До листа Міністерства юстиції України від 16.06.2016 р. №21102/668-0-2-16/8.1
На сторінках «ДК» ми неодноразово звертали увагу на застосування мораторію на проведення перевірок у 2015 — 2016 роках органами державної влади, які наділені повноваженнями здійснювати перевірки госпсуб'єктів.
Причому спочатку далеко не всі держоргани погодилися на виконання цієї норми. Але якщо більшість давно змирилася, то Мін'юст уперто не бажає визнавати дію мораторію.
Як у листі від 04.12.2015 р. №2112/14157-0-4-15/8.1 (див. «ДК» №14/2016), так і в коментованому нами листі Мін'юст визнає сумнівним поширення мораторію на всі державні органи, посилаючись на судову практику.
Мусимо визнати, що справді ухвалою ВАСУ від 18.02.2016 р. №К/800/52116/151 суд допустив Держекоінспекцію у Сумській області до проведення перевірки підприємства «Л», вказуючи на те, що ст. 20-2 Закону №12642 та Положенням про Держекоінспекцію у Сумській області, затвердженим наказом Держекоінспекції України від 12.12.2011 р. №136, передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
А щодо мораторію на перевірки, то тут ще простіше: ВАСУ зазначає, що мораторій запроваджений законами, які стосуються податкової реформи, а отже, на Держекоінспекцію не поширюється.
I це попри те що Держекоінспекція внесена до Переліку держінспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл КМУ на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізосіб-підприємців (додаток до постанови КМУ від 13.08.2014 р. №408).
I це ще не все — іншим своїм рішенням3 ВАСУ вказує на те, що п. 3 розд. II Прикінцевих положень Закону №714 не є зміною або доповненням до ПКУ, це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи.
1 http://wwurt.gov.ua/Review/55987527.
2 Закон України від 25.06.91 р. №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища».
3 Ухвала ВАСУ від 28.04.2016 р. №К/800/38796/15, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57493053.
4 Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Але дивним є й інший момент. Річ у тім, що з часу створення адміністративних судів створено сталу практику подання позовів суб'єктами владних повноважень із чітко окресленим предметом. Тобто орган державної влади, звертаючись до суду з адмінпозовом, має обирати виключно передбачений законом спосіб захисту в межах покладених на нього повноважень. Адже суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України (ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 17 КАСУ).
Тож чи має право орган державної влади звертатися до суду з позовом допустити його до перевірки, якщо, скажімо ПКУ, Закон №2081 чи Закон №1264 або інші закони прямо не передбачають таких повноважень?
Наприклад, щодо фіскалів, то ст. 20 ПКУ не передбачає права звертатися до суду з позовами про допуск до перевірки. До речі, зазначимо, що їхня спроба отримати дозвіл суду на проведення перевірки, як це передбачено п. 3 Перехідних положень Закону №71, зазнала фіаско2.
Щодо Держархбудконтролю, то Закон №208 також такого не передбачає3.
I тепер, повертаючись до Держекоінспекції, зазначимо, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню4.
1 Закон України від 14.10.94 р. №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
2 Ухвала ВАСУ від 10.08.2016 р. №К/800/2469/16, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59664353, постанова ВАСУ від 11.08.2016 р. №К/800/52201/15, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61194516.
3 Ухвала ВАСУ від 23.09.2015 р. №К/800/62195/14, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52078310.
4 Постанова ВСУ від 16.10.2012 р. №21-281а12, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27226048.
Тому сам факт наявності в Законі №1264 права Держекоінспекції вживати заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем в судах не означає права на звернення до суду з вимогою допустити до проведення перевірки, як і з вимогою надати дозвіл на проведення перевірки чи призначити її за судовим рішенням.
Тож і цього разу не можемо погодитися з Мін'юстом, що наявність судового рішення щодо Держекоінспекції у Сумський області свідчить про відсутність єдиної судової практики щодо застосування мораторію. У цьому рішенні апеляційна інстанція помилково розширила обсяг повноважень органу державної влади, хоча ВАСУ, на нашу думку, мав би приймати рішення з урахуванням наведеної вище позиції Верховного суду України у справі №21-281а12.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»