Постанова ВАСУ від 15.02.2011 р. у справі №К-24366/08
ПОЗИЦІЯ ДПI. За результатами перевірки виявлено факт неутримання ПДФО зі сум, які утворилися внаслідок реалізації ломбардом не викуплених предметів застави фізособами (позичальниками) під час закінчення строку дії договору позики.
ПОЗИЦІЯ ПТ. За позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, адже при невикупі закладеної речі у момент закінчення договору ломбард не має коштів позичальника для утримання ПДФО, а заставлене майно — не є доходом фізособи.
РІШЕННЯ СУДУ. За змістом пп. 4.3.23 Закону про доходи сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до визначеного договором строку її повернення ця сума не є об'єктом оподаткування. Лише у разі невиконання фізособою забезпеченого заставою зобов'язання та реалізації заставленого майна виникає об'єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих у позику і не повернутих у встановлений договором строк.
При цьому також може виникнути об'єкт оподаткування (дохід) у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, бо ця сума фактично є в ломбарді під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.
З огляду на положення п. 1.15, 8.1.1 ст. 8 та п. 12.3 ст. 12 цього Закону ломбард є податковим агентом, адже саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок зі суми такого доходу за рахунок платника, застосовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.
ВІД РЕДАКЦІЇ. З прийняттям ПКУ ситуація стала ще заплутанішою. По-перше, ломбардна операція — це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (пп. 14.1.100 ПКУ). За логікою, поки не буде продана застава, обов'язок податкового агента не виникає (йдеться про задоволення вимог ломбарду за рахунок коштів від реалізації).
По-друге, порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна встановлено у ст. 173 ПКУ. З метою цієї статті під продажем розуміють будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування (п. 173.8 ПКУ).
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (ч. 2 ст. 81 ЦКУ).
Тому напрошується висновок, що зважаючи на приписи п. 173.3 ПКУ, функції податкового агента виконує сама фізична особа, яка уклала договір з ломбардом, у т. ч. й у разі продажу (обміну) речі за посередництвом юридичної особи.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»