Перевіряючи в ЄРПН реєстрацію ПН, виписаної нашим контрагентом, виявили неприємність — у базі вона не зареєстрована. Хоча постачальник стверджує, що зареєстрував таку ПН, мало того — надіслав нам квитанцію, отриману після реєстрації, яка підтверджує цей факт. Чи маємо ми право відобразити податковий кредит з ПДВ за такою ПН?
Усі платники ПДВ пам'ятають про обов'язковість реєстрації ПН при постачанні товарів/послуг в ЄРПН1, якщо (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ):
1) сума ПДВ перевищує 10000 грн;
2) виписані при постачанні підакцизних або ввезених на митну територію України товарів, незалежно від суми ПДВ, зазначеної у ПН.
I саме вже після обов'язкової реєстрації ПН в ЄРПН продавець повинен передати її покупцю (п. 201.10 ПКУ). Підтверджується реєстрація ПН в ЄРПН квитанцією в електронному вигляді у текстовому форматі, яку постачальник отримує протягом операційного дня. Отже, у покупця виникає право на ПК лише за наявності ПН та реєстрації у ЄРПН (за умови що така реєстрація є обов'язковою).
Ну і, звісно ж, покупець завше може перевірити, чи зареєстровано ПН, надіславши відповідний запит до органу ДПС та отримавши витяг з Реєстру (абз. 1 п. 13 Порядку №12462). Як сформувати такий запит і отримати інформацію щодо реєстрації ПН (Розрахунку коригування) в ЄРПН, роз'яснюється у «ДК» №6/2012.
1 Реєстрації в ЄРПН не підлягають ПН, складені платником ПДВ в особливих випадках, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця (такі випадки зазначені у п. 8 Порядку заповнення податкової накладної (наказ Мінфіну від 01.11.2011 р. №1379).
2 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.
А тепер — найцікавіше та найнеприємніше (п. 201.10 ПКУ): «Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних <...> не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту <...> за відповідний звітний період».
За умовами запитання, з одного боку, факт реєстрації ПН в ЄРПН, у принципі, є, — квитанція, яку отримав постачальник. З іншого боку, є й факт (витяг з Реєстру) — нереєстрації ПН, адже перевірка бази ЄРПН покупцем показує відсутність такої накладної в Єдиному реєстрі. Можна, звичайно, ризикнути і підтвердити ПК не лише ПН, а й отриманою копією квитанції від постачальника. Та на практиці податкові інспектори на місцях стверджують, що квитанція — це документ лише для платника ПДВ — продавця, і з іншими нею він не має права ділитися, ба більше, навіть показувати не повинен. А ось факт підтвердження того, що ПН є незареєстрованою, буде зафіксований у базі ЄРПН, і хтозна, як податківці поведуться під час перевірки з вашим ПК, показаним за ПН, за якою є як підтвердження реєстрації, так і підтвердження нереєстрації. Найімовірніше, спеціалісти головного фіскального органу країни будуть посилатися на незареєстрованість ПН в ЄРПН та, відповідно, відсутність права у покупця на ПК за такою накладною.
Отже, пропонуємо у цій непростій ситуації піти обережним шляхом. Звичайно, шкода просто так втрачати ПК з ПДВ, тож розглянемо варіант його збереження. На жаль, він буде не зовсім приємним для вашого постачальника, та й для вас.
Врятувати ПК можна, додавши до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8 до Декларації з ПДВ1) (далі — Заява) зі скаргою на постачальника. Разом із заявою слід подати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік2, які, власне, і підтверджуватимуть факт отримання від постачальника товарів/послуг. Ця заява і буде підставою для включення сум сплаченого податку до складу ПК.
1 Затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Між іншим, ані формою Заяви (додаток 8 до Декларації з ПДВ), ані Порядком №1492 не передбачено можливості включення до Заяви даних щодо ПН, які були отримані у попередніх звітних періодах та відповідно відображені у попередніх деклараціях з ПДВ. Мало того, якщо ви зараз впевнені, що в отриманих вами ПН постачальником було порушено порядок заповнення та/або реєстрації в ЄРПН таких накладних, то виникає логічне запитання: а на яких взагалі підставах ви собі поставили ПК? Адже без зазначення таких протиправних фактів у Заяві до Декларації з ПДВ ви не мали права на ПК. А це вже тягне на заниження ПЗ або завищення від'ємного значення за декларацією з ПДВ, а отже, і відповідне покарання (див. «ДК» №8/2012).
Тож не баріться: виявили, що не зареєстрована ПН в ЄРПН (як у нашому випадку), але хочете мати ПК, — формуйте Заяву.
До речі, на сьогодні не дуже добре організовано роботу на офіційному сайті органу ДПСУ (інколи бувають перебої у роботі), тож причини непідтвердження можуть бути різними. Але для покупця все ж таки підтвердженням реєстрації є не квитанція від продавця, а отримана інформація з ЄРПН.
Тепер про неприємне. Така Заява зі скаргою буде підставою для податківців провести у вашого контрагента документальну позапланову виїзну перевірку для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним ПЗ з ПДВ, за такою операцією.
Тож Заява вам, може, і збереже ПК, але так само може й зіпсувати добрі стосунки з постачальником. Вибір за вами.
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»