• Посилання скопійовано

Що нового

Порядок електронного адміністрування реалізації пального — у новій редакції

! Реалізаторам пального

Кабмін уніс зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого Постановою №113.

Зміни дають можливість уповноваженим особам, які ведуть облік результатів за договором про спільну діяльність без утворення юрособи та планують здійснювати реалізацію пального, зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального.

Також уточнено, що до реєстру платників включаються, зокрема, такі ідентифікаційні дані про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку з реалізації пального:

— для юридичних осіб: найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

— для уповноважених юридичних осіб, які ведуть облік діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів: назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 та п. 64.6 ПКУ;

— для фізичних осіб — підприємців: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).

Крім того, вилучено п. 4 Порядку, згідно з яким юрособи та фізособи-підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального до початку здійснення його реалізації.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 р. №409 чинна з 09.07.2016 р.


Фуршетне обслуговування — без ПДФО

! Організаторам конференцій

Регіональні податківці зазначили, що оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Враховуючи те, що під час проведення фуршетного обслуговування (банкету, кейтерингу) відкритих конференцій здійснюється надання послуг невизначеному колу платників податку, то такі витрати не розглядаються як дохід фізичних осіб та, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДФО.

Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку (в межах дії П(С)БО 16 «Витрати»).

Лист ДФС у м. Києві від 05.07.2016 р. №14943/10/26-15-13-01-12


Визначаємо ПК з ПДВ за необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 р.

! Платникам ПДВ

ДФСУ розглянула питання щодо порядку застосування п. 36 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та повідомила.

Платник податків може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у вартості необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р. Це суми, які не були включені до складу податкового кредиту до 01.07.2015 р. при їх придбанні або виготовленні, виходячи з їх залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого такі активи почали використовуватись в оподатковуваних операціях, за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН.

Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12799/6/99-99-15-03-02-15


Продаж авто за довіреністю: що з ПДФО?

! Фізособам

ДФСУ зазначає, що безпосередньо за фактом нотаріального посвідчення довіреності, договору доручення, наприклад, права користування чи розпорядження рухомим майном, без вчинення відповідного запису до державного реєстру перехід права власності на рухоме майно від повіреного до довірителя не відбувається. Однак у разі вчинення повіреною особою від імені власника (довірителя) правочину, зокрема відчуження рухомого майна, оподатковуваний дохід отримує власник (довіритель) такого майна. У разі відмови власника від майна на користь повіреної особи з документальним оформленням такого правочину і внесенням змін до держреєстру повірена особа набуває статусу власника.

Як виняток із положень п. 173.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Але якщо дохід був отриманий від продажу протягом звітного (податкового) року двох і більше зазначених об'єктів, то він оподатковується за ставкою ПДФО 5% (п. 167.2), а також військовим збором за ставкою 1,5%.

Лист ДФСУ від 24.06.2016 р. №6775/У/99-99-13-02-03-14


Порядок заповнення податкової накладної: окремі нюанси

! Платникам ПДВ

Податківці наголошують: для коректного заповнення податкової накладної необхідно чітко дотримуватись порядку заповнення податкової накладної, визначеного Порядком №1307, та положень підпункту 194.1.1 ПКУ. ПДВ становить 20%, 7% бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (а не вираховується з неї).

Такого порядку визначення бази оподаткування та сум ПДВ необхідно дотримуватись також при формуванні рахунків на часткову сплату (аванс) за поставлені (що підлягають постачанню) товари/послуги.

Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12801/6/99-99-15-03-02-15


Відображаємо у звітності з ПДВ операції із придбання товарів у неплатників

! Платникам ПДВ

ДФСУ роз'яснила: для товарів/послуг, які були придбані після 1 липня 2015 року без ПДВ у неплатника ПДВ (та податковий кредит за якими не був сформований), призначених для використання у звільнених від оподаткування операціях, податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення декларації з ПДВ, зокрема, обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ включаються до розділу ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Обсяги придбання товарів/послуг без ПДВ відображаються покупцем у рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому вони були придбані.

Лист ДФСУ від 09.06.2016 р. №12798/6/99-99-15-03-02-15


Списання дебіторської та кредиторської заборгованостей: що з ПДВ?

! Платникам ПДВ

Регіональні податківці повідомили, що ст. 192 ПКУ не передбачено підстав для коригування ПДВ за операціями зі списання заборгованостей та чинною формою декларації з ПДВ, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21, також не передбачено окремого рядка для відображення коригування ПДВ за такими операціями.

З метою виключення зі складу податкового кредиту суми ПДВ, яка визначена за операціями зі списання дебіторської, кредиторської заборгованостей, ДФС повідомляє про можливість подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ того періоду, в якому виникла така заборгованість.

Крім того, податківці зазначають, що товари/послуги на дату списання боргу набувають статусу безоплатно наданих. При цьому коригування податкових зобов'язань продавця не відбувається, оскільки операції з безоплатного постачання товарів/послуг належать до операцій з постачання товарів/послуг та є об'єктом оподаткування.

Разом з тим платник податку — покупець повинен відкоригувати податковий кредит, оскільки оплата за поставлені товари/ послуги так і не відбувається.

При цьому таке коригування відбувається на дату списання боргу та здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Лист ДФС у м. Києві від 24.06.2016 р. №14402/10/26-15-11-01-18


Обчислюємо допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами

! Роботодавцям

Мінсоцполітики роз'яснило: якщо особа працює на умовах неповного робочого часу, допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачено єдиний внесок, але така допомога з розрахунку на місяць має бути не меншою за розмір мінімальної зарплати, встановлений у місяці настання страхового випадку.

Якщо нарахована сума допомоги з розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної зарплати, то необхідно здійснити у цьому місяці доплату до зазначеної суми та відповідно збільшити загальну суму допомоги по вагітності та пологах.

Лист Мінсоцполітики від 23.06.2016 р. №215/18/99-16


Навіть після припинення діяльності підприємець обліковується в органах ДФС

! Фізособам-підприємцям

Регіональні податківці повідомили: зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб — підприємців здійснюється на підставі відомостей з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Дата зняття з обліку фізичної особи — підприємця як платника податків відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Однак після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Також ДФС зазначила, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням господарської діяльності.

Лист ДФС у м. Києві від 06.07.2016 р. №4449/Г/26-15-13-02-15


ДФС про заповнення графи 47 митної декларації в окремих випадках

! Суб'єктам ЗЕД

ДФСУ зазначила, що відображення сум митних платежів здійснюється окремими рядками, а саме:

— митні платежі, нараховані за тимчасовою, попередньою митною декларацією для випуску або митною декларацією, заповненою у звичайному порядку;

— митні платежі, нараховані за додатковою декларацією;

— різниця між сумами платежів, нарахованих за тимчасовою, попередньою митною декларацією для випуску або митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, та додатковою декларацією, що підлягає сплаті або поверненню, що передбачено правилами заповнення графи 47 митної декларації, відповідно до Порядку №651.

Якщо підстав для перерахунку митних платежів не виникає, розрахунок сум митних платежів здійснюється одним рядком у загальному порядку.

При цьому у п'ятій колонці «Спосіб платежу» графи 47 митної декларації зазначається визначений класифікатором способів розрахунку, затвердженим наказом Мінфіну №1011, код способу розрахунку «70».

Крім того, оскільки сплата митних платежів не здійснюється, графа «В» митної декларації не заповнюється.

Лист ДФСУ від 01.07.2016 р. №14305/6/99-99-19-01-01-15


За яких умов споживач може повернути товар належної якості

! Фізособам

Мінекономрозвитку нагадує, що повернути або обміняти непродовольчий товар належної якості на інший, аналогічний, можна, якщо:

— з моменту придбання минуло не більше 14 днів;

— товар не використовувався;

— збережені товарний вигляд товару, його споживчі властивості, пломби, ярлики тощо;

— зберігся розрахунковий документ, який споживач отримав разом із товаром;

— товар не входить до переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню).

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або обміняти товар на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки зі споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Зазначене право споживачів на обмін непродовольчих товарів належної якості поширюється також під час укладення договору на відстані, поза торговельними або офісними приміщеннями.

Лист Мінекономрозвитку від 08.06.2016 р. №3631-04/17265-07


Оподаткування податком на прибуток операцій з повернення ЦП

! Платникам податку на прибуток

Податківці роз'яснили: якщо на дату повернення покупцем цінних паперів згідно з додатковим договором відбувся перехід права власності на такі цінні папери, то повернення розглядається як відчуження таких цінних паперів, і за цими операціями здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування за загальними правилами, встановленими п. 141.2 ПКУ.

Сума додатного загального фінансового результату від операцій з відчуження цінних паперів відображається у рядку 4.1.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств, заповненому на підставі показників додатка ЦП до цієї декларації.

Сума від'ємного фінансового результату від операцій з відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового періоду відповідно до П(С)БО або МСФЗ, відображається у рядку 4.1.5 додатка РІ до декларації.

Лист ДФСУ від 23.06.2016 р. №13807/6/99-99-15-02-02-15


ДФС про позовну давність і списання дебіторської заборгованості

! Платникам податку на прибуток

ДФСУ наголошує: розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги.

Отже, такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів, визначено положеннями п. 139.2 ПКУ. Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінзвітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.

Водночас якщо безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 ПКУ, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінансового результату до оподаткування не здійснюється.

Лист ДФСУ від 29.06.2016 р. №14136/6/99-99-15-02-02-15

Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру