Лист Державної фіскальної служби України від 11.07.2016 р. №23310/7/99-99-12-02-01-17
Щодо реалізації контролюючими органами норм ст. 126 Податкового кодексу України
Суттєво. Податкове повідомлення-рішення виноситься контролюючим органом у разі покладення на нього згідно зі ст. 54 ПКУ обов'язку із самостійного визначення суми грошового зобов'язання або внаслідок проведення перевірок, визначених ПКУ.
! Платникам податків
Підпунктом 191.1.34 п. 191.1 ст. 191 Кодексу встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції: забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зазначена норма Кодексу узгоджується з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, а саме контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.
При цьому пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань у разі, якщо згідно з податковим та іншим законодавством відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені є контролюючий орган.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом установлено факти порушень, визначені цим пунктом Кодексу (невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки).
Крім того, п. 58.1 ст. 58 Кодексу встановлено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення виноситься контролюючим органом у разі покладення на контролюючий орган згідно зі ст. 54 Кодексу обов'язку із самостійного визначення суми грошового зобов'язання або внаслідок проведення перевірок, визначених Кодексом.
При цьому Вищим адміністративним судом України (ухвала від 04.03.2015 р. №К/9991/82083/12) висловлено позицію, в якій визнано неправомірним прийняття податкового повідомлення-рішення з підстав ст. 126 Кодексу без проведення перевірки.
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за №124/28254 (далі — Порядок).
Згідно з Порядком за порушення строків сплати грошових зобов'язань контролюючий орган складає та направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «Ш», встановленою у додатку 4 до цього Порядку.
Голова Р. НАСІРОВ