Iнколи трапляється, що сторони експортно-імпортної операції можуть не вкластися із розрахунками у відведений їм граничний 180-денний термін. Тож виникає слушне запитання: «Чи можна продовжити строки розрахунків, щоб уникнути санкцій, та як це зробити?». От на нього ми й дамо відповідь у цій статті.
Насамперед нагадаємо основні постулати, які бухгалтерам підприємств, що провадять ЗЕД, звісно ж, відомі. Так, в Україні діє валютний контроль, який передбачає, що:
1) при експорті (товарів, послуг) з післяплатою ви маєте 180 днів для отримання виручки від реалізації;
2) при імпорті з передоплатою — 180 днів для отримання товару (послуг) від нерезидента (статті 1 та 2 Закону №185).
Резиденту, який пропустить граничний термін, загрожують санкції у вигляді пені (ст. 4 Закону №185).
Докладніше про валютний контроль за ЗЕД-операціями та про санкції за його порушення читайте в наступних числах «ДК».
Щоправда, у таких постулатах законодавства можна вбачати певну несправедливість. Тож аби дещо врівноважити ситуацію, нормотворці прописали й випадки, коли строки розрахунків можна продовжити. Про них — далі.
Продовження розрахунків у випадку форс-мажору
Так, якщо перевищення 180-денного терміну розрахунків при експортно-імпортних операціях зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, обчислення граничного строку розрахунків зупиняється на весь період дії непередбачуваних обставин (ч. 5 ст. 6 Закону №185). Поновлюють відлік 180-денного терміну з дня, наступного за днем закінчення дії форс-мажорних обставин.
Для підтвердження форс-мажору вам слід мати відповідну довідку Торгово-промислової палати України чи іншої уповноваженої організації (органу) країни нерезидента або третьої країни відповідно до умов договору (ч. 6 ст. 6 Закону №185).
Тут варто згадати і роз'яснення з цього питання компетентних держорганів. Так, податківці в листі від 07.08.2009 р. №19122/7/15-0517 зазначають, що лише довідка Торгово-промислової палати України буде підставою для підтвердження дії форс-мажорних обставин на території України.
А от у більш ранньому листі від 18.05.2005 р. №4402/6/23-5315 фахівці податкової висловилися докладніше. Зокрема, у листі зазначено, що підставою для зупинення перебігу 180-денного терміну за експортно-імпортними операціями у випадку форс-мажору буде оригінал довідки Торгово-промислової палати або документа уповноваженого органу країни, де виникли непередбачувані обставини. При цьому, якщо йдеться про документ із країни нерезидента, він має бути на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: датою, вихідним номером, назвою документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), відповідним текстом, підписами посадових осіб, зазначенням посад осіб, які підписали документ, відбитком печатки організації. I, звісно ж, має бути чітко зазначено початок та закінчення дії обставини непереборної сили.
Зауважимо, що документ від нерезидента податківці настійно рекомендують офіційно підтвердити, провівши легалізацію у консульській установі України у державі, де відбулися обставини непереборної сили, або ж засвідчити такий документ у посольстві відповідної держави в Україні та відповідно легалізувати через Міністерство закордонних справ України. З дотриманням рекомендацій податківців документ про підтвердження дії форс-мажорних обставин буде підставою для продовження термінів розрахунків на період їх дії.
Продовження розрахунків через суд
Iноді через несумлінних контрагентів-нерезидентів суб'єкти ЗЕД можуть потрапити у неприємні обставини. Або при експорті гроші не надійдуть, або, сплативши при імпорті аванс, доводиться тижнями очікувати товар, — а 180-денний термін потроху минає... Звичайно, у такому випадку варто звернутися до суду. Це допоможе вирішити ситуацію з нерезидентом, отримати своє і зупинити відлік терміну розрахунків, а отже, уникнути пені.
Нагадаємо, що у випадку прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, відлік 180-денного строку зупиняється і пеня за його порушення у цей період не сплачується (ч. 2 ст. 4 Закону №185).
Якщо ж суд прийме рішення на вашу користь, жодна пеня за порушення строків розрахунків не нараховуватиметься з дати приймання позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону №185).
Та все ж таки зауважимо, що в разі прийняття судом рішення про відмову у позові (повністю або частково), припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду відлік 180-денного строку поновлюється. У такому разі пеня за його порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено (ч. 3 ст. 4 Закону №185).
Зауважимо, що якщо нерезидент добровільно погасить свою заборгованість під час судового розгляду або ж суд винесе рішення про припинення провадження у справі у зв'язку із затвердженням господарським судом мирової угоди чи внаслідок укладення сторонами мирової угоди з постановленням арбітражного рішення на узгоджених умовах, резидент не зможе скористатися наданою ч. 2 ст. 4 Закону №185 можливістю зупинення 180-денного строку. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу. На таку думку наводить позиція ВАСУ, висловлена в листі від 17.03.2009 р. №359/13/13-09.
Продовження терміну розрахунків через Мінекономрозвитку
Можливість продовження 180-денного граничного терміну розрахунків (і при імпорті, і при експорті) прописано у статтях 1, 2 та 6 Закону №185 та у пунктах 1.5 та 3.1 Iнструкції №136. Для цього слід отримати відповідний висновок у Мінекономрозвитку. Та, на жаль, тут є чимало особливостей.
Так, скористатися правом на продовження терміну розрахунків через Мінекономрозвитку, наданим ст. 6 Закону №185, можуть не всі. Цей привілей мають лише резиденти, які виконують операції за договорами:
— виробничої кооперації;
— консигнації;
— комплексного будівництва;
— тендерної поставки;
— гарантійного обслуговування;
— постачання складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Щоб точно визначити, чи потрапляє ваш договір до цього переліку, звернімося до п. 2 Порядку №1409.
Види операцій, за якими дозволено продовжити строк розрахунків
- Під час виконання договору виробничої кооперації — операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запчастин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого й міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв'язані та необхідні для виготовлення кінцевої продукції. А також — операції з надання послуг із виконання проектних, ремонтних робіт та технічного обслуговування, пов'язаних із виготовленням та реалізацією кінцевої продукції.
- У ході виконання договору консигнації — операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнанту.
- Під час виконання договору комплексного будівництва — операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» у галузі будівництва та виробництва будматеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних та будівельно-монтажних робіт, у т.ч. під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати — експлуатувати — передавати» (Build-Operate-Transfer), здійснення шефмонтажу та авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (надання послуг), а також із поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт (надання послуг).
- У разі виконання договору тендерної поставки — операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), котрі замовлено за результатами міжнародних торгів (тендерів).
- Під час виконання договору гарантійного обслуговування — експортні операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умовами яких передбачено проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів (робіт, послуг). Сюди ж — і проведення остаточних розрахунків після завершення відповідного гарантійного періоду.
- Коли виконують договір поставки складних технічних виробів — імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування та введення їх у дію на місці експлуатації, а також із поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.
- Під час виконання договору поставки товарів спеціального призначення — операції з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, що визначається КМУ.
Пункт 2 Порядку №1409
А тепер розглянемо сам процес одержання висновку.
Щоб отримати висновок, резидент повинен подати до Мінекономрозвитку такі документи (п. 4 Порядку №1409):
1. Лист-звернення. Його подають у довільній формі. У цьому документі необхідно зазначити про стан виконання ЗЕД-договору (контракту) на момент подання звернення та суму заборгованості. I не забудьте там же докладно обґрунтувати, чому саме вам необхідно продовжити строк розрахунків на зазначений період.
2. Документи, засвідчені печаткою та підписом керівника підприємства:
— копія ЗЕД-договору (контракту), де має бути зазначено адреси та банківські реквізити нерезидентів;
— виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
— копії документів, що підтверджують здійснення ЗЕД-операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій (далі — ВМД), коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Порада: на думку автора, до листа-звернення буде не зайвим додати і документи, що фіксують обставини, через які слід продовжити строки розрахунків. Це можуть бути акти перевірки якості продукції, пояснювальні листи від контрагента, повідомлення від третіх осіб, зокрема від держструктур країни нерезидента тощо.
Подати ці документи до Мінекономрозвитку можна двома способами (пп. 10.1 Стандарту №888):
— надіслати поштою на адресу Мінекономрозвитку: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2;
— покласти до поштової скриньки Мінекономрозвитку на першому поверсі під'їзду №6 Будинку Уряду.
Зауважимо: ви повинні письмово повідомити (надіславши лист) власну ДПI про звернення до Мінекономрозвитку за висновком (п. 6 Порядку №1409).
Також зазначимо, що термін продовження розрахунків не може починатися раніше за дату реєстрації у Мінекономрозвитку наведених вище необхідних документів. А отже, аби не порушити 180-денний термін, згадані документи необхідно подати до його закінчення. При цьому датою подання документів буде день їх реєстрації у департаменті документального забезпечення Мінекономрозвитку, а саме у спецкнизі (п. 5 Порядку №1409 та п. 7 Положення №15).
На жаль, нормотворці не передбачили, як можна дізнатися, коли саме зареєстровано ваші документи. Тож радимо не зволікати з поданням необхідних документів, щоб не упустити можливість продовжити розрахунки. Для розгляду вашого звернення спеціалістам Мінекономрозвитку надано 10 робочих днів. Після їх закінчення вам можуть вручити або висновок про продовження термінів розрахунків, або письмову відмову у його видачі (п. 7 Порядку №1409). У разі відмови мають бути зазначені її підстави. Перелік підстав для відмови невеликий: або документи подані з порушенням вимог, визначених у Порядку №1409, або ж вони містять недостовірну інформацію чи взагалі не відповідають чинним вимогам законодавства (п. 9 Порядку №1409 та п. 11 Положення №15).
Та все ж таки якщо ви не отримали висновок, не сумуйте: варто спробувати ще раз, усунувши недоліки, виявлені спеціалістами Мінекономрозвитку. Крім того, слід згадати, що термін розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації у Мінекономрозвитку повторно поданих документів (п. 10 Порядку №1409 та п. 11 Положення №15). Якщо ж вам відмовили і вдруге, і втретє або ви вважаєте, що у видачі висновку вам відмовлено безпідставно, ви маєте повне право оскаржити таку письмову відмову у судовому порядку (п. 17 Положення №15).
А тепер повернемося до приємного розвитку подій — видачі висновку.
У пункті 8 Стандарту №888 зазначено, що висновок видається безкоштовно. Його передають представникові підприємства-заявника у спеціально визначеному приміщенні за адресою Мінекономрозвитку: м. Київ, Львівська площа, 8 (пп. 10.2 Стандарту №888). А отримати такий висновок повинен ваш представник за наявності у нього належним чином оформленої довіреності на його отримання та документа, що посвідчує особу (п. 15 Положення №15).
Трапляється, що потрібно ще раз продовжити строк розрахунків за ЗЕД-операцією, на яку вже один раз було видано висновок. У такому випадку підприємство повинно подати відповідне обґрунтування необхідності такого продовження та знову — підтвердні документи (п. 6 Положення №15). Крім того, якщо ви звертаєтеся за висновком щодо чергового платежу (поставки товарів, виконання робіт, надання послуг) за ЗЕД-договором (контрактом), то подавайте до Мінекономрозвитку лише документи саме щодо цього платежу (п. 5 Положення №15). У новому висновку після інформації про суму та строк, на який продовжено термін розрахунків за ЗЕД-операцією, зазначають дату й порядковий номер раніше виданого висновку, суму та термін, на який продовжувалися розрахунки.
Нагадаємо, що Мінекономрозвитку протягом 5 робочих днів від дати видачі висновку надсилає його копію НБУ та ДПСУ (ст. 6 Закону №185 та п. 10 Положення №15).
Будьте уважними! Якщо в Мінекономрозвитку виявлять недостовірну інформацію в документах, на підставі яких попередньо було видано висновок, цей держорган може прийняти рішення про скасування висновку з дати видачі (п. 12 Порядку №1409 та п. 16 Положення №15). Причому про це відразу ж повідомлять вас, а також НБУ та ДПСУ, зазначивши підставу скасування.
Сподіваємося, що ця стаття допоможе вам із легкістю продовжити строки розрахунків. Хай щастить та безпроблемних вам експортно-імпортних операцій!
Нормативна база
- Закон №185 — Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
- Iнструкція №136 — Iнструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136.
- Порядок №1409 — Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений постановою КМУ від 29.12.2007 р. №1409.
- Наказ №888 — Стандарт надання адміністративної послуги з видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений наказом Мінекономіки України від 14.08.2009 р. №888.
- Положення №15 — Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджене наказом Мінекономіки України від 18.01.2008 р. №15.
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»