Реклама в ЗМІ

Як відобразити в обліку витрати на створення та розміщення в ефірі рекламного відеоролика? Які податкові наслідки можуть виникнути у разі здійснення такої господарської операції? Як показати в обліку придбання рекламного відеоролика, за яким підприємству передано всі права власності?

Почнімо з того, що реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону про рекламу). При цьому товаром вважається будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності (ст. 1 Закону про рекламу).

Статтею 8 Закону про рекламу встановлено загальні вимоги до її розміщення. Порушення цих вимог призводить до відповідальності, зазначеної у ст. 27 Закону про рекламу. Така відповідальність, залежно від порушення, може бути покладена на рекламодавця, виробника або розповсюджувача реклами.

Є різні форми реклами. Одна з них — рекламні аудіо- та відеоролики, що транслюються з певною періодичністю в ефірі місцевих, регіональних або загальнонаціональних телеканалів і радіостанцій. До реклами в друкованих ЗМІ належать рекламні статті, рекламні блоки в будь-яких друкованих виданнях (зокрема, в спеціалізованих газетах і журналах).

Виготовлення рекламного відеоролика

Відносини рекламодавця і виробника реклами щодо виготовлення рекламного відеоролика може бути оформлено договором підряду, який має бути укладений відповідно до норм ст. 837 — 864 ЦКУ. Але при укладенні цього договору слід враховувати, що будь-який рекламний відеоролик є об'єктом авторського права.

Саме тому до договору на виготовлення рекламного відеоролика слід включити пункти про передачу (або непередачу) майнових авторських прав. Нагадаємо, що особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта (ст. 430 ЦКУ). Також слід урахувати, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про авторське право майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути в ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються правами, що не передані.

У більшості випадків підприємство замовляє рекламний відеоролик у студії та підприємству передаються всі права власності на нього. І потім підприємство зможе користуватися цим рекламним відеороликом на власний розсуд, укладаючи договори рекламних послуг із різними телеканалами.

Оформлення розміщення реклами

Договірні відносини, які виникають при розміщенні реклами, залежать від того, чи підприємство співпрацюватиме безпосередньо зі ЗМІ, чи така співпраця відбуватиметься через агента.

У разі співпраці безпосередньо зі ЗМІ щодо розміщення реклами між підприємством-замовником та ЗМІ має бути укладено договір з надання рекламних послуг відповідно до положень ст. 901 — 907 ЦКУ (на розміщення реклами).

Якщо для розміщення реклами підприємство-рекламодавець залучатиме агентство, у такому разі може укладатися договір доручення на розміщення реклами (ст. 1000 — 1010 ЦКУ).

Бухгалтерський облік

Нематеріальний актив відповідно до п. 6 П(С)БО 8 відображається в балансі, якщо є імовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Якщо авторські права на рекламний ролик, макет або банер переходять до підприємства, то авторські та суміжні з ними права згідно з п. 5 П(С)БО 8 є об'єктами нематеріальних активів, в обліку це відображатиметься на субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права». І далі при зарахуванні активу на баланс протягом строку корисного використання, який встановлюється підприємством у розпорядчому акті, нараховуватиметься амортизація.

Якщо такі права не переходять до рекламодавця, то визнання в обліку об'єкта нематеріального активу не відбувається. Окрім того, п. 9 П(С)БО 8 установлено, що витрати на рекламу і просування товарів на ринку не можуть бути визнані нематеріальними активами.

Відповідно, витрати на розміщення реклами, а також витрати на створення рекламного відеоролика (за умови що вони не відповідають ознакам нематеріального активу) згідно з п. 19 П(С)БО 16 відображатимуться в обліку у складі витрат на збут (рахунок 93 «Витрати на збут»). Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо рекламний відеоролик міститиме інформацію щодо дистриб'юторів товарів, які є структурними підрозділами підприємства-замовника, то такі витрати на рекламу можуть бути розподілені між дистриб'юторами та головним підприємством пропорційно до обсягу продажів. Але такий порядок розподілу слід включити до облікової політики підприємства та підтверджувати внутрішніми первинними документами.

Первинні документи (акти на створення та передачу рекламного ролика від виробника, акти прийманняму-передачі рекламних послуг) мають містити обов'язкові реквізити, викладені у ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Для відображення в обліку нематеріального активу у вигляді рекламного ролика, права на який передаються рекламодавцю за договором підряду, має бути оформлений Акт введення в господарський оборот (типова форма №НА-1). Відповідно до п. 1.2 Порядку №732, при оформленні введення в господарський оборот об'єктів права інтелектуальної власності акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною наказом власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством.

Податок на додану вартість

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з пп. «б» п. 186.3 ПКУ, місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

Тож операція з постачання платником ПДВ рекламних послуг резиденту є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

Якщо виробник та розповсюджувач реклами є платниками ПДВ, то замовник реклами матиме право на віднесення суми ПДВ, яка міститься у складі договірної вартості рекламних послуг, до складу ПК¹. При цьому, відповідно до п. 198.6 ПКУ, для відображення ПК слід мати складену надавачем рекламних послуг (розповсюджувачем реклами) ПН, зареєстровану в ЄРПН.

¹ Якщо реклама пов'язана з операціями, які в замовника не оподатковуються ПДВ, замовнику слід нарахувати ПЗ за нормою п. 198.5 ПКУ.

Аналогічне право на ПК з ПДВ виникає при придбанні рекламного ролика, який у замовника визнаватиметься нематеріальним активом.

Приклад Відображення в обліку виготовлення та розміщення в ефірі рекламного відеоролика.

ТОВ «А» уклало зі студією договір про виготовлення та розміщення в його ефірі рекламного відеоролика.

Вартість виготовлення відеоролика становить 3600 грн, у тому числі ПДВ — 600 грн. За фактом виготовлення складено акт приймання-передачі робіт. Майнові права інтелектуальної власності на відеоролик передаються ТОВ «А». Плата за розміщення рекламного відеоролика в ефірі телеканалу становить 420 грн, у тому числі ПДВ — 70 грн. Строк використання ролика згідно з Актом введення в господарський оборот (типова форма №НА-1) — 2 роки.

Таблиця

Відображення в обліку виготовлення рекламного відеоролика

Підприємству, яке за пп. 134.1.1 ПКУ визначає податкові різниці, слід встановити принаймні 2 роки використання, для того щоб при обов'язку коригування фінрезультату на податкові різниці не виникало різниць з амортизації нематеріального активу. Підпунктом 138.3.4 ПКУ встановлено мінімальний строк використання для авторського права — 2 роки. Якщо ж підприємство вирішить використовувати такий відеоролик менше ніж 2 роки, то відобразити його у складі нематеріальних активів підприємство має право, оскільки П(С)БО 8 не встановлено мінімальних строків використання.

Хоча останнім абзацом п. 26 П(С)БО 8 визначено, що для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, визначені податковим законодавством.

Якщо відеоролик не відповідатиме ознакам нематеріального активу, тобто не існуватиме імовірності одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, а також у разі використання рекламного ролика менше року, його вартість у момент придбання слід віднести до витрат на збут.

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
• Закон про авторське право — Закон України від 23.12.93 р. №3792-XII «Про авторське право і суміжні права».
• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Закон про рекламу — Закон України від 03.07.96 р. №270/96-ВР «Про рекламу».
• П(С)БО 8 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.10.99 р. №242.
• П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
• Порядок №732 — Порядок застосування типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затверджений наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. №732.

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»