Податкові наслідки при наданні послуг нерезиденту

Підприємство надало послуги нерезиденту на території України (перша подія — підписання акта). Чи треба коригувати доходи та ПЗ з ПДВ за датою надходження коштів, якщо курс валюти зріс, але надання послуг та оплата були в одному місяці?

Відразу зауважимо, що підприємству слід відокремлювати податкові наслідки від визнання доходу та податкових зобов'язань з ПДВ.

Податок на прибуток

Операції з розрахунками в іноземній валюті оподатковують за нормами п. 153.1 ПКУ. Доходи, нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховують у національну валюту за офіційним курсом НБУ до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів (пп. 153.1.1 ПКУ).

Датою визнання доходів є дата складення акта або іншого документа, який підтверджує надання послуг. До речі, в оподаткуванні податком на прибуток немає значення, якою подією є дата складення акта. Суми попередньої (авансової) оплати послуг не враховують у складі доходу (пп. 136.1.1 ПКУ).

Отже, законодавчих вимог коригувати суму доходу на дату отримання оплати немає. Сума доходу фіксується один раз за правилами пп. 153.1.1 ПКУ.

Але, виходячи з умов запитання — першою подією є надання послуг, — у підприємства виникає дебіторська заборгованість у валюті після підписання акта. Відповідно до п. 4 П(С)БО 21¹, статті балансу про активи, які будуть отримані у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів, є монетарними статтями. А це означає, що в бухобліку за монетарними статтями визначаються курсові різниці: на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу), за умовами запитання на дату отримання коштів та на дату балансу (п. 8 П(С)БО 21).

¹ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.

Результат перерахунку курсових різниць за умовами запитання відображають у складі інших операційних доходів або витрат (субрахунки 714 або 945). У податковому обліку є вимога, що курсові різниці від перерахунку валютної заборгованості визначають відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (додатне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку (пп. 153.1.3 ПКУ).

Податок на додану вартість

На відміну від податку на прибуток, у питаннях оподаткування ПДВ діє правило першої події, але тільки у разі коли послуги нерезиденту постачаються з місцем постачання на митній території України. Місце постачання послуг визначається за ст. 186 ПКУ. Відповідно, операції з постачання послуг нерезиденту або оподатковуються за ставкою 20%, або не є об'єктом оподаткування — якщо місцем постачання не є митна територія України (пп. «б» п. 185.1 ПКУ). Датою виникнення ПЗ з ПДВ, за п. 187.1 ПКУ, є дата першої події. За умовами запитання перша подія — це підписання акта про надання послуг. Відповідно, за датою оформлення акта у підприємства виникають ПЗ з ПДВ. Базою оподаткування буде договірна вартість наданих послуг (увага: у разі здійснення контрольованих операцій¹ — не нижча від звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ). Для визначення бази оподаткування ПДВ у договорі та акті (іншому первинному документі) важливо зазначити договірну вартість послуг.

¹ Визначення контрольованої операції див. у п. 39.2 ПКУ.

Вимоги коригувати ПЗ з ПДВ на дату отримання коштів немає. До речі, у ст. 192 ПКУ передбачено окремі випадки, коли ПЗ продавця коригуються, і наш випадок під ці норми не підпадає.

Приклад Підприємство надало послуги нерезиденту на території України (перша подія — підписання акта), договірна вартість послуг 1800 дол. США, в т. ч. ПДВ. Курс НБУ на дату складання акта — 11,8000 грн/дол. На дату надходження коштів курс валюти зріс і становить 11,8200 грн/дол. Облік операцій див. у таблиці.

Таблиця

Надання послуг нерезиденту з післяплатою

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»