Підприємство-постачальник не встигло зареєструвати податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у встановлені терміни. Які будуть наслідки для постачальника?
Нагадаємо, які податкові накладні (далі — ПН) підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) згідно з п. 11 підр. 2 р. ХХ ПКУ. Це:
— ПН, в яких сума ПДВ на дату виникнення ПЗ перевищує 10 тис. грн (тобто у разі постачання товару/послуги на суму понад 60 тис. грн з урахуванням ПДВ). Якщо сума ПДВ дорівнює 10 тис. грн, така ПН реєстрації не підлягає;
— ПН, складені на постачання підакцизних та імпортних товарів незалежно від суми ПДВ у них;
— ПН, які спочатку ні за сумою ПДВ, ні за зазначеними у них товарами не підлягали реєстрації, але після коригування ціни (кількості, номенклатури товарів/послуг) почали підпадати під встановлені для реєстрації критерії;
— ПН, виписані в електронному вигляді (пп. «б» п. 201.1 ПКУ).
Податкова накладна має бути зареєстрована в ЄРПН у терміни, зазначені в абзаці сьомому п. 201.10 ПКУ, — не пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою її складання. Виняток становлять ПН, до яких було виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — РК), що підлягає реєстрації в ЄРПН за згаданими вище критеріями. У цьому випадку ПН, до якої виписано РК, реєструється без дотримання встановленого терміну, а на її підставі реєструється РК до неї вже з урахуванням цього терміну.
Згідно з абзацом 9 п. 201.10 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником ПДВ — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН, не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Підприємство-продавець відображає податкові зобов'язання з ПДВ у звичайному порядку згідно з нормами ст. 187 ПКУ. Таким чином, для постачальника така подія не спричинює жодних прямих наслідків.
Проте добросовісні постачальники, як правило, зацікавлені у тому, щоб їхні покупці не позбулися права на податковий кредит за ПН, не зареєстрованою в ЄРПН. У цьому випадку їм слід попередити покупця про ситуацію, що склалася, щоб покупець зміг вжити заходів із порятунку свого права на податковий кредит, а саме: подати скаргу на постачальника за формою додатка 8 до податкової декларації з ПДВ1, до якої буде включено ПН від такого постачальника, і яка не зареєстрована в ЄРПН у встановлені терміни (п. 201.10 ПКУ).
1 За формою, затвердженою наказом МФУ від 25.11.2011 р. №1492.
Подання покупцем такої скарги буде підставою для позапланової виїзної перевірки постачальника згідно з абзацом дванадцятим п. 201.10 ПКУ для з'ясування повноти і достовірності нарахування ним податкових зобов'язань за операцією, за якою було виписано незареєстровану ПН. Проте якщо постачальник достовірно і повністю відобразив зазначені податкові зобов'язання, то у нього немає підстав для побоювань. До того ж податковий орган може і не призначити позапланову перевірку, навіть якщо для неї є підстави згідно з абз. 12 п. 201.10 ПКУ.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»