Роз'яснення Державної реєстраційної служби України від 15.01.2013 р.
Щодо актуальних питань, пов'язаних із державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців
Суттєво. Укрдержреєстр надав роз'яснення з актуальних питань, пов'язаних із державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
! СГД
Укрдержреєстр, як орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, у зв'язку з численними зверненнями від суб'єктів господарювання та державних реєстраторів з актуальних питань, пов'язаних із державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, надає роз'яснення.
Щодо діяльності адвокатського об'єднання
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, що створена шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників) та діє на підставі статуту.
Згідно з частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Вимоги до змісту установчих документів юридичної особи визначені статтею 88 ЦКУ, а також частиною четвертою статті 57 Господарського кодексу України.
Щодо порядку підписання установчих документів юридичної особи та змін до них
Відповідно до статті 87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (далі — Закон про реєстрацію) установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Відповідно до статті 238 ЦКУ представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Статтею 244 ЦКУ визначено представництво за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Щодо діяльності юридичної особи на підставі модельного статуту
Модельний статут — типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов'язки та відносини, які пов'язані зі створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб (ст. 1 Закону про реєстрацію).
Статтею 24 Закону про реєстрацію встановлено, що у разі утворення юридичної особи на підставі модельного статуту в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ.
Порядок переходу юридичних осіб на діяльність на підставі модельного статуту встановлений абзацом другим частини одинадцятої статті 19 Закону про реєстрацію.
Слід зазначити, що модельний статут державному реєстратору не подається.
Особи, які мають право на подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації юридичної особи
Відповідно до частини першої статті 24 Закону про реєстрацію документи для проведення державної реєстрації юридичної особи повинні подавати засновник (засновники) або уповноважена ними особа.
Частиною дев'ятою зазначеної вище статті встановлено: якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.
Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження.
Щодо оформлення реєстраційних карток
Абзацом другим частини другої статті 8 Закону про реєстрацію встановлено, що підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та на заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою в установленому порядку.
Згідно з положеннями статей 87 та 91 ЦКУ правоздатність юридичної особи виникає з дня її державної реєстрації.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний державний реєстр) запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи (ч. 4 ст. 25 Закону про реєстрацію).
Ураховуючи викладене вище, вимоги абзацу другого частини другої статті 8 Закону про реєстрацію не поширюються при поданні документів для державної реєстрації юридичної особи відповідно до статті 24 Закону про реєстрацію.
Положеннями Закону про реєстрацію встановлено подання державному реєстратору заповненої реєстраційної картки відповідної форми.
Форми реєстраційних карток затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14.11.2011 р. №3178/5, зареєстрованим Мін'юстом 19.10.2011 р. за №1207/19945.
Кожна форма реєстраційної картки передбачає відповідну кількість сторінок.
Щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі та не пов'язані зі змінами до установчих документів
Порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі та не пов'язані зі змінами до установчих документів юридичної особи, встановлений статтею 19 Закону про реєстрацію.
Згідно з частиною другою зазначеної вище статті, якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані зі зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.
Вищезазначені документи є підтвердженням повноважень новообраного керівника юридичної особи.
Щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи, які пов'язані зі зміною складу засновників
Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проводиться у порядку, встановленому статтею 29 Закону про реєстрацію.
Відповідно до частини третьої зазначеної статті у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія), зокрема, заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки у статутному капіталі товариства; заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників.
ЦКУ та Закон України «Про господарські товариства» (далі — Закон про товариства) розрізняють такі поняття, як перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи та вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 147 ЦКУ учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Частиною першою статті 148 ЦКУ встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Відповідно до статті 54 Закону про товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна до його частки у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково у натуральній формі.
Таким чином, при виході учасника зі складу товариства на загальних зборах приймається рішення про вихід учасника та виплати йому вартості частини майна товариства, пропорційної до його частки у статутному (складеному) капіталі та для проведення державної реєстрації змін до установчих документів державному реєстратору у пакеті документів подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників). У такому випадку державному реєстратору подається заява про вихід зі складу засновників (учасників).
У разі відчуження учасником товариства своєї частки на загальних зборах приймається рішення про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, у такому випадку державному реєстратору подається документ про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, зокрема договір купівлі-продажу, міни, дарування частки у статутному капіталі товариства.
Статтею 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, визначені статтею 208 ЦКУ, а вимоги до письмової форми правочину встановлені статтею 207 ЦКУ.
Відповідно до статті 209 ЦКУ правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, установлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної особи або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, за наявності підстав, визначених частиною одинадцятою статті 29 Закону про реєстрацію.
Відповідно до статті 30 Закону про реєстрацію державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, установлених частиною першою статті 27 цього Закону.
Щодо проставлення державним реєстратором відміток на установчих документах при проведенні реєстраційних дій
Наказом Міністерства юстиції України від 20.01.2012 р. №113/5 «Про затвердження опису гербової печатки державного реєстратора та описів і зразків штампів для проставлення державним реєстратором відміток на установчих документах при проведенні реєстраційних дій», зареєстрованим у Мін'юсті України 23.01.2012 р. за №89/20402, установлено, що штампи для проставлення державним реєстратором відміток на установчих документах при проведенні реєстраційних дій проставляються на титульному аркуші установчих документів юридичної особи, засвідчуються підписом державного реєстратора та скріплюються його гербовою печаткою.
Щодо діяльності акціонерних товариств
Пунктом сьомим зазначеного розділу передбачено, що акціонерні товариства звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін до статуту товариства або статуту у новій редакції у зв'язку з приведенням його у відповідність до цього Закону.
Пунктом п'ятим розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що статути й інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом (до 30.04.2009 р.), підлягають приведенню у відповідність до норм цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (до 30.04.2011 р.).
Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи здійснюється у порядку, встановленому статтею 29 Закону про реєстрацію.
Документи, які подаються юридичною особою для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, встановлені частинами першою — шостою цієї статті, зокрема документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону про реєстрацію за проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи справляється реєстраційний збір у розмірі тридцяти відсотків реєстраційного збору, встановленого частиною першою цієї статті.
Ураховуючи вищезазначене, при поданні документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів акціонерних товариств, які вносяться у зв'язку з приведенням у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», у період з 30.04.2009 р. до 30.04.2011 р. документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору, не подається.
Слід зазначити, що однією з підстав для залишення без розгляду документів, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, є подання документів не у повному обсязі (ч. 11 ст. 29 Закону про реєстрацію).
Підстави, за наявності яких державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи внаслідок злиття, приєднання, поділу або перетворення, встановлені частиною восьмою статті 37 Закону про реєстрацію, зокрема не скасовано реєстрацію всіх випусків акцій, якщо юридична особа, що припиняється, є акціонерним товариством.
Щодо відомостей про юридичну особу, які мають міститися в Єдиному державному реєстрі
Відповідно до статті 16 Закону про реєстрацію Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими та загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно (ст. 20 Закону про реєстрацію).
Відомості, що становлять державну таємницю, до Єдиного державного реєстру не заносяться (ч. 4 ст. 16 Закону про реєстрацію).
Частиною другою статті 17 Закону про реєстрацію встановлено перелік відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Зазначеною статтею не передбачено внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про членів юридичної особи.
Щодо діяльності іноземців та осіб без громадянства
Згідно з частиною другою статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є, зокрема, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність та зареєстровані в установленому порядку.
Статтею 7 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права й обов'язки, що й громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.
Відповідно до вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі — Закон №1382) законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне чи тимчасове проживання в Україні або документів, що засвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.
Місце перебування — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Місце проживання — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (ст. 3 Закону №1382).
Порядок присвоєння ідентифікаційних номерів фізичним особам, у тому числі іноземцям та особам без громадянства, врегульовано Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів».
Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, здійснюється за місцем проживання, у порядку, встановленому статтею 42 Закону про реєстрацію.
Щодо діяльності тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців
Положення про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців затверджене наказом Міністерства юстиції України від 12.05.2012 р. №575/5, зареєстрованим у Мін'юсті України 13.04.2012 р. за №569/20882.
Пунктом 4.10 цього Положення встановлено, що Комісія завершує свою діяльність після отримання від державних реєстраторів звіту про завершення процесу включення до ЄДР невключених суб'єктів.
Розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб зі суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів (стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо зберігання реєстраційних справ
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону про реєстрацію реєстраційні справи підлягають зберіганню у спеціально виділених для цього приміщеннях, які мають бути обладнанні засобами, що забезпечують обмежений доступ до цього приміщення (грати на вікнах, замки та засуви, пожежна сигналізація тощо).
Пунктом 2.1 Порядку зберігання та пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.02.2012 р. №238/5, зареєстрованим у Мін'юсті України 10.02.2012 р. за №203/20516, встановлено, що організація зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців здійснюється керівником органу, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Щодо інформації про обтяження часток у статутному капіталі юридичної особи
Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі — Закон).
Відповідно до статті 11 Закону обтяження рухомого майна реєструються у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому цим Законом.
Держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади, який надає витяги з Державного реєстру про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна (ст. 42 Закону).
Щодо розміру реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, що пов'язані зі зміною видів діяльності, слід зазначити, що статтею 10 Закону про реєстрацію встановлено розмір реєстраційного збору лише за державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичної особи — підприємця.