Наше підприємство — платник податку на прибуток — займається роздрібною торгівлею продовольчими товарами. Часом доводиться списувати товар із терміном реалізації, що минув, який ми не встигли вчасно продати, а також товар з пошкодженим упакуванням. Чи можемо ми частину таких втрат списувати за рахунок норм природного убутку та включати до податкових витрат згідно з п. 140.3 ПКУ?
Питання застосування норм природного убутку в описаному в запитанні випадку регулюються Наказом Мінторгу СРСР від 02.04.87 р. №88 «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування» (далі — Наказ №88).
Так, в інструкціях про застосування норм природного убутку, затверджених Наказом №88, природний убуток опосередковано визначається як втрати, що утворюються при зберіганні товарів, підготовці їх до продажу і при продажу внаслідок усихання, розпилювання, розкришення, витікання, танення, просочування, розливу при перекачуванні та продажу рідких товарів, витрати речовин на дихання (борошно, крупи). Як видно з визначення, при цьому якість товару залишається незмінною, зменшується тільки його кількість. До норми природного убутку не включаються різні втрати внаслідок псування товарів (зміни якості) та пошкодження тари. До штучних товарів, а також до товарів, що надходять до роздрібних торговельних підприємств у фасованому вигляді, норми природного убутку не застосовують.
Втрати товару через закінчення терміну його реалізації не є втратами внаслідок природного убутку. Такі втрати слід враховувати як псування товару, а отже, не можна списувати їх за рахунок норм природного убутку. Те саме стосується і списання товару внаслідок псування його упакування, бо до фасованого товару норми природного убутку застосовувати не можна. Таким чином, у цьому випадку всю вартість товару, фактично знятого з продажу через закінчення терміну реалізації і товару з пошкодженим упакуванням, не можна буде включити до складу податкових витрат згідно з п. 140.3 ПКУ, адже це будуть «фактичні втрати товарів, що не є втратами внаслідок природного убутку».
Нагадаємо, що недостачі та псування запасів можуть бути виявлені також і внаслідок інвентаризації на складі або у торговому залі підприємства. Списання товарів унаслідок їх псування оформляється актом1, який складається та підписується комісією. Акт затверджується керівником підприємства.
1 Типової форми такого акта немає, тож підприємство може розробити свою форму з урахуванням вимог ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. №88.
Щодо ПДВ, то при списанні простроченого товару підприємство — платник ПДВ нараховує податкові зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ на вартість придбання такого товару (п. 189.1 ПКУ), якщо при його придбанні було враховано податковий кредит з ПДВ. Докладніше про списання прострочених та зіпсованих товарів читайте у «ДК» №47/2012.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»