Я платила ЄСВ за фізичну особу — підприємця (припустімо, Iванова I. I.) у 2012 і 2013 роках з поточного рахунка іншої фізособи-підприємця через «клієнт-банк». При цьому в призначенні платежу зазначала: «сплата за СПД Iванова, IПН 1234567890». У ПФУ деякі платіжки були зараховані Iванову, а деякі — на рахунок того, з чийого поточного рахунка проводився платіж. Тепер Iванову виставлено борг і штраф за прострочення платежу на значну суму. Також ПФУ подав документи до Державної виконавчої служби на вилучення майна. Кажуть, що зараз не можуть перекинути гроші на Iванова (мовляв, не можна з 2004 року). Чи має рацію ПФУ? Чи можна наполягати на тому, щоб платіж зарахували на рахунок Iванова (за заявою, наприклад, особи, з поточного рахунка якого проводилася оплата)?
Згідно з п. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ1 обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ покладено на платників ЄСВ. Перелік платників ЄСВ наведено у ст. 4 Закону про ЄСВ.
При цьому однією із засад сплати ЄСВ є законодавче визначення умов та порядку його сплати. Таким чином, основним документом, який встановлює, хто і як може сплачувати ЄСВ до ПФУ, є Закон про ЄСВ. Порядок сплати ЄСВ затверджено також Iнструкцією №21-52. Проблема в тому, що ані Закон про ЄСВ, ані Iнструкція №21-5 не передбачають можливості делегування обов'язку сплати ЄСВ іншим особам (серед них немає довірених або уповноважених на сплату ЄСВ осіб). У всіх випадках сплати ЄСВ зазначено лише одну особу, яка може сплатити ЄСВ, — платник ЄСВ. А відносини доручення, встановлені ЦКУ, в цьому разі, згідно зі ст. 2 Закону про ЕСВ, не застосовуються.
1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування».
2 Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. №21-5.
Утім, на практиці відсутність такої можливості в Законі про ЄСВ та Iнструкції №21-5 часто не заважає платникові ЄСВ сплачувати цей внесок через довірену або уповноважену особу. Наприклад, посадова особа — працівник підприємства має право за розпорядженням керівника сплатити ЄСВ за таке підприємство через будь-який банк — наприклад, у разі заморожування рахунків або технічних проблем з «клієнт-банком». У цьому разі у платіжному дорученні зазначається, що сплачується ЄСВ через фізособу, але за конкретне підприємство, з наведенням його коду ЄДРПОУ в «Призначенні платежу». Як правило, органи ПФУ не відмовляються зараховувати перераховані таким чином суми ЄСВ на особовий рахунок платника ЄСВ.
Або, як сталося у випадку, наведеному в запитанні, при однаковому порядку та формі перерахування ЄСВ за підприємця через іншу особу частина перерахованих коштів була все-таки зарахована на особовий рахунок до ПФУ такого підприємця.
Звичайно, шкода, що можливість перераховувати ЄСВ у порядку, зазначеному в запитанні, не передбачена чинним законодавством і довести, що плутанина з платежами відбулася з вини ПФУ, через суд навряд чи вдасться. Однак намагатися вирішити питання з перерахуванням цих коштів на правильний особовий рахунок без штрафних санкцій, безумовно, варто. Одним з аргументів у цьому разі буде те, що частина перерахованих коштів дійшла «за адресою», та й прямої заборони на сплату ЄСВ у порядку, зазначеному в запитанні, Закон про ЄСВ не містить.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»