• Посилання скопійовано

Чи повинні реєструвати бази персональних даних: 1) фізособа-підприємець на загальній системі без найманих працівників, яка здійснює діяльність і серед своїх покупців має просто фізосіб (має тільки їхні П. I. Б. та адреси); 2) фізособа-підприємець на загал

Щоб відповісти на це запитання, спочатку слід з'ясувати, що належить до персональних даних.

Відповідно до ст. 2 Закону №2297 під терміном «персональні дані» розуміються відомості чи сукупність відомостей про фізособу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Єдиний законодавчий акт, що містить більш-менш розкрите поняття ідентифікації особи, — Закон від 28.11.2002 р. №249-IV «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», ч. 11 ст. 9 якого містить таке: «з метою ідентифікації резидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють для фізособи прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізичної особи, IПН або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів ДПС про відмову від одержання IПН».

Мін'юст у роз'ясненні від 21.12.2011 р. зазначає, що персональними даними працівника є ті дані, які працівник подав при укладенні трудового договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону №2297 фізичні особи — підприємці, у тому числі лікарі, які мають відповідну ліцензію, адвокати, нотаріуси особисто забезпечують захист баз персональних даних, якими вони володіють, згідно з вимогами закону.

Враховуючи наведене положення ч. 6 ст. 24 Закону №2297, Мін'юст у роз'ясненні від 21.12.2011 р. вважає, що в разі, якщо фізичні особи — підприємці укладають договори виконання робіт або надання послуг з фізичними особами, такі договори також не є базою персональних даних та не підлягають державній реєстрації.

Якщо розтлумачити висновок Мін'юсту України дещо ширше, то не потребують реєстрації і не є базою персональних даних і дані, отримані від покупців — СПДФО та/або фізичних осіб.

До речі, в цьому Мін'юст зайшов ще далі та в листі від 08.11.2011 р. №17304-0-33-11/61 на запитання «Чи вважається базою персональних даних інформація про орендодавця — фізичну особу за договором оренди нежитлового приміщення, і якщо так, то чи підлягає така база персональних даних з відомостями про одного орендодавця державній реєстрації?» надав таку відповідь: «Виходячи зі змісту поняття «база персональних даних», визначеного статтею 2 Закону, персональні дані однієї фізичної особи не є базою персональних даних. Але особа, яка володіє цими даними, зобов'язана вживати заходів щодо їх збереження, які визначено законами України «Про захист персональних даних» та «Про інформацію».

Щодо персональних даних самого підприємця, то тут слід звернути увагу на те, що приписи Закону №2297 зобов'язують захищати персональні дані про фізособу, отримані від неї та за її згодою. Тож незрозуміло, чи йдеться про дані саме про фізособу-підприємця, чи про іншу особу, з якою встановлені певні господарські відносини.

Загалом, на нашу думку, якщо підприємець-фізособа не має найманих працівників, то не має й бази персональних даних працівників, незалежно від того, яку систему оподаткування обрано таким підприємцем.

Водночас нагадаємо, що на сьогодні немає жодних нормативних документів, які б роз'яснювали окремі положення Закону №2297. Усі роз'яснення, листи та рекомендації офіційних держорганів не є нормативними документами та мають роз'яснювальний характер.

До змісту номеру