Ця стаття — перша з циклу статей, у якому ми розглянемо процес придбання, зберігання і торгівлі алкогольними напоями. Зараз розповімо про загальні правила такої торгівлі та ті її особливості, які встановлені для юридичних осіб. Водночас проаналізуємо правила бухгалтерського та податкового обліку зазначених операцій.
Алкогольні напої — загальне визначення
Значення терміна «алкогольні напої» наведено в кількох нормативних актах. Так, згідно зі ст. 1 Закону №481, алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів за кодами 2204, 2205, 2206, 2208. Таке саме визначення алкогольних напоїв є і в п. 1 Правил №854.
Види торгівлі алкогольними напоями
Торгівля алкогольними напоями поділяється на оптову і роздрібну.
Оптова торгівля — це діяльність з придбання та відповідного перетворення алкогольних напоїв для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Роздрібна торгівля — це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т. ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського (ресторанного) харчування. При цьому роздрібна торгівля здійснюється за Правилами №854.
Організація торгівлі алкогольними напоями
Отримання ліцензії
Торгівля алкогольними напоями є ліцензованою діяльністю. Тільки СПД, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями (ч. 12 ст. 15 Закону №481).
Продавцю окремо надається ліцензія на оптову торгівлю та ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, їх імпорт і експорт. Ліцензії є платними, а розмір оплати залежить від виду ліцензії.
Розміри плати за ліцензії
Річна плата за ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв:
імпорт, експорт, оптова торгівля сидром та перрі (без додання спирту) — 780 грн;
оптова торгівля, крім сидру та перрі (без додання спирту) — 500000 грн.
Щорічна плата за ліцензії на роздрібну торгівлю:
алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожен окремий, зазначений у ліцензії ЕККА (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі:
а) у містах і для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, — 8000 грн;
б) на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 грн;
сидром та перрі (без додання спирту) — 780 грн на кожне місце торгівлі, незалежно від його територіального розташування.
За видачу дубліката ліцензії на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю або імпорт чи експорт справляється плата у розмірі 780 гривень.
Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв видаються Мінекономрозвитку (згідно з п. 6.7 Положення №1289) терміном на 5 років, плата за них справляється щороку.
Ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями видаються терміном на 5 років Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Міндоходів (згідно з п. 6.5 Положення №1289), плата за них також справляється щороку.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видаються уповноваженими на те КМУ органами виконавчої влади у районах, районах у містах Києві та Севастополі, за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на 1 рік і підлягають обов'язковій реєстрації у відповідній ДПІ, а в сільській місцевості — і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності (ч. 19 ст. 15 Закону №481).
Для отримання ліцензії на оптову торгівлю майбутній продавець надає певний перелік документів. Крім того, ліцензії надаються у разі виконання ліцензіатом ліцензійних умов. Наприклад, відповідно до п. 8 Положення №500, ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями видаються за наявності:
— необхідних складських приміщень;
Документи для отримання ліцензії на оптову торгівлю алкоголем:
— заява на одержання ліцензії згідно з додатком №1 до Порядку №493;
— копія виписки з ЄДР;
— довідка ДПС про реєстрацію місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв;
— документ про сплату річної суми плати за ліцензію.
— відповідної матеріально-технічної бази, а саме: стенду або вітрини зі зразками продукції в асортименті, робочими місцями для оформлення документів та укладання угод, реєстраторами РРО для розрахунків із покупцями готівкою, обладнанням для перевірки справжності марок акцизного збору. Приміщення повинні бути телефонізовані, електрифіковані, обладнані охоронною та пожежною сигналізацією тощо.
Рішення про видачу або про відмову у видачі ліцензії на оптову торгівлю приймається не пізніше ніж через 10 днів1 з дати реєстрації заяви. У разі подання документів на одержання ліцензії з порушенням вимог щодо їх оформлення вони повертаються заявнику з обов'язковою відміткою про зміст порушення. Термін розгляду документів при цьому переривається до подання заявником переоформлених документів. Отже, в цьому разі Порядком №493 передбачено можливість не просто отримати відмову у видачі ліцензії на оптову торгівлю, а й доопрацювати документи і подати їх — не наново, а в межах розгляду однієї заяви.
1 Згідно з ч. 25 ст. 15 Закону №481.
Ліцензія на роздрібну торгівлю також надається за виконання певних вимог. Так, згідно з п. 22 Порядку №493, забороняється роздрібна торгівля алкогольними напоями з рук та в не пристосованих для цього приміщеннях, на території дошкільних, навчальних та лікувальних закладів і прилеглих територіях, у місцях проведення спортивних змагань, гуртожитках та прилеглих територіях і в інших місцях, визначених місцевими радами.
Документи, які подаються для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю, є аналогічними до зазначених вище, потрібних для отримання оптової ліцензії (аналогічними є і термін та порядок розгляду заяви на видачу ліцензії). Звісно, що з переліку таких документів слід вилучити довідку про реєстрацію місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, але додатково з ними подаються (п. 28 Порядку №493):
— дозвіл на продаж алкогольних напоїв у певних місцях торгівлі (якщо це передбачено законодавством), адреси цих місць;
— копія документа про реєстрацію ЕККА, засвідчена підписом керівника і печаткою підприємства, у разі використання товарно-касових книг — довідка відповідного фінансового органу про реєстрацію товарно-касової книги (крім підприємств та організацій споживчої кооперації).
Зверніть увагу: у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначається перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі.
Є і ще одна особливість: для отримання роздрібної ліцензії достатньо внести 1/4 річної плати за неї (п. 34 Порядку №493). Але в такому разі ліцензіату доведеться щокварталу сплачувати по 1/4 від такої річної вартості протягом терміну дії ліцензії — і не забувати про це.
Для отримання ліцензії на імпорт, експорт алкогольних напоїв подається лише заява згідно з додатком 1 до Порядку №42 та копія виписки з ЄДР. Утім, незабаром, з дати набрання чинності змінами до Порядку №42, внесеними наказом Мінекономіки від 06.06.2014 р. №668, замість копії виписки з ЄДР потрібно буде подавати копію платіжного доручення (з оригінальною відміткою банку про сплату) про перерахування до місцевого бюджету річної плати за ліцензію. Приймається рішення про видачу такої ліцензії також протягом 10 днів (п. 2.8 Порядку №42).
Нагадаємо, що порядок засвідчення копій документів, які подаються для отримання ліцензії, нещодавно було істотно спрощено — див. «ДК» №24/2014.
Торговий патент
Згідно з пп. 267.1.1 ПКУ, юрособи сплачують збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (простіше кажучи — придбавають торговий патент), у разі якщо вони здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів. Під торговельну діяльність підпадає як роздрібна, так і оптова торгівля1 (згідно з пп. 14.1.246 ПКУ), а перелік пунктів продажу для виконання цієї норми наведено в пп. 14.1.211 ПКУ, і він містить як стаціонарні місця торгівлі, такі як магазин, МАФ, так і місця виносної та пересувної торгівлі (такі як лоток або автомагазин). До речі, під перелік осіб, які можуть не отримувати торгового патенту для здійснення такої торгівлі, юрособи — торговці алкогольними напоями підпадають лише в одному випадку: якщо вони є і виробниками алкогольних напоїв, і продають їх своїм працівникам (п. «є» пп. 267.1.2 ПКУ). Не видається таким торговцям і пільговий торговий патент, передбачений п. 267.2 ПКУ.
1 Але тільки для торгівлі за готівку та з використанням платіжних карток.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності встановлюється в таких межах (пп. 267.3.2 ПКУ):
а) на території міста Києва та обласних центрів — від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;
б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів — від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
в) на території інших населених пунктів — від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Наявність меж означає, що фактичний розмір плати за торговий патент визначається органами місцевого самоврядування з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року1. А якщо пункти продажу товарів розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бюджетів яких спрямовуються кошти від сплати збору, можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (пп. 267.3.3 ПКУ).
1 Додатково див. лист ДПСУ від 01.03.2013 р. №5165/7/15-2217п.
Наголошуємо, що наведені ставки плати за торговий патент є місячними. А отже, сплачувати їх слід щомісяця протягом дії патенту. Для торгівлі алкогольними напоями перший платіж роблять до подання документів на отримання торгового патенту. А відтак — кожного місяця до 15 числа, який передує звітному місяцю (п. «б» пп. 267.5.2 ПКУ). Тобто, наприклад, плату за вересень вносимо до 15 серпня поточного року. Невнесення збору означає анулювання торгового патенту з наступного місяця (пп. 267.7.4 ПКУ). Отже, якщо до 15 серпня не сплатити збір за торговий патент, він втрачає чинність з 1 вересня.
Для отримання торгового патенту подають до ДПІ за місцем сплати збору (тобто здійснення торгівельної діяльності) заявку за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. №867.
Строк видачі торгового патенту — три дні з дати подання заявки (пп. 267.4.3 ПКУ). Видається він терміном на 60 календарних місяців (пп. 267.7.1 ПКУ).
Правила торгівлі
Дещо про торгівлю алкогольними напоями ви дізналися, оформлюючи ліцензію. Коли торговець отримав і торговий патент, він мусить пам'ятати, що одержані ліцензії і торговий патент мають бути на видному місці торгівлі і бути доступними для огляду (п. 27 Порядку №493, пп. 267.6.2 ПКУ). Підпунктом 267.6.1 ПКУ встановлено навіть конкретне місце, де має бути розміщено торговий патент залежно від виду торгівлі.
Згідно з пп. 267.6.3 ПКУ, для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів. При цьому оригінал такого патенту зберігається у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями забороняється:
— у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що розміщені на території санаторіїв;
— у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
— у закритих спортивних спорудах;
— з торгових автоматів;
— з рук;
— у не визначених для цього місцях.
Також для роздрібної торгівлі передбачено спеціальні Правила №854. Тут звертаємо увагу на такі особливості:
— працівники суб'єкта господарювання, які безпосередньо здійснюють зберігання та продаж алкогольних напоїв, повинні мати спеціальну професійну освіту (підготовку); знати асортимент і якісні характеристики напоїв, ознаки браку, правила підготовки напоїв до продажу, принципи їх розміщення та викладення; правила зберігання і терміни реалізації напоїв; правила роботи з РРО, порядок розрахунків із покупцями; види торговельного обладнання, інвентарю та правила користування ними; санітарні норми та правила; правила техніки безпеки, правила пожежної безпеки, вимоги законодавства щодо обмеження продажу алкогольних напоїв (наприклад, про заборону продажу алкогольних напоїв неповнолітнім) тощо;
— суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства;
— суб'єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною та протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням та вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування РРО, зберігання матеріальних цінностей;
— зберігають алкогольні напої в місцях зберігання алкогольних напоїв, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, які відповідають вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці, здоров'я та навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, а також санітарних норм і правил. Місця зберігання алкогольних напоїв повинні добре вентилюватися, не мати стороннього запаху, бути непроникними для прямих променів світла, обладнані охоронною сигналізацією;
— у документах, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності;
— суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити відповідно до законодавства надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів — інформації про сертифікацію продукції, документи про її якість, безпеку та ціну;
— у торговельному залі на відповідному торговельному обладнанні мають бути виставлені алкогольні напої у повному асортименті, наявному у суб'єкта господарювання.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Адміністративна відповідальність за відсутність ліцензій та торгового патенту
Згідно зі статтею 164 КУпАП, здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а також без отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його отримання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, отриманих унаслідок здійснення цього адміністративного правопорушення, або без такої.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах*, — тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, отриманих унаслідок здійснення цього адміністративного правопорушення.
Лист Міндоходів України від 23.09.2013 р.
№11769/6/99-99-17-01-01-16 (витяг)* Отримання доходу у великих розмірах має місце, якщо його сума в 1000 і більше разів перевищує н. м. д. г. (17 грн).
Слід враховувати й те, що алкогольні напої належної якості обміну та поверненню покупцями не підлягають.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №481 — Закон України від 19.12.95 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
- Правила №854 — Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. №854.
- Порядок №42 — Порядок оформлення та видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджений наказом Мінекономіки України від 14.02.2002 р. №42.
- Порядок №493 — Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджений постановою КМУ від 13.05.96 р. №493.
- Положення №500 — Положення про порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджене постановою КМУ від 31.03.99 р. №500.
- Положення №1289 — Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затверджене наказом Мінфіну України від 13.10.2011 р. №1289.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»