Підприємство на загальній системі оподаткування планує з наступного кварталу перейти на сплату ЄП. На які моменти слід звернути увагу під час подання заяви та які операції будуть перехідними? Зокрема, є сума дебіторської заборгованості (Д-т 36), а також було отримано цільове фінансування, за рахунок якого здійснено модернізацію ОЗ, і до доходів бухобліку зараз включається щомісячна сума амортизації. Як відобразити ці операції згодом уже на сплаті ЄП?
Критерії переходу
Перш ніж прийняти рішення про перехід на спрощену систему зі сплатою єдиного податку, підприємство мусить проаналізувати деякі моменти:
1) податковий статус засновників. Не можуть бути платниками єдиного податку підприємства, у статутному капіталі яких сукупність часток засновників — суб'єктів господарювання1), які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25% (пп. 291.5.5 ПКУ), а також не можуть обрати спрощену систему юрособи-нерезиденти (пп. 291.5.7 ПКУ);
2) види діяльності, які здійснює підприємство. Наприклад, виробники, експортери, імпортери та продавці підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів) не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування (заборонені види діяльності наводяться у пп. 291.5.1, пп. 291.5.4 ПКУ);
3) наявність податкового боргу у підприємства на день подання заяви2 (пп. 291.5.8 ПКУ);
1 Наприклад, комунальне підприємство не може обрати сплату ЄП, оскільки засновниками такого підприємства не є суб'єкти господарювання.
2 Крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
4) обсяг доходу протягом календарного року, що передує періоду переходу на сплату єдиного податку (у нашому випадку — 2016 року), не повинен перевищувати 5 млн грн (абз. 2 пп. 298.1.4 ПКУ). До уваги не береться бухгалтерський дохід підприємства — про це слід пам'ятати (див. далі). Зрозуміло, що за 2017 рік обсяг доходу також повинен бути до 5 млн грн (пп. 3 п. 291.4 ПКУ);
Перехід протягом року
Чи може ЮО перейти на спрощену систему оподаткування протягом звітного року?
<...> Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп. 298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 р. XIV ПКУ.
ЗIР, підкатегорія 108.01.01
5) не можна переходити на єдиний податок більше одного разу на календарний рік (пп. 298.1.4 ПКУ).
Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється за нормами ст. 298 ПКУ. Підприємство не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (у нашій ситуації це IV квартал 2017 року, і 15.09.2017 р. — останній день) подає за місцем своєї реєстрації особисто (через уповноважену особу) або поштою Заяву та Розрахунок доходу за 2016 рік (форми документів затверджені наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675). Якщо підприємство подає Заяву та Розрахунок поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, датою подання документів вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відображається на адресному боці поштового відправлення та описі. А от можливості подати документи засобами електронного зв'язку в електронній формі наразі не реалізовано (додатково див. ЗIР, підкатегорія 108.01.01).
Загалом, підприємству заповнити Заяву буде нескладно (рекомендуємо уважно заповнити рядки 7 та 101), на відміну від заповнення Розрахунку.
1 Адже у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за кварталом, доведеться перейти на загальну систему (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).
Зверніть увагу!
Консультацій щодо того, як юрособі заповнити цей рядок, немає. Але можна скористатися порадою для платників єдиного податку — фізосіб. Наприклад, у разі здійснення діяльності з надання послуг у заздалегідь не визначених місцях фізособа-підприємець — платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Надання послуг на території України» або уточнює конкретну територію (місто або область), на якій надаватиме послуги. Така порада міститься в ЗIР у підкатегорії 107.01.
Саме при заповненні Розрахунку доходу найчастіше виникають запитання. Числові показники заповнюються у гривнях без копійок. До Розрахунку включаються дані попереднього року — у нашому випадку 2016 року. Звертаємо увагу: дохід, отриманий підприємством за попередній календарний рік, у підрядках рядка 5 зазначається не бухгалтерський! Тобто під час заповнення Розрахунку до уваги береться вже порядок оподаткування на спрощеній системі, тобто з урахуванням ст. 292 ПКУ. У п. 292.14 ПКУ сказано, що дохід визначається для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку.
У підрядках рядка 5 відображають доходи у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) та інші доходи.
Відповідно, бухгалтеру потрібно зробити вибірку з оборотно-сальдової відомості за дебетом 31 (30) — для заповнення підрядка 5.1, за кредитом субрахунка 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» — для заповнення підрядка 5.2, а також проаналізувати оборот за дебетом 20, 22, 28 із кредитом 718 та за дебетом 10 (11, 12) із кредитом 424 за отриманими безоплатно товарами (додатково див. п. 292.3 ПКУ) — для заповнення підрядка 5.3, та інші доходи — у цьому підрядку, на наш погляд, слід, наприклад, показати суму доходу від продажу ОЗ, а визначається ця сума з певними особливостями — див. п. 292.2 ПКУ.
Суми ПДВ, якщо підприємство є платником цього податку на момент переходу, у визначенні суми доходу за попередній рік участі не беруть. Згідно з пп. 1 п. 292.11 ПКУ, до складу доходу платника єдиного податку суми ПДВ не включаються.
Суми ПДВ при переході на ЄП
Якщо юридична особа була зареєстрована як платник ПДВ та прийняла рішення про перехід на сплату єдиного податку третьої групи (у т. ч. без сплати ПДВ), то при визначенні доходу за попередній календарний рік, що передує переходу на спрощену систему оподаткування, не враховуються суми ПДВ, нараховані на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що підлягали перерахуванню до бюджету.
ЗIР, підкатегорія 108.01.02
Що стосується заповнення підрядка 5.2, то слід зауважити, що сюди буде включатися сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, якщо підприємство є платником ПДВ; саме в цьому випадку будуть виконуватися норми абз. 3 п. 292.3 ПКУ. Якщо на сплату ЄП переходить підприємство, яке не є платником ПДВ, цей рядок до уваги не береться.
До підрядка 5.4 Розрахунку слід включити також додатні курсові різниці, обороти за кредитом субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» (додатково див. ЗIР, підкатегорія 108.01.02).
Зверніть увагу: якщо підприємство має відокремлені підрозділи та філії, до Розрахунку включається загальна сума доходу, отриманого юрособою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій.
Якщо підприємство має відокремлені підрозділи
Чи необхідно ЮО, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії у разі переходу на застосування спрощеної системи оподаткування повідомляти контролюючі органи за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та філій про обрання спрощеної системи оподаткування?
<...> нормами ПКУ не встановлено обов'язок юридичної особи щодо повідомлення контролюючих органів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та філій про обрання спрощеної системи оподаткування.
ЗIР, підкатегорія 108.01.01
Дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди, не буде включатися до обсягу річного доходу для визначення права обрати спрощену систему згідно з п. 292.15 ПКУ.
Нагадаємо, що податковим періодом для юрособи на третій групі платників єдиного податку буде календарний квартал. Звітний період починається з першого числа першого місяця кварталу і закінчується останнім днем кварталу. Відповідно, звітувати на спрощеній системі оподаткування новоствореному платнику єдиного податку в ситуації, яку ми розглядаємо, вперше потрібно буде за IV квартал 2017 р. шляхом подання декларації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 р. №369), протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду.
Перехідні операції
1. Якщо підприємство на загальній системі оподаткування отримувало аванси (дебет 311 кредит 681), то воно не визнавало доходу в бухобліку (п. 6.3 П(С)БО 15), відповідно, не оподатковувало податком на прибуток. Але під час відвантаження товарів (послуг) на спрощеній системі слід визнати дохід, який буде оподатковуватись уже єдиним податком. Це пряма норма абз. 4 п. 292.3 та абз. 2 п. 292.6 ПКУ. Дата відвантаження і буде датою доходу, який оподатковується єдиним податком.
2. Якщо підприємство на загальній системі оподаткування відвантажувало товари (надавало послуги), то воно відображало дохід у бухобліку (дебет 361 кредит 70), як наслідок, за такою операцією визнавався фінрезультат, який оподатковувався податком на прибуток. Тому погашення дебіторської заборгованості покупцями (дебет 311 кредит 361), коли підприємство перебуває на спрощеній системі, не буде оподатковуватись єдиним податком. Кошти, які надійшли як оплата товарів (послуг), реалізованих на загальній системі, не включаються до складу доходу платника єдиного податку. Погашення покупцями дебіторської заборгованості є заключною операцією: це пряма норма пп. 6 п. 292.11 ПКУ.
3. Також слід звернути увагу на бартерні операції. Бартерна (товарообмінна) операція передбачає розрахунки за товари (роботи, послуги) в негрошовій формі у межах одного договору (пп. 14.1.10 ПКУ). Від себе рекомендуємо бартерні операції завершити, коли підприємство є платником податку на прибуток. Розрахунки за відвантажені товари (послуги) на спрощеній системі оподаткування здійснюються виключно у грошовій формі (п. 291.6 ПКУ). Тому якщо підприємство, перебуваючи на загальній системі, за бартером відвантажило товар (послугу), воно визнало дохід, але зустрічне постачання потрібно завершити також на загальній системі, тому що фактично оплата не буде у грошовій формі. Якщо завершити бартерну операцію на спрощеній системі, то це може бути визнано порушенням з відповідними наслідками: дохід оподатковується за подвійною ставкою (пп. 2 п. 293.5 ПКУ) і виникає обов'язок перейти на загальну систему (пп. 4 п. 298.2.3 ПКУ). Тому краще заздалегідь уникнути таких ризикованих операцій.
4. Не залишимо поза увагою договір оренди. На практиці доволі часто орендодавці отримують передоплату за певний строк оренди. Якщо орендодавець є платником податку на прибуток, зрозуміло, що дохід від орендних операцій буде визнаватись не за датою отримання авансу за певний період, а за правилами бухобліку.
А що ж робити, коли орендодавець з часом переходить на сплату єдиного податку? Діє правило за аналогією з абз. 4 п. 292.3 ПКУ. У періоді підписання підтвердного документа на оренду (найчастіше це акт наданих послуг) слід визнати дохід, який буде оподатковуватись єдиним податком. Адже в світлі ПКУ оренда — це послуга.
Якщо орендар компенсує оплату комунальних платежів, суми компенсації також є складовою доходу платника єдиного податку, адже отримано дохід у грошовій формі (пп. 2 п. 292.1 ПКУ).
5. Цільове надходження на модернізацію ОЗ. Відповідно до пункту 18 П(С)БО 15, цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (ОЗ або НА) пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об'єктів. Це означає, що підприємство на загальній системі, отримуючи таке фінансування, на суму отриманих коштів не визнає доходу в бухобліку, як наслідок, така операція не оподатковується податком на прибуток.
Але протягом періоду корисного використання ОЗ або НА визнаються доходи звітного періоду пропорційно до суми нарахованої амортизації: дебет 69 кредит 745 (додатково див. «ДК» №32/2017).
Коли підприємство буде перебувати на спрощеній системі, аналогічно до підходу до орендних операцій, щомісяця на суму амортизації, на нашу думку, треба визнавати дохід, який буде оподатковуватись єдиним податком.
Звітність перед переходом на ЄП
Враховуючи, що юрособа полишатиме загальну систему оподаткування, слід виконати низку дій. Зрозуміло, що підприємство застосовує річний податковий (звітний) період, але при зміні системи оподаткування слід відзвітувати з податку на прибуток за 9 місяців 2017 р. Отже, слід подати декларацію з податку на прибуток і фінзвітність до 09.11.2017 р. включно. Сплатити податкові зобов'язання у поданій податковій декларації потрібно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем строку для подання звіту, — до 17.11.2017 р.1
Якщо підприємство при переході на спрощену систему обирає ставку єдиного податку у розмірі 5%, це означає, що воно обирає третю групу платників єдиного податку без статусу платника ПДВ. У цьому разі, якщо підприємство було платником ПДВ, такий статус втрачається відповідно до пп. «в» п. 184.1 ПКУ2.
1 У прикладі останній день строку — це 19.11.2017 р. Проте якщо останній день строку припадає на вихідний, податкове зобов'язання потрібно сплатити раніше. Сплата податків, на відміну від подання звітності, якщо останній день строку припадає на вихідний день, не переноситься.
2 До речі, вимога обов'язкової реєстрації платником ПДВ у разі постачання товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців на суму понад 1 млн грн на платників ЄП не поширюється (п. 181.1 ПКУ).
Анулювання реєстрації може здійснюватися за заявою платника податку (форма №3-ПДВ, додаток 3 до Положення №1130) або за рішенням податкового органу. До речі, податківці анулюють реєстрацію автоматично (без подання платником податку заяви про анулювання реєстрації) у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зроблено позначку в розділі 8 про обрання ставки єдиного податку без сплати ПДВ — 5%.
Останнім звітним періодом у випадку втрати статусу платника ПДВ є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. А це означає, що у разі переходу юрособи на спрощену систему з 01.10.2017 р. востаннє декларацію з ПДВ за вересень слід подати до 20.10.2017 р. та протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем строку подання звітності, сплатити податкові зобов'язання.
Пам'ятайте: відповідно до п. 184.7 ПКУ, в декларації з ПДВ останнього періоду потрібно визнати податкові зобов'язання з ПДВ за товарами (послугами) та необоротними активами, за якими визнавався податковий кредит і які не були використані в оподатковуваних операціях. Базою оподаткування у цьому випадку є звичайна ціна відповідних товарів (послуг) чи необоротних активів. Звичайна ціна визначається згідно з пп. 14.1.71 ПКУ й у більшості випадків відповідає рівню ринкових цін. Сплатити податок слід протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання декларації з ПДВ.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Положення №1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. №1130.
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»