За операцією постачання отримано товар на суму 85200 грн (у т. ч. ПДВ — 14200 грн), про що свідчить видаткова накладна від продавця. Не чекаючи від постачальника ПН (дізнавшись реквізити ПН усно), покупець відобразив таку операцію у реєстрі ПН одним рядком. Але постачальник розбив суму операції на дві частини і склав дві ПН. Унаслідок цього під час камеральної перевірки декларації з ПДВ контролюючий орган повідомив покупця, що той не має права на ПК з ПДВ. Чи можна для збереження права на ПК з ПДВ довести, що це помилка у реєстрі ПН і що фактично від постачальника отримано дві ПН? Як виправити ситуацію?
Природа виникнення такої ситуації є цілком зрозумілою. Справді, на практиці платники ПДВ намагаються таким чином убезпечитися від подальших наслідків, зокрема від вилучення ПДВ зі складу ПК покупця. Вважаємо такий захист помилковим, і цілком правомірно, що контролюючий орган знімає суми ПК за таких умов. Щоправда, відразу заспокоїмо покупця і запропонуємо свій варіант збереження ПК з ПДВ (але з деякими втратами).
Насамперед потрібно проаналізувати, чи мав право постачальник скласти окремі ПН за такою операцією? Загальне правило — ПН складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. 201.4 ПКУ). Дата виникнення ПЗ з ПДВ визначається згідно зі ст. 187 ПКУ. За п. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок або оприбуткування їх до каси постачальника;
б) дата відвантаження товарів.
ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів, а також на суму попередньої оплати (п. 201.7 ПКУ). Відповідно, для того щоб скласти дві ПН, потрібно, щоб поставка товарів здійснювалася за двома накладними протягом одного дня. Кожна така накладна свідчить про окрему господарську операцію — поставку. А за умовами ситуації це не так — від продавця отримано загальну видаткову накладну, тому що товар отримано цілком, відповідно, скласти дві окремі ПН не можна. А це дає підстави зробити висновок, що за нормою п. 198.6 ПКУ суми ПДВ не можуть відноситися до складу ПК, адже порушено порядок складання ПН за ст. 201 Кодексу.
Скористатися правом на збереження ПК з ПДВ за п. 201.10 ПКУ у звітному періоді, в якому відбулося постачання, шляхом подання на постачальника скарги (додаток 8 до декларації з ПДВ), неможливо, тому що уточнюючої форми додаток Д8 не має. Тож скласти уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за такий звітний період і додати до нього уточнюючу форму додатка Д8 не можна. Але оскільки допущено помилку (неправомірне користування ПК з ПДВ), то за такий звітний період потрібно подати уточнюючий розрахунок (відповідно до п. 50.1 ПКУ). У такому УР слід зняти завищену суму ПК з ПДВ (бо вона не підтверджена зарестрованою в ЄРПН податковою накладною, складеною відповідно до вимог чинного законодавства). Заборону на подання УР встановлено тільки під час документальних планових та позапланових перевірок (п. 50.2 ПКУ), тож платник податків може подати УР у будь-який момент.
Отже, в наведеній у запитанні ситуації покупцю слід подати УР до декларації з ПДВ, в якому зменшити на 14200 грн ПК з ПДВ (про що свідчитиме графа 6 УР, де в рядках ПК відображається сума помилки зі знаком «мінус»). Як наслідок, буде зазначено певну суму в рядку 18 або 19 в графі 6 УР. У разі заниження податкового зобов'язання, про що свідчитиме додатна сума у рядку 25 графи 6 УР, покупець сплатить суму недоплати (заниження), а також суму штрафу та пені (п. 50.1, ст. 129 ПКУ). При цьому розмір штрафу залежатиме від способу подання УР: 3% — якщо УР подають як самостійний документ, або 5% — якщо УР подають як додаток до декларації з ПДВ. Суму нарахованого штрафу відображають у графі 6 рядка 26 УР. Разом з УР платник ПДВ подає уточнюючий додаток Д5, у розділі ІІ якого заповнює лише один рядок — на вилучення ПК з ПДВ за таким постачальником і операцією. Для цього в уточнюючому додатку Д5 дублює показники відповідного рядка зі знаком «мінус» у колонках 4 та 5 (6, якщо ставка 7%, у декларації з ПДВ за новою формою).
Виправлення в реєстрі ПН1 слід відобразити у місяці, в якому подавали УР. У графі 5 розділу ІІ реєстру ПН до виду документа додають літеру «У» (наприклад, ПНПУ — паперова податкова накладна, яку включено до уточнюючих розрахунків). Виправлення відбувається шляхом дублювання рядка про ПН, на підставі якої покупець неправомірно скористався ПК з ПДВ, тільки обсяг поставки та сума ПДВ за нею в такому рядку відображаються зі знаком «мінус». Запис щодо включення показників ПН до УР роблять ще й окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період», до якого переносять показники з рядка, в якому відображено виправлення. Утім, у платника ПДВ залишається право на ПК з ПДВ за скаргою на постачальника, який склав ПН із порушенням вимог чинного законодавства. Таке право, відповідно до п. 201.10 ПКУ, зберігається протягом 60 к. д., наступних за граничним терміном подання декларації з ПДВ за період, у якому виникло право на ПК з ПДВ за поставкою2.
1 З 01.12.2014 р. застосовуватиметься форма, затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №958.
2 Пам'ятайте: право на включення сум ПДВ на підставі додатка Д8 є лише до 01.01.2015 р., згодом до п. 201.10 Законом України від 31.07.2014 р. №1621-VII будуть внесені зміни і подання цього додатка не буде підставою для ПК з ПДВ.
При заповненні декларації з ПДВ за листопад, яка подається у грудні, є можливість скористатися сумою ПДВ у розмірі 14200 грн, склавши при цьому додаток Д8 до декларації та подавши до органу ДФСУ копії документів (зокрема, видаткової накладної), які свідчать про право на ПК з ПДВ. У цьому разі при заповненні розділу ІІ реєстру ПН покупець зазначає у графі 2 дату отримання ПН, у графах 3 і 4 — дату складання та номер такого документа, у графі 5 — вид документа з позначкою «ЗП», а в графах 8 — 15, відповідно, обсяг постачання та суму ПДВ за цією поставкою.
Олена ВОДОП'ЯНОВА,
«Дебет-Кредит»