Лист Державної податкової служби України від 27.06.2012 р. №17922/7/15-3417-01
Щодо оподаткування представництв нерезидента
Суттєво. При визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток постійному представництву нерезидента в Україні слід керуватися відповідними положеннями ПКУ, що встановлюють порядок визнання та склад доходів і витрат, а також вимоги до первинних документів, що підтверджують отримання доходів та здійснення витрат.
! Представництвам нерезидента
Державна податкова служба України розглянула лист представництва фірми <...> щодо питань оподаткування ПДВ операцій з переробки на митній території України та повідомляє.
Враховуючи те, що Закон України від 15.09.95 р. №327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», який регулював операції з давальницькою сировиною, 1 червня 2012 року втратив чинність згідно з Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі — МКУ), починаючи із зазначеної дати операції з поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України здійснюються відповідно до глави 23 розділу V «Митні режими» МКУ.
Відповідно до статті 148 глави 23 розділу V «Митні режими» МКУ поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.
У процесі переробки іноземних товарів не допускається використання українських товарів (крім палива та енергії), на які законом встановлено вивізне мито.
Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Дозвіл на переробку товарів на митній території України видається митним органом підприємству безоплатно протягом п'яти робочих днів від дати реєстрації відповідної заяви. У дозволі на переробку товарів на митній території України зазначається перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення (стаття 149 глави 23 розділу V «Митні режими» МКУ).
Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів (стаття 151 глави 23 розділу V «Митні режими» МКУ).
Відповідно до статті 154 глави 23 розділу V «Митні режими» МКУ під час реекспорту продуктів переробки вони підлягають декларуванню митним органам з поданням переліку українських товарів, витрачених під час здійснення операцій з переробки іноземних товарів, із зазначенням їх кількості та вартості.
Декларант має право заявити українські товари (крім палива та енергії), що повністю використані під час переробки іноземних товарів, у митний режим експорту. Митне оформлення в такому випадку здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України для митного оформлення експорту українських товарів.
Митним кодексом України, а саме статтею 156 глави 23 розділу V «Митні режими» МКУ, передбачено дозвіл на ввезення товарів для переробки на митній території України з метою подальшого митного оформлення продуктів переробки для вільного обігу на цій території. Переробка товарів для вільного обігу на митній території України завершується шляхом поміщення продуктів їх переробки у митний режим імпорту. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення зазначених продуктів в інші митні режими.
Щодо оподаткування ПДВ операції з реалізації резидентом України нерезиденту України сировини для використання у виробництві продукції на давальницьких умовах
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Враховуючи те, що для операцій з постачання сировини для використання в операціях з переробки товарів, поміщених у митному режимі переробки на митній території України, Кодексом не передбачено окремого порядку оподаткування, операції з реалізації резидентом України (платником ПДВ) нерезиденту України на митній території України сировини для використання в операціях з переробки товарів, поміщених у митному режимі переробки на митній території України, підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Суми ПДВ, сплачені при придбанні сировини на митній території України постійним представництвом нерезидента, декларуються в декларації з ПДВ такого постійного представництва нерезидента у розділі II «Податковий кредит» та відповідно беруть участь у розрахунку бюджетного відшкодування.
Враховуючи те, що переробка товарів для вільного обігу на митній території України завершується шляхом поміщення продуктів їх переробки у митний режим імпорту, а також те, що декларант має право заявити українські товари (крім палива та енергії), що повністю використані під час переробки іноземних товарів, у митний режим експорту, власник або уповноважена ним особа при завершенні переробки товарів для вільного обігу на митній території України має право:
вартість товарів, що повністю використані під час переробки товарів для вільного обігу на митній території України, заявити у митний режим експорту з подальшим декларуванням вартості цих товарів у загальній вартості продуктів переробки товарів у митний режим імпорту, або
не декларувати у митному режимі експорту вартість товарів, що повністю використані під час переробки товарів для вільного обігу на митній території України, та, відповідно, не враховувати вартість цих товарів при поміщенні продуктів переробки товарів для вільного обігу на митній території України у митний режим імпорту.
Реалізація готової продукції на митній території України здійснюється у загальновстановленому порядку з нарахуванням ПДВ за основною ставкою.
При цьому потрібно враховувати, що відповідно до статті 155 МКУ реалізація на митній території України продуктів переробки, власником яких є нерезидент, здійснюється через зареєстроване в Україні його представництво, на яке покладається обов'язок з декларування цих продуктів переробки для вільного обігу.
Щодо порядку оподаткування податком на прибуток представництва нерезидента в Україні
Відповідно до пункту 133.2 статті 133 Кодексу постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток.
Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Кодексу).
Дохід (прибуток) нерезидента, який провадить свою діяльність на території України через постійне представництво, з джерелом походження з України є об'єктом оподаткування податком на прибуток (п. 160.8 ст. 160 Кодексу).
Відповідно до п. 160.8 ст. 160 розділу III Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку на прибуток, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з органом державної податкової служби за місцезнаходженням постійного представництва. У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається органом державної податкової служби як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.
Порядок розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 р. №115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.03.2011 р. за №399/19137 (далі — Порядок №115).
Загальний порядок розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва визначено розд. II Порядку №115, відповідно до якого нерезидент, який провадить свою діяльність на території України через постійне представництво, що прирівнюється з метою оподаткування до платника податку на прибуток, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента, визначає оподатковуваний прибуток та податок на прибуток у загальному порядку, встановленому відповідними положеннями розд. III Кодексу, та здійснює розрахунок податкового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. №1213, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2011 р. за №1215/19953 (далі — Декларація №1213).
Відповідно до ст. 134 розділу III Кодексу об'єктом оподаткування платників податку є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного (податкового) періоду, визначених згідно зі статтями 135 — 137 розд. III Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного (податкового) періоду, визначених згідно зі статтями 138 — 143 розд. III Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 розд. III Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 розд. III Кодексу. Податковою базою для цілей розд. III Кодексу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно зі ст. 134 розд. III Кодексу, з урахуванням положень статей 135 — 137 та 138 — 143 розд. III Кодексу.
Доходи та витрати, які враховуються для визначення об'єкта, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів та здійснення ним витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункти 135.2, 138.2 Кодексу).
Податок на прибуток нараховується постійним представництвом — платником податку самостійно за ставкою, визначеною ст. 151 розд. III Кодексу, від податкової бази, визначеної ст. 149 розд. III Кодексу.
Таким чином, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток постійному представництву нерезидента в Україні слід керуватися відповідними положеннями Кодексу, які встановлюють порядок визнання та склад доходів і витрат, а також вимоги до первинних документів, що підтверджують отримання доходів та здійснення витрат за будь-якими операціями, здійснюваними представництвом.
Заступник голови А. IГНАТОВ