Лист Державної фіскальної служби України від 19.08.2016 р. №8753/Д/99-99-13-02-03-14
Щодо практичного застосування норм чинного законодавства
Суттєво. ДФСУ стисло виклала основні правила оподаткування доходів фізосіб.
! Податковим агентам з ПДФО
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід із джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до якого виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 Кодексу.
Разом з тим згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу).
Додаткові блага — це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний із виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Пунктом 163.1 ст. 163 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Згідно з пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються цього питання.
Стосовно Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування сум страхового відшкодування, які виплачуються банку-вигодонабувачу при настанні страхового випадку з предметом застави (автомобілем) та направляються банком на погашення кредиту, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 02.06.2014 р. №3251, яка наведена у листі, слід зазначити, що ця консультація поширюється виключно на відносини, які виникають між банком-кредитором (вигодонабувачем) та фізичною особою — боржником.
1 Див. «ДК» №25-26/2014, коментар «ДК». — Прим. ред.
Голова Р. НАСІРОВ