Працівник після відрядження надав чек на таксі. Чи можна його провести і відшкодувати працівникові? Чи будуть у такому випадку витрати у податковому обліку? Чи не буде тут обкладення ПДФО як додаткового блага?
Згідно з п. 6 розділу II Iнструкції №591 у разі відрядження в межах України працівникові в обов'язковому порядку відшкодовуються витрати на проїзд (у т. ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами у поїздах, та страхових платежів на транспорті. Навпаки, у разі відрядження за межі України, згідно з п. 9 розділу III Iнструкції №59, витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані працівникові, але лише з дозволу керівника підприємства і згідно з підтвердними документами.
1 Iнструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. №59.
Але зазначена Iнструкція з 11.04.2011 р. є обов'язковою тільки для тих відряджень, які було оформлено розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Для решти працедавців ця Iнструкція має лише рекомендаційний характер.
Згідно з пп. 140.1.7 ПКУ до витрат на відрядження працівників дозволено відносити витрати на проїзд (у т. ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у т. ч. на орендованому транспорті). Звісно, такі витрати можна віднести до складу податкових витрат лише за наявності відповідних підтвердних документів (квитків, квитанцій, чеків). Звертаємо увагу, що слово «таксі» не фігурує у цій нормі ні як вид транспорту, витрати за яким дозволено відносити до податкових витрат, ні як вид транспорту, витрати за яким заборонено відносити до податкових витрат. Тому, на нашу думку, є два варіанти відображення таких витрат:
1) сміливі бухгалтери небюджетних підприємств можуть ризикнути і віднести такі витрати до податкових витрат і, відповідно, відшкодувати працівникові понесені витрати на оплату таксі у відрядженні без утримання ПДФО. Але при цьому слід взяти до уваги позицію ДПАУ, викладену на її офіційному сайті www.sta.gov.ua в Єдиній базі податкових знань: «Що стосується віднесення до витрат на відрядження, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрат на проїзд (включаючи перевезення багажу) у таксі під час відрядження фізичних осіб в межах України та за кордон, то зазначені витрати не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ»;
2) обережні бухгалтери можуть не відносити такі витрати до складу податкових витрат та відшкодувати їх за рахунок власних коштів підприємства як додаткове благо для працівника з утриманням ПДФО згідно з пп. 164.2.17 ПКУ за ставкою, встановленою п. 167.1 ПКУ.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»