Досить довго суб'єкти господарювання чекали на появу змін щодо спрощеної системи оподаткування. I ось нарешті — Закон №4014-VI1 вносить зміни до ПКУ, зокрема встановлює особливості справляння єдиного податку. Загалом зміни почнуть застосовуватися з 01.01.2012 р., тож часу на ознайомлення дуже мало. З першою статтею на цю тему можна ознайомитися у «ДК» №48/2011. Проаналізуймо нові правила застосування спрощеної системи для юридичних осіб.
Критерії для платників ЄП
Юридична особа (далі — ЮО) будь-якої організаційно-правової форми може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо протягом календарного року сукупно відповідає таким критеріям:
1) середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб2;
Середньооблікова кількість працівників
— кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Підпункт 14.1.227 ПКУ
2) обсяг доходу не перевищує 5000000 грн.
Юридичні особи — платники ЄП, відповідно до пп. 4 п. 291.4 ПКУ, належать до 4-ї групи платників ЄП.
Відповідно до визначення терміна «середньооблікова кількість працівників», наведеного у пп. 14.1.227 ПКУ, для розрахунку цього показника потрібно керуватися розділом 4 Iнструкції №286. Цим розділом встановлено порядок визначення середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості (приклад розрахунку кількості всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості наведено у додатку до цієї Iнструкції).
Заборонені види діяльності на ЄП
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобування, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у т. ч. органогенного утворення;
5) видобування, реалізація корисних копалин;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Підпункт 291.5.1 ПКУ
Пунктом 291.5 ПКУ передбачено види діяльності та перелік СГД, які не можуть обрати спрощену систему оподаткування.
Суб'єкти господарювання — юридичні особи, які не можуть обрати ЄП
1) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (пп. 291.5.4 ПКУ);
2) у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (пп. 291.5.5 ПКУ);
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи ЮО, яка не є платником єдиного податку (пп. 291.5.6 ПКУ);
4) фізичні та юридичні особи — нерезиденти (пп. 291.5.7 ПКУ);
5) суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.5.8 ПКУ).
Зокрема, заборонено бути платниками ЄП страховим (перестраховим) брокерам3, але не встановлено заборони щодо страхових агентів4 (сюрвейєрам, аварійним комісарам та аджастерам дозволено також застосовувати спрощену систему оподаткування, визначення таких осіб наводиться у пп. 156.1.1 ПКУ).
1 Порядок набрання чинності передбачено у самому законі, основні його норми, зокрема ті, що стосуються спрощеної системи, є чинними з 01.01.2012 р.
2 Методика розрахунку середньооблікової кількості працівників визначена Iнструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. №286.
3 Юрособи або фізособи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені (ст. 15 Закону про страхування).
4 Фізичні або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика (ст. 15 Закону про страхування).
Встановлено заборону на застосування спрощеної системи оподаткування СГД, які здійснюють: «видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення» (див. пп. 291.5.1 ПКУ). Особи, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами з дорогоцінних металів та коштовного каміння, можуть обрати статус «спрощенця».
Якщо у статутному капіталі (далі — СК) підприємства одним із засновників є ЮО з часткою більшою або рівною 25% і ця юрособа не є платником ЄП, то таке підприємство також не може перебувати на спрощеній системі. Утім, така заборона була і в Указі №727.
Українське підприємство з єдиним засновником ЮО-нерезидентом аналогічно не має права на спрощену систему.
Нерезиденти
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
Підпункт 14.1.122 ПКУ
Не можуть окремо обрати спрощену систему оподаткування представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи ЮО, якщо головне підприємство не є платником єдиного податку.
Платником ЄП не можуть стати особи, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг1, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)2.
Відповідно заборгованість, наприклад з ЄСВ, не може бути підставою для відмови у переході на сплату ЄП.
Приклад 1 Підприємство «А», засновники якого чотири фізособи — резиденти України, може отримати статус платника ЄП.
Підприємство «Б», у складі учасників якого є ЮО-нерезидент (у розумінні ПКУ така особа не є нерезидентом), з часткою у СК підприємства, меншою від 25%, може перейти на ЄП.
Водночас у видачі свідоцтва платника ЄП буде відмовлено підприємству «С», у СК якого 25% належать ЮО-резиденту на загальній системі оподаткування.
Визначення доходів та їх склад
Юридичні особи — платники ЄП ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обчислення об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном3 (див. п. 44.2 та 296.1.3 ПКУ).
1 Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 ПКУ).
2 Факт непереборної сили підтверджується документами, передбаченими у пп. 2.1.4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1034.
3 Наразі зміни до П(С)БО 25 та наказу Мінфіну від 15.06.2011 р. №720 «Про затвердження Методичних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами» не внесено. Можливо, це буде окрема методика, яка на сьогодні ще не затверджена.
Дохід визначається з метою: обкладення єдиним податком, для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником ЄП або перебувати на спрощеній системі оподаткування. Тож дуже важливо правильно визначити суму доходів та не перевищити встановленого річного критерію для групи 4. До складової доходу платника ЄП відносять дохід філій, представництв та відділень.
Як і раніше, розрахунки за відвантажені товари (надані послуги, виконані роботи) здійснюють виключно у грошовій формі (у готівковій та/або безготівковій формі) (п. 291.6 ПКУ). Але до складу доходу відносять ще й дохід, отриманий у матеріальній та нематеріальній формі. Такі форми доходу визначаються відповідно до п. 292.3 ПКУ, це:
1) сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності1, за датою списання кредиторської заборгованості;
2) вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за датою фактичного отримання платником ЄП безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг).
Суми, які відносяться до доходу платника ЄП, наведено у п. 292.1 — 292.10 ПКУ, для зручності читачів вони показані у таблиці 1. Суми, які не включаються до складу доходу, наведено у п. 292.11 ПКУ, див. у таблиці 2.
Таблиця 1
Склад доходів платника ЄП
|
|
| Дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) (п. 292.1 ПКУ) |
| Різниця між сумою коштів, отриманою від продажу ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ПКУ) |
| Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.3 ПКУ) |
| Вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПКУ)* |
| Сума отриманої винагороди повіреного (агента), у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами (п. 292.4 ПКУ) |
| * Сума доходу, на нашу думку, визначається на рівні ЗЦ за аналогією з розділом III ПКУ. |
Таблиця 2
Суми, які не включаються до складу доходу платника ЄП
|
|
| суми ПДВ* (ч. 1 п. 292.11 ПКУ) |
| суми податків і зборів, утримані (нараховані**) платником під час здійснення ним функцій податкового агента (п. 292.10 ПКУ) |
| суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані** платником єдиного податку відповідно до закону (п. 292.10 ПКУ) |
| суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами (ч. 2 п. 292.11 ПКУ) |
| суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (ч. 3 п. 292.11 ПКУ) |
| суми кредитів (ч. 3 п. 292.11 ПКУ) |
| суми коштів цільового призначення, що надійшли від ПФУ та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у т. ч. і в межах державних або місцевих програм*** (ч. 4 п. 292.11 ПКУ) |
| суми коштів, що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику ЄП та/або повертаються платником ЄП покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (ч. 5 п. 292.11 ПКУ) |
| суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, установлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств (ч. 6 п. 292.11 ПКУ) |
| суми ПДВ, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ (ч. 7 п. 292.11 ПКУ) |
| суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника ЄП до статутного капіталу (ч. 8 п. 292.11 ПКУ) |
| суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платникові з бюджетів або державних цільових фондів (ч. 9 п. 292.11 ПКУ) |
| отримані дивіденди від інших платників податків, оподатковані у порядку, визначеному ПКУ (ч. 10 п. 292.11 ПКУ) |
| * Якщо платник ЄП застосовує ставку 5%, суми ПДВ включаються до бази оподаткування. ** Потрібно зазначити, що слово «нараховані» є некоректним для касового визнання доходів. *** Отримане відшкодування лікарняних листків від ФСС ТВП та отримана від ФЗ оплата дотаційного працівника не будуть доходом. |
Зверніть увагу: у п. 292.4 ПКУ є чіткий перелік посередницьких договорів, за якими до складу доходу належить лише сума отриманої винагороди:
1) договір доручення;
2) договір транспортного експедирування;
3) агентський договір.
Серед перелічених договорів немає договору комісії. А це може означати, що у разі співпраці за договором комісії комісіонер — платник ЄП повинен включити до доходу всю суму отриманих від комітента коштів за договором комісії на придбання (або всю суму коштів з реалізації товару комітента за договором комісії на продаж).
Приклад 2 ПП «Комфорт» — платник ЄП за ставкою 5% — за договором доручення здійснює реалізацію товару. За договорами доручення протягом 2012 р. від довірителя отримано товар на суму 1 млн грн. Розмір винагороди становить 5% від мінімальної ціни продажу товару. Повірений самостійно відраховує належні йому суми за договором доручення з усіх коштів, що надходять від покупців. За умовами прикладу сума винагороди у розмірі 50000 грн — це сума доходу для визначення податкового зобов'язання, яке становить 2500 грн.
Якщо зазначені у прикладі операції будуть оформлені договором комісії, до складу доходу потрібно буде віднести суму 1 млн грн.
У частині 2 підпункту 292.1 ПКУ сказано, що доходом платника ЄП є: «для юридичної особи — будь-який дохід <...> отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі <...>». Тож робимо висновок, що у ст. 292 ПКУ зазначено не виключний перелік доходів платника ЄП. Наприклад, суми безповоротної фінансової допомоги, суми штрафів або пені, отримані за рішенням сторін договору (суду)2, кошти у вигляді процентів або дивіденди, отримані від нерезидентів, також відносять до складу доходів. Під питанням залишаються отримані кошти у вигляді роялті — на нашу думку, їх відносять до складу доходів.
1 Якщо інше не передбачено договором, відповідно до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
2 Зверніть увагу: «При визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди» (п. 292.15 ПКУ).
Дата визнання доходу, як і раніше, визначається за касовим методом — це дата надходження коштів на поточний рахунок (до каси) відповідно до п. 292.6 ПКУ. У разі здійснення операцій у сфері ЗЕД датою визнання доходу буде дата отримання валютної виручки на поточний рахунок платника за курсом НБУ на цю дату.
Нормою ч. 5 п. 292.11 ПКУ встановлено: якщо кошти повертаються платником ЄП унаслідок повернення товару (підставою для цього є розірвання договору або лист-заява про повернення коштів), суми не відносять до складу доходу. Виходить, юрособа може відкоригувати визнані у минулому доходи?! Залишається дізнатися, яким чином. На нашу думку, це має бути відображено у регістрах бухобліку, підтверджено первинними документами. Тож чекаємо додаткових роз'яснень.
Нормою ч. 6 п. 292.11 ПКУ врегульовано перехідний період. Цілком логічно, що якщо товар реалізовували у період перебування СГД на загальній системі (можливо, він був і платником ПДВ), ця операція була обкладена повністю всіма податками — і податком на прибуток, і ПДВ. Якщо ж оплата за товар відбувається пізніше і СГД вже перебуває на спрощеній системі оподаткування (причому, можливо, він уже і неплатник ПДВ), то така отримана сума разом з ПДВ не відноситься до доходу.
Дивіденди, що виплачуються юрособами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV ПКУ (див. п. 292.12 ПКУ). А це означає, що емітент корпоративних прав — платник ЄП на суму виплачених дивідендів нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок (щодо ФО авансовий внесок не сплачується) з податку в розмірі ставки, визначеної п. 151.1 ПКУ — з 01.01.2012 р. ставка становить 21%. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. I якщо платник податку на прибуток має право зменшити суму податку на суму авансового внеску, то для платника ЄП такого права не передбачено (як і раніше, за Указом №727).
Ставки податку
Отриманий платником ЄП дохід підлягає оподаткуванню за ставками, передбаченими ст. 293 ПКУ, у відсотках до доходу. Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:
1) 3% доходу — у разі сплати ПДВ;
2) 5% доходу — у разі включення ПДВ до складу ЄП.
I якщо раніше юрособа — платник ЄП мала право вибору щодо ставок єдиного податку, то тепер відповідно до ч. 4 п. 293.8 ПКУ ставка ЄП у розмірі 3% може бути обрана особою за виконання певних умов (про що далі).
Фактично, порівняно з 2011 роком, стандартні ставки єдиного податку трохи збільшилися, адже цього року платники ЄП не платили 6% або 10% з отриманого доходу, а платили 43% від визначеного ПЗ. Тобто менше, ніж ставки, за якими треба буде сплачувати починаючи з 2012 року.
Що можна віднести до приємного — для тих «спрощенців», котрі оберуть ставку 3%, суми ПДВ з доходу будуть вилучатися. Тобто якщо, умовно кажучи, дохід отримано у сумі 12000 грн з ПДВ, то базою для ЄП за ставкою 3% буде 10000 грн, а сама сума ЄП становитиме 300 грн. На сьогодні база для ЄП береться з урахуванням ПДВ, для тих, хто сплачує ЄП за ставкою 6%.
Увага: вищезазначені ставки застосовують у подвійному розмірі (див. п. 293.5 ПКУ):
1) до суми перевищення граничного обсягу доходу (5 млн грн). У разі перевищення обсягу доходу особа зобов'язана протягом 10 к. д. після граничного терміну подання декларації за квартал сплатити подвійну суму податку зі суми перевищення (295.7 ПКУ) та перейти на загальну систему оподаткування відповідно до ч. 3 п. 293.8 ПКУ;
2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків — бартер, негрошові розрахунки. Платники ЄП застосовують розрахунки виключно у грошовій формі, відповідно до п. 291.6 ПКУ;
3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (заборона на певні види діяльності встановлена пп. 291.5.1 ПКУ).
Звітність та звітний період
Відповідно до п. 294.1 ПКУ, для ЮО — платників ЄП встановлено податковий (звітний) період — календарний квартал з першого до останнього календарного дня. Податкова декларація платника ЄП подається за місцем податкової адреси протягом 40 к. д. наступних за останнім календарним днем звітного періоду (див. пп. 49.18.2 ПКУ). Форма податкової декларації визначається центральним органом ДПС за погодженням з Мінфіном1. Наразі нової форми декларації та порядку її заповнення ще немає, тож проаналізувати заповнення зараз не вдасться (декларація складається наростаючим підсумком за рік). Увага: у разі перевищення встановленого граничного доходу у розмірі 5 млн грн чи якихось інших порушень (до доходу треба застосовувати подвійну ставку оподаткування) у декларації потрібно буде окремо відображати:
1) обсяг доходу, оподаткований за відповідною ставкою ЄП;
1 Оскільки Мінфін є головним органом у системі податкової політики, відповідно до Указу Президента від 08.04.2011 р. № 446/2011 «Про Положення про Міністерство фінансів України», звіт буде затверджено саме цим органом.
2) обсяг доходу, оподаткований за подвійною ставкою (сума перевищення відображається у звітності періоду, в якому відбулося перевищення).
У разі самостійного виявлення платником єдиного податку помилки виправити ситуацію можна шляхом подання УР відповідно до вимог п. 50.1 ПКУ.
Податкове зобов'язання, визначене у декларації, підлягає сплаті протягом 10 к. д. після закінчення граничного терміну подання звітності. Сплачують податок за місцем податкової адреси. Отже, тепер — жодних місячних платежів щодо єдиного податку. Податкове зобов'язання сплачують за квартал, а узгоджується воно у декларації платника ЄП.
Це треба знати
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Пункт 45.2 ПКУ
Перехід на спрощену систему оподаткування
Для того щоб отримати статус платника ЄП, юрособа зобов'язана подати до органу ДПС заяву (форму заяви та порядок її подання наразі не затверджено).
СГД, які прийняли рішення перейти на сплату ЄП з 01.01.2012 р., повинні відповідати критеріям, зазначеним у ч. 4 п. 291.4 ПКУ: середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб та обсяг доходу не перевищує 5 млн грн, — і, звичайно, здійснювати ті види діяльності, які дозволяють перебувати на спрощеній системі.
Зверніть увагу: пп. «г» ч. 5 розділу II Закону №4014 встановлює вимогу, що ті особи, які перебували на загальній системі оподаткування (для визначення права перейти на спрощену систему оподаткування), повинні визначити суму доходу, отриманого у 2011 р., з урахуванням норм ст. 292 ПКУ (див. таблицю 1). А це означає, дохід підраховується не за рядком 1 декларації з податку на прибуток за 2011 рік, а, найімовірніше, треба аналізувати звіт про фінрезультати, але з аналізом рахунка 36 (оплачено/неоплачено), і не забути до показника доходу додати списані суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та суми безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Заява про бажання перебувати у наступному році на спрощеній системі оподаткування подається не пізніше 25.01.2012 р. (див. пп. «г» ч. 5 розділу II Закону №4014).
Прийняти рішення про зміну системи оподаткування особа має право лише один раз протягом року. Причому перехід на єдиний податок можливий лише у разі, якщо у попередньому році (який передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування) СГД відповідає вимогам п. 291.4 ПКУ: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб та обсяг доходу не перевищує 5 млн грн. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, установлених главою 1 розділу XIV ПКУ (форма розрахунку затверджується Мінфіном, наразі не затверджена).
Новостворені СГД, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування, вважаються платниками ЄП з дня їх державної реєстрації (пп. 298.1.2 ПКУ).
СГД, утворений внаслідок реорганізації: злиття, приєднання, виділення, поділу (крім перетворення1) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник єдиного податку (шляхом подання заяви не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного календарного кварталу) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг (пп. 298.1.3 ПКУ).
1 Перетворенням юрособи є зміна її організаційно-правової форми (ст. 108 ЦКУ).
Особа, що переходить із загальної системи оподаткування на спрощену, подає заяву не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного кварталу.
Приклад 3 СГД на загальній системі оподаткування вирішив з II кварталу 2012 року перейти на спрощену систему оподаткування за ставкою 5%. Заяву слід подати не пізніше 16.03.2012 р. Свідоцтво видається протягом 10 к. д. (припускаємо, що у 2012 році цей термін буде порушуватися), тобто у березні, особа вважається платником ЄП з 01.04.2012 р.
Ставка ЄП 3% — платник ПДВ
Закон №4014 вносить зміни до пп. 14.1.139 ПКУ. З 01.01.2012 р. визначення терміна «особа» з метою ПДВ буде таким: «<...> Будь-яка із зазначених нижче осіб:
суб'єкт господарювання — юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій (крім юридичних осіб, якими застосовується ставка єдиного податку у розмірі 5 відсотків, за винятком юридичних осіб — платників єдиного податку, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість і обсяг такого постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу) <...>».
Читаючи ці рядки, можна зробити висновок, що платник ЄП за ставкою 5% та за виконання одночасно двох умов:
1) покупцями послуг (робіт) платника ЄП за ставкою 5% є платники ПДВ;
2) сума з постачання послуг (робіт) за попередні 12 к. м. перевищує 300000 грн (без ПДВ), —
підпадає під визначення особи з метою обкладення ПДВ. Такий платник єдиного податку, на нашу думку, має право зареєструватися платником ПДВ шляхом переходу на сплату ЄП за ставкою 3%. Такі самі вимоги щодо реєстрації платником ПДВ та зміни ставки ЄП встановлено пп. «г» ч. 4 п. 293.8 ПКУ.
Заява щодо зміни ставки ЄП подається не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ.
Реєстраційна заява платника ПДВ (додаток 1 до Положення №978), як установлено зміненим п. 183.4 ПКУ, подається у строк відповідно до п. 183.2 — не пізніше 10 числа к. м., наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.
Приклад 4 У лютому 2012 р. юрособа — платник ЄП за ставкою 5%, основною масою покупців якого є платники ПДВ, підрахував, що за попередні 12 к. м. обсяг постачання послуг становить 350 тис. грн. Особа має право змінити ставку ЄП. Реєстраційну заяву платника ПДВ потрібно подати до органу ДПС не пізніше 10.03.2012 р. Заяву щодо зміни ставки ЄП слід подати не пізніше 16.03.2012 р.
Наші міркування щодо добровільної, а не обов'язкової реєстрації підтверджуються тим, що до п. 181.1 ПКУ, який вимагає обов'язкової реєстрації, не внесено змін. Тож виходячи з оновленої редакції пп. 14.1.139 ПКУ вважаємо, що платник ЄП за ставкою 5% має лише право вибору, а не обов'язок реєстрації платником ПДВ. Але цей момент вимагає додаткових пояснень з боку контролюючих органів.
Також ставку 3% єдиного податку зі сплатою ПДВ можуть обрати особи, які:
1) переходять із загальної системи на спрощену та вже є зареєстрованими платниками ПДВ (пп. «а» ч. 4 п. 293.8 ПКУ);
2) є платниками ЄП та зареєстрованими платниками ПДВ1 (пп. «б» ч. 4 п. 293.8 ПКУ);
3) переходять із загальної системи на спрощену та не є платниками ПДВ, за умови відповідності критеріям добровільної реєстрації платником ПДВ, згідно зі ст. 182 ПКУ2 (пп. «в» ч. 4 п. 293.8 ПКУ).
1 Гадаємо, ця умова стосується «спрощенців», котрі у 2011 році застосовували ставку ЄП 6%.
2 Заява на реєстрацію платником ПДВ подається не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ЄП.
Заяви на застосування спрощеної системи (зміни ставки єдиного податку) подають не пізніше ніж за 15 к. д. до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка чи сама спрощена система.
У разі анулювання реєстрації платником ПДВ (такі випадки передбачено у ст. 184 ПКУ) платник ЄП зобов'язаний перейти на ставку ЄП у розмірі 5% або на загальну систему оподаткування. Заява про зміну ставки ЄП (або про відмову від спрощеної системи) подається не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного кварталу, в якому анульовано реєстрацію платником ПДВ. Очевидно, це означає, що спочатку потрібно знятися з реєстрації, а тоді вже переходити на 5% або на загальну систему.
Але незалежно від обраної ставки ЄП особа, що ввозить товари на митну територію України, сплачує ПДВ на загальних підставах (див. п. 297.2 ПКУ).
Отримання та анулювання свідоцтва єдиного податку
Відповідно до п. 299.3 ПКУ свідоцтво платника ЄП видається безстроково1 виключно уповноваженій особі2 юридичної особи. Свідоцтво, як і раніше, видається безоплатно протягом 10 к. д. з дня подання заяви на реєстрацію. Зверніть увагу: якщо платником ЄП реєструється новостворений СГД (який встиг до закінчення місяця, в якому відбулася його держреєстрація, подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування), свідоцтво платника ЄП видається у день отримання заяви про перехід на спрощену систему.
1 За підставами, зазначеними у п. 299.12 ПКУ, до свідоцтва вносять зміни або за бажанням платника ЄП раніше видане свідоцтво може бути замінено новим.
2 Підставою для отримання свідоцтва може бути доручення від юрособи. Якщо свідоцтво отримуватиме директор, — достатньо документів, що посвідчують особу, адже його дані і так є в органі ДПС.
Форма свідоцтва також зміниться — вона встановлюється Мінфіном, як і зазначені вище документи (заява, звітність). Оригінал свідоцтва зберігається у платника єдиного податку, копію свідоцтва слід розміщувати на робочому місці.
Свідоцтва платників ЄП, видані на 2011 рік, є чинними до отримання нового свідоцтва, але не пізніше ніж до 01.06.2012 р. Це означає, що особі, яка планує з 2012 року застосовувати спрощену систему оподаткування, заяву потрібно подати не пізніше 25.01.2012 р., а свідоцтво за новою формою буде видано протягом півроку.
Відмова від спрощеної системи оподаткування
Платник ЄП має право самостійно прийняти рішення про відмову від спрощеної системи оподаткування (пам'ятайте — один раз протягом року). Про таке бажання суб'єкт господарської діяльності має повідомити контролюючі органи шляхом подання заяви не пізніше ніж за 10 к. д. до початку нового календарного кварталу (року) (пп. 298.2.1 ПКУ).
Форма та порядок подання заяви також затверджуються Мінфіном, на сьогодні ще не затверджені.
Але главою 1 розділу ХIV ПКУ передбачено випадки, коли відмовитися від спрощеної системи платники ЄП зобов'язані. Наразі невідомо, чи потрібно тоді подавати заяву (на думку редакції, потрібно), чи анулювання здійснюється автоматично (з повідомленням від ДПС за нормами ст. 42 ПКУ). Чекаємо офіційних роз'яснень.
Строки обов'язкового переходу на загальну систему оподаткування та перелік випадків встановлено пп. 298.2.3 ПКУ:
1) у разі перевищення встановленого граничного обсягу доходу. Строк переходу — з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому відбулося перевищення;
2) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків. Строк переходу — з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
3) у разі здійснення заборонених видів діяльності та невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання1. Строк переходу — з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
4) у разі перевищення дозволеної кількості найманих працівників. Строк переходу — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено перевищення;
5) у разі виникнення протягом двох послідовних кварталів податкового боргу; у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу. Строк переходу — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг (ця норма не дуже зрозуміла і потребує роз'яснень).
Крім того, заява до органу ДПС повинна подаватися платником ЄП і в разі настання у нього таких змін:
1) щодо найменування юрособи. Заява подається протягом місяця з дня виникнення такої зміни (п. 298.4 ПКУ);
2) щодо податкової адреси та місця провадження госпдіяльності СГД. Заява подається разом із податковою декларацією за податковий період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ).
Загальне
За IV квартал 2011 року платники ЄП подають розрахунок сплати ЄП (за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 28.02.2003 р. №98) до 20.01.2012 р. (відповідно до ст. 3 та 4 Указу №727). Разом із розрахунком подаються також платіжні доручення на сплату ЄП за звітний період із позначкою банку про зарахування коштів до органу ДПС. Сплачується єдиний податок за цей період (як і за весь 2011 рік) у розмірі 43% від суми визначеного ПЗ — рядок 8 розрахунку за звітний період.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання декларацій та сплати ЄП платники єдиного податку несуть відповідно до гл. 11 розділу II ПКУ.
Статтею 297 ПКУ юрособи — платники ЄП звільнені від низки податків, зокрема збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. I це логічно, адже з 2012 року таким платникам заборонено продавати підакцизні товари, у т. ч. алкогольні напої та тютюнові вироби2.
1 Не можуть бути платниками ЄП особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25% (пп. 291.5.5 ПКУ).
2 Крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів та діяльності фізосіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин (п. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).
Зверніть увагу: платник ЄП є платником збору за спеціальне використання води, відповідно до розділу XVI ПКУ. Адже у ст. 297 ПКУ серед податків, які не сплачує платник єдиного податку, такий збір не зазначено.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон №4014 — Закон України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».
- Положення №978 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. №978.
- Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування».
- Указ №727 — Указ Президента від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (припиняє дію з 01.01.2012 р.).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»