ГРАНИЧНІ СТРОКИ НА ВИПЛАТУ ЗАРПЛАТИ
З 19.11.2010 р. в Україні діють єдині правила виплати заробітної плати працівникам. Вони встановлені ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці. Ці правила диктують граничні строки, протягом яких треба виплачувати зарплату (крім випадку розрахунку при звільненні, строки якого встановлює ст. 116 КЗпП).
У які граничні строки треба виплатити зарплату
Роботодавець має обов'язок виплачувати зарплату двічі на місяць. Установлено також кінцеву дату, не пізніше якої має бути виплачено зарплату за попередній місяць.
Отже, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але:
1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів;
2) не пізніше семи днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата.
Зверніть увагу: йдеться саме про сім календарних, а не робочих днів, тож необхідно врахувати цей строк при визначенні кінцевого дня виплати зарплати попереднього місяця. У зв'язку з цим, якщо сьоме число місяця припадатиме на вихідні чи свята, виплатити зарплату треба буде раніше — напередодні цих днів.
У якій граничній сумі виплачується аванс
В Україні більшість роботодавців виконує обов'язок щодо дворазової виплати зарплати на місяць. I для зручності суму авансу визначають у фіксованій гривневій сумі чи відсотках до окладу. Але закон вимагає визначати суму авансу залежно від відпрацьованого працівником часу.
Так, розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Отже, відділу кадрів треба щомісяця оформляти два табелі обліку робочого часу — попередній (на аванс) і остаточний за місяць (для зарплати). А бухгалтеру — розраховувати й обчислювати зарплату двічі на місяць.
Безумовно, підприємство може зупинитися на фіксованій гривневій сумі або відсотку від окладу, проте правильним було б перевіряти нараховані суми авансу на підставі того самого попереднього табеля обліку робочого часу. Бо ж працівник може до дня виплати авансу перебувати на лікарняному (який оплачується після надання листка непрацездатності) чи у відпустці — як оплачуваній, так і за власний рахунок, або після дня отримання авансу не вийти на роботу та звільнитися.
Якщо порушити і строки, і суми виплат
Упевнені, що багатьох цікавить питання відповідальності підприємства за порушення строків і сум виплати зарплати. Що ж буде за недотримання встановлених строків?
1) Якщо затримка у виплаті зарплати не перевищує 1 місяця з дати її нарахування.
Навіть якщо зарплата за певний місяць виплачується до кінця наступного місяця, тобто кількамісячних боргів за зарплатою працівників немає, виплата зарплати у строки, більші за встановлені нормами, зазначеними вище, — це порушення трудового законодавства. А за це КЗпП передбачає 5 видів відповідальності:
- дисциплінарну та адміністративну для винних посадових осіб та фізосіб-роботодавців;
- матеріальну, фінансову та кримінальну — безпосередньо для роботодавців.
Якщо про матеріальну (у вигляді компенсації працівникові шкоди за порушення строків виплати його зарплати) та кримінальну відповідальність у разі такого порушення говорити навряд чи можна, то решта видів відповідальності чекають на порушників. I застосовуються всі вони незалежно один від одного.
По-перше, посадову особу, яка винна у порушенні строків виплати зарплати (якщо дотримання цих строків є її обов'язком) може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно зі ст. 147 КЗпП, видів дисциплінарної відповідальності два — догана або звільнення.
По-друге, посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 41 КУпАП. Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1700 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн).
Також до підприємств або фізосіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, застосовується відповідальність, визначена ст. 265 КЗпП, у вигляді фінансової санкції (штрафу). Розмір штрафу в цьому разі становить одну мінімальну зарплату, як за інші порушення трудового законодавства. А розмір мінімальної зарплати для його застосування визначатиметься на момент виявлення порушення (а не його скоєння). Зокрема, у 2017 році розмір такого штрафу становить 3200 грн і є однаковим незалежно від кількості працівників, щодо яких було скоєно це порушення.
2) Якщо затримка у виплаті зарплати перевищує 1 місяць з дати її нарахування.
Розмір штрафу, визначеного ст. 265 КЗпП у разі порушення строків виплати зарплати більш як на один місяць, дорівнює трьом розмірам мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2017 році розмір такого штрафу — 9600 грн). Крім того, посадові особи або фізособи-роботодавці сплатять і адміністративні санкції у розмірі, зазначеному вище.
Не слід забувати, що у зв'язку з порушенням строків їх виплати більш ніж на один місяць має проводитися компенсація громадянам втрати частини доходів. Це встановлено ст. 2 Закону №2050. Порядок нарахування такої компенсації регулює Положення №1427.
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИПЛАТИТИ АВАНС?
Вимоги законодавства про працю щодо розміру авансу, так само як і щодо строків та порядку виплати заробітної плати, є обов'язковими як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб — підприємців.
Також законодавством передбачено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця:
а) визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом1;
1 А в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом.
б) не повинен бути меншим за оплату фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Таким чином, законодавчо встановлено мінімальний розмір авансу, який не за сутністю, а реально стає виплатою за фактично відпрацьований час. I ця розбіжність між фразами «зарплата за першу половину місяця» і «оплата за фактично відпрацьований час» спричинила багато запитань у працедавців.
У листі від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 (див. «ДК» №50/2010) Мінпраці роз'яснило, що, на його думку, йшлося все-таки про те, що заробітна плата повинна виплачуватися:
1) за першу половину місяця (а саме 15 календарних днів) у період з 16 до 22 числа;
2) за другу половину місяця — з 1 до 7 числа наступного місяця.
Для обчислення авансу до бухгалтерії треба подати табель за першу половину місяця (з 1 до 15 числа). I тут бухгалтери мають певний клопіт, бо слід розрахувати суму не лише авансу, а й ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску. I для цього є певні правила, які діють інакше, ніж до суми зарплати за увесь місяць. Тож при виплаті зарплати за другу половину місяця до бюджету перераховується різниця між сумами ПДФО, ВЗ і ЄСВ, нарахованими (утриманими) з усієї суми заробітної плати та перерахованими до бюджету при виплаті авансу.
При нарахуванні авансу у 2017 році, крім зазначеного вище, слід враховувати такі особливості.
1. Мінімальні гарантії з оплати праці щодо авансу не застосовуються.
Що це означає? Доплата до рівня мінімальної заробітної плати розраховується наприкінці місяця, коли відома її сума за відпрацьований час, а виплачується разом із заробітною платою за другу половину місяця. Тож при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс) розраховувати та виплачувати працівникам доплату до мінімальної не треба.
2. Мінімальна сума ЄСВ щодо авансу не застосовується.
Що це означає? Для роботодавців встановлено мінімальний розмір ЄСВ, який вони мають сплатити за кожного працівника (докладніше про застосування цієї норми див. у розділі щодо ЄСВ). Проте ця норма застосовується щодо загального місячного доходу працівника і не працює щодо його частин. Тож при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс) розраховувати та сплачувати до бюджету доплату до мінімального розміру ЄСВ не треба.
3. Податкова соціальна пільга з ПДФО щодо авансу не застосовується.
Що це означає? До доходу у вигляді зарплати працівники мають право на застосування податкової соціальної пільги (докладніше про застосування цієї норми див. у розділі щодо ПДФО). Проте ця норма застосовується щодо загального місячного доходу працівника і не працює щодо його частин. Тож при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс) застосовувати податкову соціальну пільгу не можна.
Приклад 1. У липні 2017 року — 21 робочий день. Оклад працівника — 1700,00 грн. За період 1 — 15 липня відпрацьовано 8 робочих днів. Тому працівнику нараховуємо 647,62 грн (1700,00 грн : 21 х 8). З цієї суми утримуємо:
1) 1,5% ВЗ — 9,71 грн;
2) 18% ПДФО — 116,57 грн.
Отже, «на руки» буде отримано 521,34 грн.
При отриманні коштів на виплату авансу слід обов'язково сплатити:
1) 22%1 ЄСВ — 142,48 грн;
2) 1,5% ВЗ — 9,71 грн;
3) ПДФО — 116,57 грн.
Відображення цих операцій у бухгалтерському обліку див. у таблиці нижче.
Також у листі від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 фахівці Мінпраці роз'яснюють, як розрахувати аванс працівника на відрядній системі оплати праці. Зокрема, наголошується, що для певних категорій працівників суму зарплати визначають за нарядом.
Нагадаємо, що наряд (нормоване завдання)2 — це документ, який встановлює завдання на виконання робіт виконавцеві (робітникові, бригаді). Видається він до початку робіт та містить перелік робіт, норми часу на виконання, розцінки, форми оплати та загальну суму оплати. У наряді фіксується також фактичне виконання робіт і розраховується зарплата за фактично виконані роботи. Єдине, що треба пам'ятати, — тепер бухгалтерові слід вимагати наряди за першу та другу половини місяця.
1 Крім випадку, коли працівник є інвалідом і працює у юрособи-роботодавця. Докладніше про це див. у розділі щодо ЄСВ.
2 Затверджується Галузевими положеннями з організації та нормування праці.
Приклад 2. Працівник за 11 робочих днів виготовив 220 деталей. За 1 деталь він отримує 7,00 грн. Тобто за 11 днів працівник заробив 1540,00 грн. Аванс дорівнюватиме нарахованій сумі.
Таблиця
Відображення в обліку виплати авансу
|
№
з/п |
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
|
Д-т
|
К-т
|
|||
|
1.
|
Сплачено до бюджету ПДФО |
641
|
311
|
116,57
|
|
2.
|
Сплачено ЄСВ |
651
|
311
|
142,48
|
|
3.
|
Сплачено військовий збір |
642
|
311
|
9,71
|
|
4.
|
Виплачено працівникові аванс (647,62 - 116,57 - 9,71) |
661
|
311 (301)
|
521,34
|
Ще складніший випадок, коли працівник працює за акордним нарядом, а термін виконання роботи — 2 — 3 місяці (наприклад, будівельна бригада штукатурить будинок). У листі Мінпраці роз'яснюється, як розрахувати аванс у цьому разі: обсяг виконаних робіт повинен бути підтверджений нарядом, законодавець пропонує оплатити згідно з розцінками, а преміальні за якісну працю нарахувати за фактом виконання всього обсягу робіт. Тобто зарплата за першу половину місяця не включатиме надбавок за якість чи інтенсивність праці (такі надбавки працівник отримає за результатами місяця, а може, й кварталу). Або Мінпраці видасть нормативний акт, у якому буде прописано, як розрахувати виплату за першу половину місяця, наприклад, у частині доплат за якість, інтенсивність праці, а може, і частині індексації.
Приклад 3. Штукатур Iльницький I. I. протягом 3 місяців повинен поштукатурити 600 кв. м стіни. За роботу йому належиться оплата 12000,00 грн, плюс премія — 20% (2400,00 грн) за вчасне і якісне виконання робіт. За півмісяця буде нараховано за штукатурення 100 кв. м стіни 2000,00 грн (12000 : 600 х 100). При цьому обсяг виконаної роботи повинен бути підтверджений нарядом.
Офіційна думка
Лист Мінпраці України від 09.12.2010 р. №912/13/155-10
ЩОДО СТРОКІВ ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ (ВИТЯГ)
<...> Відповідно до Закону України від 23.09.2010 р. №2559-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів.
Отже, заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись у період з 16 до 22 числа, а за другу — з 1 до 7 числа.
Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.
Виходячи з даних, наведених у листі, на підприємстві фактично відбувається виплата заробітної плати один раз на місяць, що є порушенням законодавства про оплату праці, за що винні особи, відповідно до ст. 36 Закону України «Про оплату праці», притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Директор Департаменту О. ТОВСТЕНКО
Лист Мінсоцполітики України від 05.08.2016 р. №11535/0/14-16/13
ПРО РОЗРАХУНОК НОРМИ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ЧАСУ НА 2017 РІК
Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.
Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №163.
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2017 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:
— 1 січня — Новий рік;
— 7 січня — Різдво Христове;
— 8 березня — Міжнародний жіночий день;
— 16 квітня — Пасха (Великдень);
— 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
— 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
— 4 червня — Трійця;
— 28 червня — День Конституції України;
— 24 серпня — День незалежності України;
— 14 жовтня — День захисника України.
Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП України) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2017 році вихідний день у неділю 1 січня має бути перенесений на понеділок 2 січня, вихідний день у суботу 7 січня — на понеділок 9 січня, вихідний день у неділю 16 квітня — на понеділок 17 квітня, вихідний день у неділю 4 червня — на понеділок 5 червня, вихідний день у суботу 14 жовтня — на понеділок 16 жовтня.
Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу, розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.
У зв'язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.
Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв'язку перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.
При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП України.
Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 — 53, 67 і 73 КЗпП України.
Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2017 рік (додається), розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.
За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2017 рік становитиме:
при 40-годинному робочому тижні — 1986,0 години;
при 39-годинному робочому тижні — 1942,2 години;
при 38,5-годинному робочому тижні — 1917,3 години;
при 36-годинному робочому тижні — 1792,8 години;
при 33-годинному робочому тижні — 1643,4 години;
при 30-годинному робочому тижні — 1494 години;
при 25-годинному робочому тижні — 1245 годин;
при 24-годинному робочому тижні — 1195,2 години;
при 20-годинному робочому тижні — 996 годин;
при 18-годинному робочому тижні — 896,4 години.
Заступник Міністра — керівник апарату В. IВАНКЕВИЧ
Додаток до листа Мінсоцполітики України від 05.08.2016 р. №11535/0/14-16/13
|
№
з/п |
Показники
|
01
|
02
|
03
|
04
|
05
|
06
|
07
|
08
|
09
|
10
|
11
|
12
|
2017 рік
|
|
1
|
Кількість календарних днів |
31
|
28
|
31
|
30
|
31
|
30
|
31
|
31
|
30
|
31
|
30
|
31
|
365
|
|
2
|
Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято) |
2
(1, 7) |
—
|
1
(8) |
1
(16) |
3
(1, 2, 9) |
2
(4, 28) |
—
|
1
(24) |
—
|
1
(14) |
—
|
—
|
11
|
|
3
|
Кількість вихідних днів |
9
|
8
|
8
|
10
|
8
|
8
|
10
|
8
|
9
|
9
|
8
|
10
|
105
|
|
4
|
Кількість днів, робота в які не проводиться |
11
|
8
|
9
|
11
|
11
|
10
|
10
|
9
|
9
|
10
|
8
|
10
|
116
|
|
5
|
Кількість робочих днів |
20
|
20
|
22
|
19
|
20
|
20
|
21
|
22
|
21
|
21
|
22
|
21
|
249
|
|
6
|
Кількість днів, що передують святковим та неробочим, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному тижні зменшується на 1 годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня) |
1 (6)
|
—
|
1 (7)
|
—
|
1 (8)
|
1 (27)
|
—
|
1 (23)
|
—
|
1 (13)
|
—
|
—
|
6
|
|
Норма тривалості робочого часу в годинах при:
|
||||||||||||||
|
7
|
40-годинному робочому тижні |
159,0
|
160,0
|
175,0
|
152,0
|
159,0
|
159,0
|
168,0
|
175,0
|
168,0
|
167,0
|
176,0
|
168,0
|
1986,0
|
|
8
|
39-годинному робочому тижні |
156
|
156
|
171,6
|
148,2
|
156
|
156
|
163,8
|
171,6
|
163,8
|
163,8
|
171,6
|
163,8
|
1942,2
|
|
9
|
38,5-годинному робочому тижні |
154
|
154
|
169,4
|
146,3
|
154
|
154
|
161,7
|
169,4
|
161,7
|
161,7
|
169,4
|
161,7
|
1917,3
|
|
10
|
36-годинному робочому тижні |
144
|
144
|
158,4
|
136,8
|
144
|
144
|
151,2
|
158,4
|
151,2
|
151,2
|
158,4
|
151,2
|
1792,8
|
|
11
|
33-годинному робочому тижні |
132
|
132
|
145,2
|
125,4
|
132
|
132
|
138,6
|
145,2
|
138,6
|
138,6
|
145,2
|
138,6
|
1643,4
|
|
12
|
30-годинному робочому тижні |
120
|
120
|
132
|
114
|
120
|
120
|
126
|
132
|
126
|
126
|
132
|
126
|
1494
|
|
13
|
25-годинному робочому тижні |
100
|
100
|
110
|
95
|
100
|
100
|
105
|
110
|
105
|
105
|
110
|
105
|
1245
|
|
14
|
24-годинному робочому тижні |
96
|
96
|
105,6
|
91,2
|
96
|
96
|
100,8
|
105,6
|
100,8
|
100,8
|
105,6
|
100,8
|
1195,2
|
|
15
|
20-годинному робочому тижні |
80
|
80
|
88
|
76
|
80
|
80
|
84
|
88
|
84
|
84
|
88
|
84
|
996
|
|
16
|
18-годинному робочому тижні |
72
|
72
|
79,2
|
68,4
|
72
|
72
|
75,6
|
79,2
|
75,6
|
75,6
|
79,2
|
75,6
|
896,4
|