Лист ДПСУ від 15.05.2012 р. №8398/6/15-1415
Про розгляд листа
Суттєво. Суму премій, виплачених працівникові, можна віднести до складу витрат, у разі якщо розмір премії та порядок її виплати передбачено колективним або трудовим договором.
! Платникам податку на прибуток
Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо застосування звичайної ціни до операцій з виплати премій працівникам та повідомляє.
Відповідно до пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 152 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), не включаються до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за звичайними цінами.
Пунктом 8 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ встановлено, що у випадках, визначених ПКУ, до вступу в дію ст. 39 ПКУ порядок застосування звичайних цін визначено п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.97 р.).
Підпункт 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відносить до пов'язаних осіб, серед іншого, посадових осіб платника податку, уповноважених здійснювати від імені платника податку дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також членів їхніх сімей.
Працівник згідно з нормами пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ — це фізична особа, яка власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Що стосується операцій з виплати премій фізичним особам згідно з трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру, то особливості визначення складу витрат на такі виплати встановлені п. 142.1 ст. 142 ПКУ, згідно з яким до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).
Відповідно до положень ст. 1 п. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. №108/95-ВР (далі — Закон №108) за своєю суттю заробітна плата складається з основної, додаткової зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Згідно зі статтями 10, 12, 21 Кодексу законів про працю України урегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин здійснюється, зокрема, шляхом укладання колективного або трудового договору. Також на підприємстві може бути положення про преміювання працівників.
Таким чином, у разі якщо розмір премії та порядок її виплати передбачено трудовим або колективним договором, то платник податку згідно з п. 142.1 ст. 142 ПКУ має право включити до складу витрат фактично виплачену премію.
Враховуючи вищевикладене, платник має право на віднесення до складу витрат сум премій, виплачених на користь пов'язаної фізичної особи (працівника), що перебуває у трудових відносинах з таким платником податку, у разі якщо розмір премії та порядок її виплати передбачено колективним або трудовим договором.
У разі якщо здійснювалася виплата винагород або інших видів заохочень пов'язаним з платником фізичним особам, що не перебувають у трудових відносинах з таким платником, то в разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час), такі виплати не включаються до складу витрат.
За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за звичайними цінами.
Заступник голови А. IГНАТОВ