До листа Державної фіскальної служби України від 20.11.2015 р. №24785/6/99-99-10-03-02-15
У коментованому листі центральний податковий орган дає відповіді на кілька справді цікавих питань, які стосуються всіх платників податків.
1. За подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень особи, які звертаються до суду, сплачують судовий збір відповідно до Закону про судовий збір1. І, як слушно зауважують податківці, у разі повернення судового збору (підстави повернення викладені у ст. 7 Закону про судовий збір) така сума не включається до складу доходу платника ЄП. Це справді так, адже такі суми є поверненням передоплати за отримання послуг суду. Відповідно до п. 5 п. 292.11 ПКУ, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю — платнику єдиного податку, не включаються до складу доходу платника.
1 Закон України від 08.07.2011 р. №3674-VI «Про судовий збір».
Чого не скажеш про отримані суми відшкодування за рішенням суду. Згідно з ч. 1 ст. 224 ГКУ, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Так от, такі отримані суми компенсації є складовою доходу платника ЄП. Але при визначенні обсягу річного доходу (щоб мати право перебувати на спрощеній системі наступного року) не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди. Це чітко зазначено у п. 292.15 ПКУ.
Від себе зауважимо, що отримання такого специфічного доходу не може розглядатися як здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП, і не зобов'язує переходити на загальну систему оподаткування (за пп. 298.2.3 ПКУ у випадках, зазначених у цьому підпункті, виникає обов'язок перейти на загальну систему).
2. У разі неперерахування (невчасної сплати) узгодженої суми грошового зобов'язання з податків, зборів та обов'язкових платежів з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА, до платника не застосовуються штрафні санкції за ст. 126 ПКУ. За порушення порядку своєчасного та повного внесення коштів відповідальність, включаючи сплату пені, несе саме банк або орган Казначейства.
У разі виникнення такої неприємної ситуації рекомендуємо платнику для підтвердження виконання своїх зобов'язань надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.
Крім того, у п. 40 підрозділу 2 розділу ПКУ чітко сказано: штрафні санкції та пеня за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати ПЗ з ПДВ, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у СЕА у сумах, достатніх для сплати узгоджених ПЗ.
3. А от у разі якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), як зауважено у коментованому листі, кошти не надійдуть на відповідний рахунок, а отже, не погаситься сума ПЗ платника податків. А відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила і подала цей документ до обслуговуючого банку. У разі непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов'язання виникає відповідальність за ст. 126 ПКУ. Ще у давнішому листі від 24.01.2014 р. №1362/6/99-99-18-09-01-15 податкові органи стверджували, що законодавством проведено різницю між поняттями «сплата податку» та «зарахування податку».
Проте наголосимо, що головне — правильно зазначити у розрахунковому документі на сплату ПЗ бюджетний рахунок для зарахування надходжень. У додатку 1 Порядку №2171 наводяться ознаки кодування та аналітичні параметри рахунків. Аналітичні параметри використовуються з метою кодування рахунків для зарахування надходжень та їх акумулювання для операцій клієнтів за бюджетними коштами. Рахунки відкриваються засобами програмного забезпечення за такою схемою: BBBB K SSS H RR TTT, де SSS (3 знаки) — символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України. Тому помилка у реквізитах платіжних документів, за умови надходження коштів до відповідного бюджету у встановлений законодавством строк, не вважатиметься порушенням законодавства. Зокрема, це підтверджено постановою ВСУ від 16.06.2015 р. у справі №21-377а15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45985213). Для платника важливо правильно зазначити бюджетний рахунок.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»