З першого жовтня 2011 р. набирає чинності більшість змін, внесених Законом №36681 до низки законів, які регулюють соціальне забезпечення. Коли читаєш ці зміни, пригадуються радянські часи і приказка «колгосп — справа добровільна». Держава намагається шляхом змін збільшити бюджет ПФУ, але тим, хто працює, і платити доведеться більше, і працювати довше. Хоча ПФУ обіцяє, що в перспективі ці кошти громадянам повернуться.
Збільшено базу для ЄСВ
Коментованим Законом внесено зміну до п. 1 ст. 1 Закону №24642: максимальну суму доходу, з якого утримується і нараховується ЄСВ, збільшено з 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 17.
Ця норма діє з 01.10.2011 р., а отже, межа утримання і нарахування ЄСВ у жовтні 2011 р. становитиме вже 17 х 985 = 16745,00 грн.
Накопичувальна система пенсійного страхування
Законодавці знову, і цього разу досить серйозно, звернулися до реформи порядку виплати пенсій. Нагадаємо, що ст. 2 Закону №10583 затверджує три рівні системи пенсійного страхування в Україні:
1) солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, тобто та державна система утримання внесків до ПФУ і виплати з них пенсій, яку ми маємо зараз. Перший рівень є системою державних пенсійних виплат, внески до якої сплачуватимуться усіма працюючими громадянами країни та їхніми роботодавцями. За рахунок цих коштів зараз і виплачуються державні пенсії, а з аналізу бюджету ПФУ встановлюється мінімальний рівень виплат пенсіонерам;
1 Закон України від 08.07.2011 р. №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». З документом можна ознайомитися на нашому сайті www.dtkt.com.ua в «ДК» №39/2011 у розділі «Документи для роботи. — Додатки до друкованого «ДК».
2 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
3 Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2) накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (другий рівень). Вона передбачає, що поруч зі страховими внесками, які сплачуються до солідарної системи, учасники обов'язково сплачуватимуть ще й до Накопичувального пенсійного фонду;
3) система недержавного пенсійного забезпечення утворює третій рівень. Вона базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. Цей рівень також вже працює в Україні, хоча не є настільки поширеним, як у інших країнах світу. Запровадження обов'язкових внесків до Накопичувального пенсійного фонду має на меті прискорити зростання цього виду пенсійного забезпечення. Тим більше, що застрахованим особам надано можливість переводити внески, акумульовані на їх рахунку в Накопичувальному пенсійному фонді, до недержавних пенсійних фондів.
Пунктом 3 ст. 1 Закону №3668 передбачено, що страхові внески підлягають спрямуванню до Накопичувального пенсійного фонду в таких розмірах: у рік запровадження перерахування — 2% бази нарахування ЄСВ, установленого для таких учасників, а кожного наступного року — у розмірі, збільшеному на 1%, до досягнення 7% і подальшої сплати у зазначеному розмірі. Зазначимо, що п. 1 ст. 1 Закону №3668 вже встановлено дату початку переходу до другого рівня — це буде найближчий рік, у якому ПФУ отримає бездефіцитний бюджет. Визначено й коло осіб, які обов'язково братимуть участь у державному пенсійному страхуванні цього рівня — це особи, яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду виповнилося не більш як 35 років. Передбачається, що буде заборонено використовувати кошти державної накопичувальної системи пенсійного страхування, зокрема, для забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг із солідарної системи. Такі накопичені внески після досягнення пенсійного віку можна буде використовувати лише на:
— довічну пенсію;
— одноразову виплату;
— переведення коштів до недержавного пенсійного фонду.
Максимальний розмір пенсій
Ст. 2 Закону №3668 було затверджено максимальний розмір пенсій: це десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (тобто 7840 станом на 01.10.2011 р.). Однак таке обмеження розміру пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія була призначена до набрання чинності цим Законом — їм пенсія не зменшуватиметься і виплачуватиметься в раніше встановленому розмірі (п. 2 розділу II Закону №3668). Такий самий розмір пенсій передбачено і новою редакцією ст. 27 Закону №1058.
Статтями 27 — 29 Закону №1058 передбачено і мінімальний розмір пенсій (це прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність), і варіанти збільшення пенсій — за великий страховий стаж і для тих, хто прийме рішення щодо відстрочення у призначенні пенсій.
Пенсійний вік і статус людини похилого віку
Змінено вік, у якому громадяни України можуть отримати статус пенсіонера за віком. Це здійснено шляхом зміни ст. 26 Закону №1058 (процитуємо її повністю): «Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років — які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців — які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років — які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців — які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років — які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців — які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років — які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців — які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років — які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців — які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років — які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року».
Відповідно ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» тепер дає таке визначення: громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. Громадяни, які розірвали трудові стосунки в межах півтора року до пенсійного віку, матимуть право на достроковий вихід на пенсію, звісно, за наявності у них страхового стажу, який дає право на призначення хоча б мінімальної пенсії. При цьому якщо таке звільнення відбулося через проблеми зі здоров'ям, то пенсію до досягнення загального пенсійного віку громадянину сплачуватиме не ПФУ, а Держбюджет.
Страховий стаж для інвалідів
Ст. 32 Закону №1058 у новій редакції суттєво змінено, а саме: збільшено страховий стаж, який потрібен громадянам для отримання пенсії по інвалідності. Так, раніше максимально потрібний страховий стаж дорівнював 5 рокам, тепер для інвалідів I групи це 10 років, а для інвалідів II і III груп — 14 років.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»