Постанова НБУ від 19.07.2012 р. №308
Зміни у купівлі/обміні валюти
Постанова НБУ від 19.07.2012 р. №308 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі — Постанова №308, див. «ДК» №39/2012) внесла зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою НБУ від 10.08.2005 р. №281 (далі — Положення №281). Зміни набрали чинності з 23.08.2012 р., тобто з дня її офіційного опублікування1. Отже, що нового треба знати суб'єктам ЗЕД?
Зміни до деяких нормативних документів НБУ назріли вже давно і викликані впровадженням багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця». Це, своєю чергою, передбачає все ширше електронне декларування товарів, а за умови такого декларування, як відомо, паперової МД немає. Тому питання, який документ подавати банку у разі електронного декларування товарів, цікавило як НБУ (лист від 27.10.2011 р. №28-311/4438-12843, лист від 23.11.2011 р. №28-311/5079-14132), так і митницю (лист від 02.11.2011 р. №11.1/2-12.2/14986-ЕП).
1 Надруковано в ОВУ №62/2012, 23.08.2012 р.
Тому для уникнення непорозумінь між банківськими установами та суб'єктами ЗЕД Постанова №308 виключає з переліку документів, які необхідні для здійснення операції купівлі, обміну інвалюти за поточними торговельними операціями, митну декларацію, якщо товар ввезений на територію України.
Достатньо, щоб інформація про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів за відповідним ЗЕД-договором клієнта-резидента була в реєстрах МД. Це зменшить паперовий документообіг між банком та клієнтом, на що вказує і Нацбанк у листі від 16.08.2012 р. №29-113/8242.
Ще одне нововведення Нацбанку, запроваджене коментованою Постановою №308: СГД — учасник ЗЕД-діяльності має право купувати, обмінювати іноземну валюту через одного суб'єкта ринку за кожним ЗЕД-договором з нерезидентом для розрахунків за торговельними операціями. Тобто один договір — один банк. Не можна з нерезидентом-постачальником за одним договором частково розрахуватися з одного банку, а частково — з другого або навіть із третього банку. Причому якщо клієнту банку — резиденту-покупцю не подобається обслуговування в банку чи він має якісь інші міркування, то він може перевести на обслуговування до іншого банку цей ЗЕД-договір та розрахунки за ним. Банк, у якому раніше обслуговувався резидент, надає у довільній формі всю наявну в нього інформацію про незавершені розрахунки такого резидента та обсяги купленої, обміняної та перерахованої інвалюти за договором, який знімається з обслуговування. Така інформація надається на письмовий запит або самого клієнта-резидента, або іншого банку (з письмового дозволу клієнта-резидента), до якого резидент переводить на обслуговування відповідний ЗЕД-договір. На думку автора, такий підхід до розрахунків використовуватиметься й у разі розрахунків за різними інвойсами від нерезидента, але в межах одного ЗЕД-договору. Втім, такі зміни щодо купівлі, обміну іноземної валюти через одного суб'єкта ринку за кожним ЗЕД-договором не зобов'язують СГД-резидентів терміново вносити зміни до чинних ЗЕД-договорів у частині визначення банківських реквізитів лише одного уповноваженого банку. На цьому наголошує і лист НБУ від 11.09.2012 р. №29-113/9077 (див. «ДК» №39/2012).
Змінами, внесеними Постановою №308 до Положення №281, уточнено, що до поточних неторговельних операцій в іноземній валюті належатиме оплата вступних, членських внесків не тільки до міжнародних організацій, а й до інших юридичних осіб — нерезидентів. Тому це саме уточнення було внесено і до переліку документів, на підставі яких клієнти-резиденти (ЮО та ФОП, крім постійних представництв нерезидентів) купують, обмінюють іноземну валюту для здійснення неторговельних операцій (зміни внесено до пп. «е» п. 1 глави 2 розділу II Положення №281).
Відповідно до внесених змін з 23 серпня поточного року суми матеріальної допомоги, які може отримувати клієнт — фізособа-нерезидент у гривнях від юрособи-резидента, вилучено з переліку надходжень на його рахунок у гривнях і які враховуються для купівлі іноземної валюти з метою переказу за межі України (змін зазнав пп. «б» п. 5 глави 2 розділу II Положення №281).
Глава 3 розділу II Положення №281, яка відповідає за купівлю, обмін інвалюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу, також зазнала змін, і теж пов'язаних з електронним декларуванням товарів. А точніше, у певних випадках (при оформленні електронної МД) при підтвердженні поставки товарів на територію України інформація про це має бути в реєстрах МД. Причому якщо такі реєстри були надіслані до іншого банку (суб'єкта ринку), то ця інформація може бути підтверджена довідкою такого банку, яка надається на «...письмовий запит або з письмового дозволу клієнта (резидента або іноземного інвестора) та має бути засвідчена підписом відповідальної особи та відбитком печатки суб'єкта ринку».
Глава 4 розділу II Положення №281, яка відповідає за інші випадки купівлі, обміну іноземної валюти, доповнена новими пунктами 9 та 10. Так, п. 9 узгоджує питання купівлі валюти для розрахунків резидента-комісіонера з нерезидентом-комітентом за ЗЕД-договором комісії, доручення, агентським договором на продаж в Україні продукції, робіт, послуг. Причому купівля інвалюти здійснюється за рахунок гривень, одержаних від реалізації саме такої посередницької продукції, робіт, послуг і на підставі, звичайно ж, заяви про купівлю інвалюти, належним чином оформленого ЗЕД-договору (комісії, доручення, агентського договору) з нерезидентом та документів, що підтверджують реалізацію відповідної продукції, робіт, послуг.
Сподіватимемося, що все-таки буде достатньо надати банку копії документів, а не оригінали, хоча напряму з нововведеної норми так не випливає. Не зрозумілим залишається питання, чому купівлю валюти за такими операціями виділено в окремий пункт. I фактично виключено можливість скористатися нормами глави 1 цього ж розділу II, яка узгоджує питання купівлі, обміну інвалюти за поточними торговельними операціями. Адже розрахунки за посередницькими ЗЕД-договорами також належать до поточних торговельних операцій.
Поточні торговельні операції в інвалюті
Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є:
розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків.
Пункт 10 розділу I Положення №281
Нововведений пункт 10 глави 4 розділу II Положення №281 узгоджує питання купівлі/обміну валюти з метою переказування гарантійного забезпечення в сумі, що не перевищує 10000 євро, в один календарний рік на користь однієї особи-нерезидента або для взяття участі в тендері, що передбачає поставку товарів.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»