2007 р. за №715/13982
Зі змінами і доповненнями станом на 01.09.2017 р.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дія цього Порядку поширюється на потерпілих та осіб, які мають на це право, а також на осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди було встановлено раніше згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
1.2. У разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі — робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:
1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого (далі — щомісячна страхова виплата);
4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижче оплачувану роботу;
5) страхову виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;
6) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
7) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов'язаних з похованням померлого.
Особам, які в установленому законом порядку добровільно застрахувалися від нещасного випадку (далі — добровільно застраховані особи), у разі настання страхового випадку страхові виплати призначаються робочими органами виконавчої дирекції Фонду.
Кошти для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого, доплати до середнього заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, при тимчасовому переведенні його на легшу роботу, а також на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку за формою згідно з додатком.
Iнформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера, які є відповідальними за її достовірність.
Заява-розрахунок складається страхувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у страхувальника, а другий — в робочому органі виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням страхувальника.
Робочий орган виконавчої дирекції Фонду протягом десяти днів з дня подання страхувальником документів, зазначених у пунктах 2.7, 2.8, 5.3, 7.3 цього Порядку, перевіряє правильність нарахування сум, пов'язаних з вищезазначеними виплатами, та перераховує страхувальнику кошти у сумі, зазначеній у заяві-розрахунку.
У разі виявлення помилок у розрахунку суми робочим органом виконавчої дирекції Фонду заява-розрахунок повертається страхувальнику із зазначенням строку їх виправлення.
При повторному надходженні від страхувальника заяви-розрахунку робочий орган виконавчої дирекції Фонду протягом трьох днів перевіряє виправлені страхувальником помилки та здійснює перерахування коштів страхувальнику.
1.3. Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду керується Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. №1317, Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 5 червня 2012 року №420, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за №1387/21699, Iнструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2005 р. №606, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.12.2005 р. за №1455/11735.
1.4. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності всіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
1.5. Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.
1.6. Справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.
1.7. Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 10, 11, 12, 13, 14, 15 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі — Закон) та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (зі змінами, далі — постанова Кабінету Міністрів України №1266).
1.8. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на це право, проводяться за рахунок Фонду. Ці суми перераховуються на їх особові рахунки в банку або поштовими переказами.
1.9. Повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують підстав і розміру відрахування.
При кожній виплаті щомісячної страхової суми загальний розмір відрахування не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п'ятдесяти відсотків щомісячної страхової виплати, яка належить до виплати потерпілому або особі, яка має на це право.
1.10. Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності — уключаються до складу спадщини.
1.11. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду може відмовити у страховій виплаті потерпілому у випадках, передбачених статтею 37 Закону.
1.12. Страхова виплата може бути припинена у випадках, передбачених статтею 38 Закону, та за умови неподання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування його в живих, відповідно до Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. №998 (далі — постанова Кабінету Міністрів України №998).
1.13. Якщо потерпілий, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці (далі — установа), вибуває на термін понад десять днів на лікування або з інших причин і наказом по установі знімається з харчування, але залишається у списках мешканців установи, то щомісячна страхова виплата за період відсутності виплачується йому у повному розмірі. Про вибуття потерпілого установа повинна повідомити в письмовій формі робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
1.14. У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку.
1.15. У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України, визначені на зазначені цілі суми переказуються робочими органами виконавчої дирекції Фонду на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами та постановою Кабінету Міністрів України №998, якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат.
1.16. Iндексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.
1.17. Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум проводиться відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159.
1.18. Копію постанови про призначення (відмову у призначенні), перерахування, компенсацію, припинення та продовження страхових виплат і соціальних послуг потерпілим (членам їх сімей), відшкодування витрат на поховання у разі смерті потерпілого або про повернення зайво виплачених коштів тощо робочі органи виконавчої дирекції Фонду надсилають потерпілому або особам, які мають на це право.
2. ПРИЗНАЧЕННЯ ДОПОМОГИ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЮ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ АБО ВСТАНОВЛЕННЯ ІНВАЛІДНОСТІ
2.1. Підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий в порядку, передбаченому Iнструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.11.2001 р. №455, зареєстрованою в Мін'юсті 04.12.2001 р. за №1005/6196, листок непрацездатності та наявність акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі — постанова КМУ №1232).
2.2. Якщо при наявності акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5, затвердженого постановою КМУ №1232, та акта про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання, за формою П-4, потерпілий визнаний чи не визнаний інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), йому видано листок непрацездатності, то допомога з тимчасової непрацездатності надається у разі підтвердження зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням).
2.3. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаною з нещасним випадком або професійним захворюванням на виробництві, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати.
Виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності — за рахунок коштів Фонду.
2.4. Якщо потерпілий працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. При цьому враховується заробітна плата за основним місцем роботи та за сумісництвом на підставі довідок про середню заробітну плату.
2.5. Допомога добровільно застрахованій особі призначається робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у якому вона зареєстрована, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
2.6. Кошти для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку за формою згідно з додатком.
2.7. Для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого страхувальник разом із заявою-розрахунком до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подає:
1) копія листка непрацездатності (завірена страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу);
2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);
3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) довідка про середню заробітну плату (доход), згідно з додатком 2 до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 (далі — довідка про середню заробітну плату (дохід));
6) витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.
2.8. Для виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю добровільно застрахованій особі (потерпілому) до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються:
1) листок непрацездатності;
2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);
3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) розрахункові документи про сплату страхових внесків за розрахунковий період добровільно застрахованої особи (потерпілого).
Зазначені документи формуються в справу потерпілого та зберігаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду.
2.9. Зазначені в пунктах 2.7 та 2.8 документи формуються у справу потерпілого та зберігаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду.
3. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОТЕРПІЛОМУ ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ ТА ЩОМІСЯЧНОЇ СТРАХОВОЇ ВИПЛАТИ
Одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
3.1. Для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються:
1) заява потерпілого про призначення страхових виплат;
2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;
7) довідка про середню заробітну плату (доход);
8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу;
9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок);
10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому;
11) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
3.2. Якщо потерпілий за станом здоров'я чи з інших причин не може одержати зазначені у підпункті 3.1 пункту 3 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
3.3. Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше після закінчення трьох років з дня встановлення МСЕК втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно-правових актів.
3.4. Строки виплати одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати
3.4.1. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні одноразової допомоги за рішенням суду), за наявності усіх необхідних документів, передбачених підпунктом 3.1 пункту 3 цього Порядку.
3.4.2. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, у дні, установлені постановами робочих органів виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду), але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови робочого органу виконавчої дирекції Фонду про призначення страхових виплат.
3.4.3. Щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
3.4.4. У разі коли строк повторного огляду МСЕК потерпілим пропущено і МСЕК підтвердила стійку втрату професійної працездатності, щомісячна страхова виплата відновлюється з дати, установленої МСЕК, але не більш як за три роки з дня припинення виплати щомісячної страхової виплати. При цьому розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня.
3.4.5. У разі коли страхові виплати було припинено відповідно до статті 38 Закону на весь час проживання потерпілого за кордоном, щомісячні страхові виплати поновлюються з дати реєстрації потерпілого в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. При цьому розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування з 1 березня, якщо з дня припинення щомісячної страхової виплати минуло не більш як три роки, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
3.5. Призначення одноразової допомоги
3.5.1. Одноразова допомога потерпілому визначається з розрахунку його середньої заробітної плати (доходу) за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду, на час настання права потерпілого на страхову виплату.
3.5.2. У разі погіршення здоров'я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням трудових обов'язків, при встановленні йому МСЕК вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження одноразова допомога не призначається.
3.5.3. У разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків.
Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а в разі якщо вона не створена, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду, виходячи з таких критеріїв:
|
№
з/п |
Порушення з боку потерпілого, які були однією з причин нещасного випадку
|
Відсоток зменшення одноразової допомоги
|
|
1
|
Виконання роботи у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, токсикологічного отруєння |
до 50
|
|
2
|
Порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі: невиконання посадових обов'язків; невиконання інструкцій з охорони праці тощо |
до 50
|
|
3
|
Порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів; порушення технологічного процесу; порушення під час експлуатації транспортних засобів; порушення Правил дорожнього руху |
до 50
|
|
4
|
Виконання робіт із відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо |
до 40
|
|
5
|
Незастосування засобів індивідуального та колективного захисту |
до 40
|
3.5.4. У разі коли розмір одноразової допомоги був обмежений граничною сумою заробітної плати (доходу), з якої справляються страхові внески до Фонду, її зменшення проводиться виходячи із зазначеної граничної суми.
3.5.5. Якщо потерпілому вперше встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, та за одним із них комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим законодавства про охорону праці, розмір одноразової допомоги розраховується за кожним страховим випадком і зменшується за страховим випадком, за яким установлено вину потерпілого.
3.6. Призначення щомісячної страхової виплати
3.6.1. Щомісячна страхова виплата визначається як частка від середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку, яка обчислюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності.
3.6.2. Якщо потерпілому встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності за страховими випадками, які сталися на різних підприємствах, розмір щомісячної страхової виплати встановлюється у сумі щомісячних страхових виплат, обчислених за кожним страховим випадком. Щомісячна страхова виплата за кожним страховим випадком обчислюється відповідно до підпункту 3.6.1 пункту 3.6 цього Порядку.
3.6.3. У разі якщо потерпілому одночасно зі щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності зменшенню не підлягають.
При цьому пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначені відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 р., громадянам країн — учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, які отримали каліцтво в країнах СНД, не враховуються.
3.7. Перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності та переходу на інший вид пенсії
3.7.1. Перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної станом на 1 березня за останнім її коригуванням і відповідно до підпункту 3.6.1 пункту 3.6 цього Порядку.
При цьому сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату, зазначену в абзаці першому цього підпункту.
Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності.
3.7.2. У разі коли потерпілий замість пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання обрав інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться з дати переходу на інший вид пенсії виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної станом на 1 березня за останнім її коригуванням і відповідно до підпункту 3.6.1 пункту 3.6 цього Порядку.
3.8. Перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки
3.8.1. Підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
3.8.2. Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році — 1,193, у 2003 році — 1,182, у 2004 році — 1,152, у 2005 році — 1,238, у 2006 році — 1,203, у 2007 році — 1,183, у 2008 році — 1,125, у 2009 році — 1,063, у 2010 році — 1,0, у 2011 році — 1,102, у 2012 році — 1,176, у 2013 році — 1,149, у 2014 році — 1,079.
Розмір щомісячної страхової виплати обчислюється відповідно до підпункту 3.6.1 пункту 3.6 цього Порядку.
При цьому відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату проведення перерахунку. У такому разі розмір щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату.
4. ПРИЗНАЧЕННЯ СТРАХОВОЇ ВИПЛАТИ ПОТЕРПІЛОМУ У РОЗМІРІ ЙОГО СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОГО ЗАРОБІТКУ ПРИ ТИМЧАСОВОМУ ПЕРЕВЕДЕННІ НА ЛЕГШУ РОБОТУ
4.1. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижче оплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько-консультаційною комісією (далі — ЛКК), або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.
4.2. Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд сплачує страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.
5. СУМА СТРАХОВОЇ ВИПЛАТИ ПРИ ТИМЧАСОВОМУ ПЕРЕВЕДЕННІ ПОТЕРПІЛОГО НА ЛЕГШУ РОБОТУ
5.1. Якщо потерпілого за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижче оплачувану роботу, роботодавець згідно зі статтею 170 Кодексу законів про працю України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.
5.2. Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я) проводяться підприємством за рахунок коштів Фонду на строк, установлений ЛКК або МСЕК.
5.3. Кошти для здійснення страхувальником доплати до середнього заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, при тимчасовому переведенні його на легшу роботу виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку, форма та умови складання якої передбачені пунктом 1.2 цього Порядку. Страхувальником разом із заявою-розрахунком до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються:
1) копія довідки ЛКК або МСЕК про рекомендацію і тривалість переведення потерпілого на легшу роботу (завірена страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу);
2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок);
3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) довідка про середню заробітну плату (доход);
6) довідка про заробітну плату потерпілого на легшій роботі;
7) витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.
6. ПРИЗНАЧЕННЯ ВИПЛАТИ ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ ТА ЩОМІСЯЧНОЇ СТРАХОВОЇ ВИПЛАТИ ОСОБАМ, ЯКІ МАЮТЬ НА НЕЇ ПРАВО, В РАЗІ СМЕРТІ ПОТЕРПІЛОГО
6.1. Документи для призначення одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат.
6.1.1. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім'ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями:
1) заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат;
2) копій паспортів осіб, які мають на це право (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів);
3) акта про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
4) акта (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
5) акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
6) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
7) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
8) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про шлюб (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
9) висновку МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання;
10) довідки про середню заробітну плату (дохід);
11) копії свідоцтва про народження дитини (завіреної працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
12) довідки навчального закладу (щорічно) про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
13) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу;
14) довідки МСЕК про встановлення інвалідності осіб — членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого;
15) довідки про розмір пенсії потерпілого, у тому числі про розмір одержуваних надбавок (якщо він не працював на день смерті);
16) копій трудових книжок потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати (завірених працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналів або в іншому установленому законодавством порядку).
6.1.2. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.
6.1.3. Якщо члени сім'ї потерпілого за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені у пункті 6.1.1 розділу 6 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
6.1.4. Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого мають особи, визначені статтею 33 Закону.
6.1.5. Право на отримання страхових виплат у осіб, які мають право на страхові виплати, настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на їх виплату.
6.1.6. Право осіб, які перебували на утриманні потерпілого, який одержував щомісячну страхову виплату і пенсію у зв'язку з інвалідністю, настає з дати встановлення МСЕК причинного зв'язку смерті потерпілого з раніш одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
6.1.7. За дітьми право на відшкодування шкоди зберігається і при усиновленні їх у майбутньому або коли у майбутньому до досягнення зазначеного у Законі віку вони стали інвалідами.
6.1.8. Непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо), — мають право тільки для призначення щомісячних страхових виплат.
6.1.9. Особи, які не працюють та перебувають на обліку в центрі зайнятості, не належать до осіб, які перебувають на утриманні потерпілого.
6.1.10. Право на одержання страхових виплат мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
6.1.11. Неповнолітні діти, на утримання яких потерпілий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти, уважаються такими, що перебували на його утриманні. Розмір страхових виплат визначається їм на загальних підставах.
6.2. Строки виплат
6.2.1. Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, виплачується у місячний строк з дня смерті потерпілого в день, установлений постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні страхових виплат за рішенням суду), за наявності всіх необхідних документів, але не пізніше 30 календарних днів після прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду постанови про призначення страхових виплат.
6.2.2. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісяця з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, у дні, установлені постановами робочих органів виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду), але не пізніше 30 календарних днів після прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду постанови про призначення страхових виплат.
6.2.3. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати проводяться з дня звернення за їх одержанням.
6.2.4. Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, проводяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
6.2.5. У разі коли потерпілий помер до 01.04.2001 р., а причинний зв'язок смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я встановлено висновком відповідного медичного закладу після 01.04.2001 р., призначення страхових виплат сім'ї та особам, які мають на це право, проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
6.2.6. У разі коли страхові виплати особі, яка мала на них право у зв'язку з утратою годувальника, було припинено у зв'язку з військовою службою, академічною відпусткою, відновленням дружиною померлого, яка доглядає дитину до 8 років, трудових відносин з підприємством або з інших причин, щомісячні страхові виплати поновлюються з дати продовження навчання (для дружини, яка доглядає дитину до 8 років, — з дати припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією). При цьому розмір щомісячної страхової виплати визначається з урахуванням коефіцієнтів перерахування з 1 березня, якщо з дня припинення щомісячної страхової виплати минуло не більш як три роки.
6.3. Призначення щомісячної страхової виплати
6.3.1. Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:
1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати визначається в розмірі до 25 відсотків середньомісячного заробітку потерпілого.
6.3.2. У разі коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.
При цьому сума страхових виплат на всіх непрацездатних осіб, які не перебували на його утриманні, визначається у розмірі 25 відсотків від середньомісячної заробітної плати (доходу) годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.
6.3.3. Установлена зазначеним особам, які не перебували на утриманні потерпілого, сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого.
6.4. Перерахування щомісячних страхових виплат
6.4.1. Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зміни складу сім'ї померлого:
— народилася дитина померлого протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті;
— призначена (зупинена) страхова виплата дружині (чоловікові) або одному з батьків померлого чи іншому члену сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку;
— діти померлого досягли зазначеного в Законі віку.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат утриманцям у разі зміни складу сім'ї померлого проводиться відповідно до абзацу першого частини дев'ятої статті 34 Закону.
Середньомісячна заробітна плата потерпілого станом на 01.04.2001 р. ывизначається шляхом множення щомісячної страхової виплати на кількість утриманців, які її отримували на дату передачі справи про страхові виплати до Фонду з урахуванням частки самого потерпілого.
Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати потерпілого на коефіцієнти підвищення страхових виплат. При цьому відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальної величини, з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату проведення перерахунку.
6.4.2. Перерахування розміру щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки.
Щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право, перераховуються з 1 березня на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році — 1,193, у 2003 році — 1,182, у 2004 році — 1,152, у 2005 році — 1,238, у 2006 році — 1,203, у 2007 році — 1,183, у 2008 році — 1,125, у 2009 році — 1,063, у 2010 році — 1,0, у 2011 році — 1,102, у 2012 році — 1,176, у 2013 році — 1,149, у 2014 році — 1,079.
7. ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПОХОВАННЯ ПОМЕРЛОГО
7.1. У разі настання страхового випадку робочі органи виконавчої дирекції Фонду в установленому законодавством порядку організовують поховання померлого, відшкодовують вартість пов'язаних із цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
7.2. Витрати на поховання та пов'язані із цим ритуальні послуги проводяться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. №826 «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (зі змінами).
7.3. Витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги відшкодовуються страхувальнику за заявою-розрахунком, форма та умови складання якої передбачені пунктом 1.2 цього Порядку, або сім'ї потерпілого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого.
Для здійснення відшкодування Фондом витрат, зазначених у цьому пункті, до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються документи (довідки, рахунки тощо), що підтверджують понесені страхувальником, сім'єю потерпілого або іншими особами відповідні витрати на день поховання, у розмірі не вище граничних розмірів витрат на поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг, які діяли на день поховання, для управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
7.4. У разі коли потерпілий помер в одному регіоні України, а його поховання здійснюється в іншому, витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги відшкодовуються у розмірі не вище граничних розмірів, затверджених для регіону, де здійснюється поховання.
Начальник управління методологічної організації відшкодування шкоди та роботи з потерпілими Л. ГІЛЬМУТДІНОВА