Лист ДПАУ від 14.07.2011 р. №19023/7/16-1117
Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання окремих видів послуг
Суттєво. Якщо отримувач послуг, визначених у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу, — нерезидент, зареєстрований за межами митної території України, такі операції не є об'єктом обкладення податком на додану вартість.
! Платникам ПДВ
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» від 19 травня 2011 року №3387-VI (далі — Закон №3387-VI) Державна податкова адміністрація України повідомляє.
Закон №3387-VI набрав чинності з 1 липня 2011 року (опубліковано в газеті «Голос України» 23.06.2011 р. №113).
Пунктом 1 розділу I Закону №3387-VI виключено з Податкового кодексу України (далі — Кодекс) підпункт 196.1.14 пункту 196.1 статті 196, яким передбачено, що операції з постачання послуг, визначених в підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу, а саме: консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, починаючи з 1 липня 2011 року операції з постачання послуг на митній території України, визначених в підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.
При цьому місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.
Нагадуємо, що статтею 208 Кодексу встановлено правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місцем постачання яких вважається митна територія України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі — резиденту.
Так, якщо нерезидент надає послуги, визначені в підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу, резиденту — юридичній особі, зареєстрованій платником податку на додану вартість, то такий отримувач послуг нараховує податок за основною ставкою, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку (при цьому податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в платника податку) та включає її до податкового зобов'язання відповідного звітного (податкового) періоду (рядок 7 декларації з податку на додану вартість). У наступному звітному періоді зазначена сума податку може бути віднесена до податкового кредиту (рядок 12.4 декларації з податку на додану вартість), за умови виконання вимог, визначених статтею 198 Кодексу.
У разі якщо нерезидент надає зазначені послуги резиденту — юридичній особі, не зареєстрованій платником податку на додану вартість, то такий отримувач послуг податкову накладну не виписує, але зобов'язаний подати до органу державної податкової служби Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України, форму якого затверджено Наказом ДПА України від 25.01.2011 р. №41 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935.
При цьому зазначаємо, що отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
У разі якщо отримувач послуг, визначених в підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу, — нерезидент, зареєстрований за межами митної території України, такі операції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Крім того, згідно з пунктом 2 розділу I Закону №3387-VI виключено з Податкового кодексу України пункт 197.9 статті 197, яким звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг, що надаються іноземним суднам та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів, та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.
Отже, починаючи з 1 липня 2011 року зазначені операції підлягали оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.
Одночасно повідомляємо, що прийнятим 07.07.2011 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України)»:
відновлено дію пункту 197.9 статті 197 Кодексу починаючи з 1 липня 2011 року;
виключено у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу слова «та інші подібні послуги консультаційного характеру».
Державна податкова адміністрація України пропонує вищенаведене враховувати при адмініструванні податку на додану вартість та підготовці податкових консультацій платникам податків.
Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, заступник голови ДПС України С. ЛЕКАРЬ