Після перевірки податкова вимагає, щоб ми забрали рядок 24 декларації з ПДВ, бо за даними перевірки виходило, що ми неправильно сформували ПК з ПДВ і відповідно завищили значення у рядку 24 (ми отримали відповідне податкове повідомлення-рішення). Чи має право податкова вимагати забрати цей рядок, якщо ми оскаржуємо повідомлення-рішення у судовому порядку? Наразі невідомо, чи буде позитивне рішення суду з нашого питання. Але у поточних податкових періодах у нас є зобов'язання з ПДВ до сплати до бюджету, які покриваються сумами з рядка 24 декларації з ПДВ. То чи варто використовувати показник рядка 24? Якщо ми все ж таки знімемо цей рядок на період оскарження, то чи зможемо ми відновити цей рядок у декларації з ПДВ у разі позитивного рішення суду?
Правила відображення від'ємного значення ПДВ у декларації з ПДВ1 базуються на положеннях ст. 200 ПКУ.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою ПЗ з ПДВ (рядок 9 декларації з ПДВ) та сумою ПК з ПДВ (рядки 17 та 21 декларації з ПДВ), які відображені у декларації з ПДВ за звітний (податковий) період (п. 200.1 ПКУ).
Так, якщо за результатами звітного податкового періоду у платника ПДВ виникає від'ємне значення ПДВ (сума ПЗ з ПДВ менша від суми ПК з ПДВ за звітний податковий період), отриманий результат показують у рядку 19 декларації з ПДВ. Після цього отримане від'ємне значення використовують для зменшення суми податкового боргу з ПДВ та відповідно відображають необхідну суму в рядку 20.1 декларації з ПДВ (п. 200.3 ПКУ). Якщо і після зменшення податкового боргу з ПДВ залишилося від'ємне значення, то його показують у рядку 20.2 декларації з ПДВ. Суму з цього рядка використають у подальшому для зменшення суми до сплати ПЗ з ПДВ до бюджету (зараховують у ПК з ПДВ наступного періоду через рядок 21.1 декларації з ПДВ).
Буває, що й у наступному податковому періоді суму від'ємного значення не буде повністю використано для погашення ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету за такий період (виникає відповідне значення у рядку 22 декларації з ПДВ). Бюджетному відшкодуванню (яке зазначається у рядку 23 декларації з ПДВ) підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг до держбюджету, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України, — сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п. 200.4 ПКУ). Суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету, можна отримати на рахунок платника ПДВ у банку або ж спрямувати на зменшення ПЗ з ПДВ, що виникнуть у наступних податкових періодах (п. 200.6 ПКУ). Усі згадані показники відображають у рядку 23, а також у рядках 23.1 та/або 23.2 декларації з ПДВ, звісно, на добровільних засадах (п. 200.6 ПКУ).
Частина сум від'ємного значення ПДВ, як бачимо, не потрапить до бюджетного відшкодування (тобто вони не будуть перенесені з рядка 22 до рядка 23 декларації з ПДВ). Платники ПДВ мають право використати ці суми для зменшення ПЗ з ПДВ у наступних податкових періодах. Такі суми від'ємного значення ПДВ мають потрапити до рядка 242.
1 Форму декларації затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492 (далі — Наказ №1492).
2 Додатково див. лист ДПСУ від 13.09.2012 р. №1868/0/61-12/15-3115, №61/0/21-12/15-3110 («ДК» №20/2013).
Що робити, якщо податківці вирішили зняти вам ПК з ПДВ, який уже встиг «осісти» у рядку 24 декларації з ПДВ, а ви не погоджуєтеся з таким рішенням податківців і подали судове оскарження? Зокрема, чи слід знімати рядок 24 декларації з ПДВ?
Зазначимо, що взагалі ПКУ не вимагає вносити зміни до декларації з ПДВ за наслідками податкових перевірок. Єдиний випадок — це рядок 21.3, у якому відображається сума, на яку зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу. Начебто і схожий випадок. Але, як зазначено у пп. 4.6.7 р. V Порядку №14921, рядок 21.3 передбачено для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 — після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом ДПС. Отже, на перший погляд, у такому випадку йдеться лише про конкретний вид перевірок, — які проводяться згідно з пунктами 200.10, 200.11 ПКУ, тобто якщо платник ПДВ заявив про намір отримати бюджетне відшкодування. На таку думку, зокрема, наштовхує і роз'яснення, яке ще недавно було в ЄБПЗ.
Проте, на думку деяких фахівців, значення рядка 24 (а власне, його вплив на рядок 25) можна зменшити, використавши рядок 21.3. Адже саме так і побудовано алгоритм декларації з ПДВ.
На думку автора, у цьому випадку ви маєте вибір, як саме зменшити значення рядка 24: або скористатися рядком 21.3, або ж просто зменшити на відповідну суму рядок 24. Але у наведеному у запитанні випадку — лише після того, як суд прийме рішення на користь податківців (про що — далі).
Зауважимо, що згідно з п. 56.1 ПКУ, рішення, прийняті контролюючим органом, може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Так, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене у судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ПКУ).
Тож і виходить, що допоки не буде рішення суду (позитивного чи негативного), рядок 24 декларації з ПДВ (де відображено ПК з ПДВ) можна не чіпати. За такою логікою, сумами з рядка 24 платник ПДВ має право користуватися для зменшення ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету.
Що робити, якщо суд винесе рішення на користь податківців?
Якщо ви все ж таки скористаєтеся рядком 24 для зменшення зобов'язань до сплати до бюджету, а суд стане на бік податківців2, то у тих періодах, в яких ви скористалися правом на зменшення ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету (скористалися рядком 24), у вас виникне недоплата зобов'язань з відповідними санкціями та пенею.
1 Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом №1492.
2 А отже, буде знято ПК з ПДВ, який сформував рядок 24 декларації з ПДВ (власне, у випадку, що ми розглядаємо).
Звісно, можна ризикнути та спробувати скористатися рядком 24 повною мірою, а там буде що буде.
Та обережним бухгалтерам автор радить не використовувати рядок 24, а тимчасово його зняти, — ніби вчинивши помилку, а власне, просто забувши про його існування (просто не відображати його значення (у сумі, яку хочуть зняти податківці) у наступних періодах до вирішення судового спору). Так, доведеться сплачувати ПЗ з ПДВ до бюджету, але це може вберегти вас від можливих майбутніх санкцій — щоправда, лише за умови негативного рішення суду. А от у разі позитивного рішення суду у вас буде просто переплата зобов'язань з ПДВ до бюджету. Така переплата виникне у тому випадку, коли у разі позитивного рішення суду ви «згадаєте» про значення рядка 24 у певному періоді і подасте відповідні уточнюючі розрахунки (далі — УР), щоб врахувати це значення. Але у такому випадку варто додатково враховувати і норми пунктів 4 та 5 розділу VI Порядку №1492 (про що докладніше далі).
Згідно зі ст. 50 ПКУ, у разі виявлення помилки у декларації з ПДВ, яку платник ПДВ подавав у минулих звітних періодах, слід провести самостійне виправлення такої помилки. Не забувайте у цьому випадку враховувати строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, які становлять 1095 днів від дня граничного строку подання декларації.
Помилки, допущені у декларації з ПДВ, виправляють через УР за формою, чинною на час його подання. До речі, обов'язок самостійного виправлення покладено на платника ПДВ, навіть якщо самостійно виявлена помилка не призвела до заниження ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету (ст. 50 ПКУ та п. 1 р. IV Порядку №1492).
Платник податку може подати УР як самостійний документ (окремо від декларації з ПДВ) або ж як додаток до поточної декларації з ПДВ. Штрафу (3% або 5%) за недоплату ПЗ з ПДВ та пені у цьому випадку не буде, оскільки зменшується від'ємне значення податку і при цьому не виникає недоплата (див. статті 50 та 129 ПКУ).
Але, згідно з п. 4 р. VI Порядку №1492, у випадку виправлення значення рядка 24 значення графи 6 рядка 24 УР (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та відповідно 24 декларації за звітний період, у якому подано такий УР. Формою декларації, у тому числі й оновленою, передбачено, що показники рядка 24 за попередній період (як збільшення, так і зменшення) відображаються у рядку 21.2 поточної декларації.
Хоча, відповідно до п. 5 р. VI Порядку №1492, у разі виправлення значення рядка 24 декларації, показник якого у майбутніх звітних періодах впливав на значення рядка 25 чи рядка 23, УР слід подавати за кожен такий звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 або рядка 23.
Тож виходить, що оскільки за допомогою УР можна провести виправлення лише за один податковий період, то у разі якщо показник рядка 24 зберігався кілька періодів поспіль, слід подати відповідну кількість УР як самостійних документів. I в кожному з них, виходячи з алгоритму складання декларації з ПДВ, таке значення рядка 24 потрапляє до складу ПК з ПДВ такого періоду, а отже, може зменшувати об'єкт оподаткування ПДВ, що і вимагалося.
Тож, як бачите, зменшити значення рядка 24 можна — це вважатиметься помилкою, яку потім можна виправити. Щоправда, це, найімовірніше, призведе до певної переплати ПДВ до бюджету. Та оскільки доля вашого судового процесу ще є невизначеною, ліпше переплатити ПДВ до бюджету, ніж недоплатити.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»