Під час перевірки спеціалісти Державної податкової служби не визнають витрати через те, що будівельно-монтажні роботи оформлені звичайними актами, які містять всю необхідну та докладну інформацію про виконані будівельні роботи, а не за формою №КБ-2. Якщо під час виконання робіт наш субпідрядник використав власні матеріали, то чи зобов'язані ми складати акти приймання-передачі виконаних робіт саме за формою №КБ-2 для підтвердження витрат?
Чинне законодавство України, зокрема стат-тя 838 ЦКУ та пункт 61 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 р. №668 (далі — Загальні умови), зазначають, що підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання будівельних робіт інших осіб (субпідрядників). Договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених Загальними умовами.
Під час укладання договору підряду замовник з підрядником обумовлюють умови та порядок виконання робіт і проведення розрахунків за обсяги виконаних робіт, у тому числі умови залучення субпідрядників.
Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду (п. 88 Загальних умов).
Таким чином, оформлення форм первинних облікових документів у будівництві генпідрядними організаціями у випадку залучення субпідрядних організацій регулюється договором підряду та Загальними умовами.
Свого часу у будівництві для оформлення виконаних будівельних робіт між сторонами використовувалися специфічні форми первинної облікової документації, затверджені наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 р. №554 (далі — Наказ №554):
№КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»;
№КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Такі форми були типовими та використовувалися всіма зацікавленими будівельними підприємствами і організаціями. Причому нагадаємо, що Наказ №554 не був зареєстрований у Мін'юсті, а отже, не є обов'язковим до застосування.1 Згодом помилку було виправлено, і з 19.09.2011 р. типові форми №КБ-2в та №КБ-3 стали примірними (внесено зміни до Наказу №554).
1 Про необов'язковість реєстрації будівельних норм та правил, форм звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інших, зазначено у пп. «е» п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.92 р. №731.
Такі примірні форми первинних облікових документів у будівництві залишилися складовою частиною Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000).
Проте, як зазначає Мінрегіонбуд у листі від 12.01.2012 р. №7/15-488, їх застосування рекомендоване під час взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій. Хоча відповідні локальні акти міністерств та відомств можуть перетворити такі рекомендації на обов'язкові.
Щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, то застосування таких форм обумовлюється договором підряду.
Отже, на сьогодні маємо ситуацію, коли будівельні організації зобов'язані оформляти первинні документи одним із вказаних нижче способів:
1) застосовувати ці примірні форми №КБ-2в та №КБ-3, якщо це обумовлено в договорі підряду;
2) застосовувати форми №КБ-2в та №КБ-3, у т. ч. дороблені та перероблені, без будь-якої обумовленості у договорі;
3) розробити самостійно форми актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт у будівництві.
Увага! Такі самостійно розроблені форми мають містити обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.
Така позиція не суперечить приписам п. 138.2 ПКУ, відповідно до якого витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»