Підприємство для заправки пальним своїх авто використовує талони. Чи потрібно під час кожної заправки вимагати додатково чек на АЗС для підтвердження розрахунку за отримане пальне?
Сучасні продавці нафтопродуктів і досі пропонують застосовувати талони для придбання пального на АЗС. Крім того, чимало компаній на українському ринку пропонують використовувати так звані бланки-дозволи, які за своєю суттю є аналогією талона для заправки ТЗ — документа, який дає право заправитися на певну кількість літрів автомобільного бензину або дизельного пального. Тож не дивно, що і тепер виникають запитання щодо їх використання та обліку на підприємстві.
Чим є бланк-дозвіл (талон)?
Відповідно до пп. 10.3.3.1 Iнструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Мінпалива, Мінекономіки, Мінтрансу, Держспоживполітики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 (далі — Iнструкція №281), форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона (компанія з продажу нафтопродуктів. — Авт.).
Окремого документа про порядок використання талонів на сьогодні не затверджено, тому кожне підприємство, яке реалізує пальне за такими талонами, самостійно визначає порядок їх погашення.
Як правило, це виглядає так.
Підприємство, яке бажає використовувати талони для заправки своїх авто, укладає договір із продавцем пального, оплачує рахунок шляхом безготівкового перерахунку коштів та отримує за актами приймання-передачі відповідну кількість бланків-дозволів (талонів) за відповідним(и) номіналом(ами). Тобто, як правило, заправка пальним на АЗС, які використовують бланки-дозволи (талони), відбувається за умови попередньої плати за таке пальне і поступового отримання такого пального на АЗС водіями.
Бланк-дозвіл (талон) — документ, який дозволяє його пред'явникові отримувати пальне на АЗС і є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску пального на АЗС. Такі бланки-дозволи (талони) погашаються проставлянням штампа АЗС, що засвідчує факт отримання придбаного пального. Оскільки передоплату за пальне вже було проведено, сама заправка відбувається без будь-якої додаткової оплати. А тому, на думку автора, вона має відбуватися без проведення такого отримання (погашення) через РРО на АЗС.
Але таку позицію ДПСУ не підтримує й досі. Так, ще у листі ДПАУ від 25.12.2009 р. №28896/7/23-7017/1459 було сказано: облік реалізації за готівку нафтопродуктів ведеться через РРО, у тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на АЗС за талонами, платіжними картками, відомостями. У відповіді від 31.08.2011 р., розміщеній у Єдиній базі податкових знань, зазначено: «...при реалізації пального на АЗС за допомогою відомостей, талонів розрахунки здійснюються із застосуванням спеціалізованого ЕККА, який забезпечує відображення в касовому чеку позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та об'єм (у літрах) фактично відпущеного пального...».
Аргументи при цьому не відображають, на нашу думку, суть в операції — отримання за талонами на АЗС попередньо придбаного та оплаченого пального.
Так, з одного боку, ми, справді, говоримо про операцію придбання пального на АЗС, що відповідає пп. 1 ст. 3 Закону про РРО в частині обов'язковості проведення такої операції через РРО на повну суму покупки з роздрукуванням відповідного розрахункового документа (касового чека). Причому такій позиції сприяє порядок відпуску та обліку пального, наведений в Iнструкції №281. Адже за її приписами розрахунки під час відпуску нафтопродуктів ведуться через РРО з роздрукуванням касового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки зі споживачами за готівку (пп. 10.3.1.1 Iнструкції №281).
Як додатковий аргумент податкові органи посилаються на те, що відпускати пальне на АЗС через РРО вимагає і додаток 7 до Протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. №13.
Як йшлося вище, отримання пального за талонами, вартість номіналу за якими вже оплачено, не передбачає здійснення додаткової оплати чи її підтвердження. Але ДПС вимагає наявність підтвердного документа про відпуск пального за талоном, яким, на їхню думку, може бути лише касовий чек.
Таким чином, ми підійшли до головної проблеми — чи прирівнюється операція відпуску пального за талонами на АЗС до розрахункової операції у готівковій формі? I яким первинним документом потрібно оформити такий відпуск, якщо не проводити таку операцію через РРО?
Відповідь на це для автора є очевидною — відпуск наперед оплаченого пального за талонами не потребує додаткового оформлення саме розрахункової операції. Причому така позиція пов'язана саме з особливістю придбання талонів та отримання пального за ними. Адже юридична особа, яка придбаває пальне за допомогою бланків-дозволів (талонів), перед їх отриманням оплачує вартість пального, що відповідає їх номіналу. АЗС, своєю чергою, виконує відпуск вже оплаченого пального. I пальне вважається поставленим з моменту його фактичного отримання — погашення талона відповідного номіналу.
На підтвердження нашої позиції пошлемося на рішення суду — ухвалу ВАСУ від 24.01.2012 р. №К-49367/09. Суд вважає, що відпуск нафтопродуктів за талонами, попередньо оплаченими у безготівковій формі, не є розрахунковою операцією та, відповідно, не потребує використання РРО.
Висновок: якщо підприємство отримало так звані бланки-дозволи (талони) на пальне, то у разі використання талона водієві цілком достатньо як підтвердження заправки ТЗ мати талон зі штампом АЗС про його погашення. Касового чека з РРО не потрібно. Щодо операції придбання пального самим підприємством, то достатньо у разі проведення оплати на поточний рахунок компанії з продажу нафтопродуктів за талони отримати договір (якщо такий оформляється), рахунок, видаткову накладну на кількість пального за талонами відповідного номіналу та податкову накладну.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»